Справа № 183/7321/20
№ 2-др/183/14/21
13 жовтня 2021 року м.Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Оладенко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Гончарової С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Науменко Світлани Борисівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 183/7321/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
23 вересня 2021 року засобами поштового зв'язку представник відповідача направив заяву про ухвалення додаткового рішення, яка надійшла до суду 30 вересня 2021 року. У поданій заяві просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати в загальній сумі 26097,44 грн., які складаються з наступного: 85,60 грн. - витрати на послуги поштового зв'язку; 1011,84 грн. - витрати на проїзд свідка до суду; 25000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу адвоката.
Крім того, 24 вересня 2021 року засобами поштового зв'язку представник позивачва надіслав заяву щодо витрат на правничу допомогу, яка надійшла до суду 30 вересня 2021 року. У поданій заяві представник позивача зазначає, що розмір витрат позивача на правничу допомогу складає 10000 грн.
У судове засідання сторони не з'явилися. Представник відповідача надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Згідно п.3 ч.1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Так, згідно з положеннями ч. 1, п. 1,2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до чч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До закінчення судових дебатів представник відповідача просив усі судові витрати покласти на позивача. Про розмір витрат на правову допомогу зазначено і у відзиві на позов.
Так, судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 07 квітня 2021 року укладено договір про надання правової допомоги №07/04-21/21 з адвокатським об'єднанням «УНК Груп». Згідно протоколу доручення №1, який є додатком №1 до договору про надання правничої допомоги, відповідач доручив АО «УНК Груп» представництво його інтересів у цивільній справі №183/7321/20, у протоколі доручення визначено перелік видів правової допомоги, а також встановлено загальний розмір винагороди (гонорару) за виконання доручення - 25000 грн.
20 вересня 2021 року між відповідачем та адвокатським об'єднанням «УНК Груп» складено акт здачі-прийняття наданих послуг за договором від 07 квітня 2021 року про надання правової допомоги №07/04-21/21. В акті зазначено, що винагорода за договором підлягає оплаті замовником у сумі 25000 грн. у строк не пізніше 20 жовтня 2021 року. До вказаного акту додано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом АО «УНК Груп» Науменко Світланою Борисівною (а.с.139). Вказані в описі надані відповідачу послуги узгоджуються з наявними в матеріалах справи відомостями, зокрема, щодо подання відзиву, участі адвоката у судових засіданнях.
Частинами 5-6 статті 137 ЦПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 137 ч.4-6 ЦПК України позивач не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, з підстав не співмірності витрат та не виконав обов'язку доведення не співмірності витрат.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частинах 4-5 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обгрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, позивач не надав.
Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі № 907/357/16, від 18.12.2018 р. у справі № 910/4881/18, від 08.04.2019 р. у справі № 922/619/18.
Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу від позивача до суду не надходило.
Крім того, за змістом пункту 1 частини 2 статті 137 ЦПК України визначена процедура відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною на момент вирішення судом питання про розподіл судових витрат, чи тільки має бути сплачено.
На думку суду, відсутність доказів оплати вказаних послуг не свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви позивача, враховуючи позицію ВС, що викладена у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, від 19 травня 2021 року у справі № 754/12116/18.
Таким чином, судом встановлено, що представником відповідача надано до суду належні докази на підтвердження витрат на професійну правову допомогу, які має сплатити відповідач у заявленому розмірі, які зокрема, докази щодо обсягу наданих послуг та виконаних робіт, переліку складових наданих послуг, акт виконаних робіт, у зв'язку із чим, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність витрат на правничу допомогу по даній справі в розмірі 25000,00 грн., які підлягають стягненню з позивача.
Судом було задоволено клопотання про допит у якості свідка ОСОБА_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.101). Зазначеного свідка було допитано у судовому засіданні 20 вересня 2021 року. Вартість квитка на ім'я ОСОБА_4 за маршрутом Київ-Дніпро, відправлення 19 вересня 2021 року, прибуття 20 вересня 2021 року, складає 683,56 грн. (а.с.141). Вартість квитка на ім'я ОСОБА_4 за маршрутом Дніпро-Київ, відправлення 20 вересня 2021 року, прибуття 21 вересня 2021 року, складає 328,28 грн. (а.с.142).
З накладної №4900090284709 від 12 квітня 2021 року вбачається, що АО «УНК Груп» на адресу ОСОБА_2 було направлено відзив, за поштове відправлення сплачено 53,60 грн. (а.с.140), а також заяву про ухвалення додаткового рішення, за поштове відправлення сплачено 32 грн. (а.с.144,145).
З урахуванням викладених вище обставин, суд вважає, що з позивача на користь відповідача слід стягнути судові витрати 26097,44 грн., які складаються з наступного: 85,60 грн. - витрати на послуги поштового зв'язку; 1011,84 грн. - витрати на проїзд свідка до суду; 25000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу адвоката
Керуючись ст.ст. 258,259, 270 ЦПК України, суд,-
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 26097,44 грн. (двадцять шість тисяч дев'яносто сім) грн. 44 коп., які складаються з наступного: 85,60 грн. - витрати на послуги поштового зв'язку; 1011,84 грн. - витрати на проїзд свідка до суду; 25000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу адвоката.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено і підписано 13 жовтня 2021 року .
Суддя Оладенко О.С.