вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"12" жовтня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/670/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Друк Волині" про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Друк Волині"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Ракурс"
про стягнення заборгованості в сумі 149 379, 00 грн.
Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Друк Волині" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Ракурс" про стягнення заборгованості в сумі 149 379, 00 грн.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 28.09.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Ракурс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Друк Волині" заборгованість в сумі 138 407, 89 грн - основного боргу, 3 389, 97 грн - 3% річних, 7 530, 89 грн - інфляційних втрат та 2 269, 22 грн. У решті позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі 3,17 грн та 47,14 грн інфляційних втрат - відмовлено.
29.09.2021 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Друк Волині" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 30.09.2021 прийнято заяву про винесення додаткового рішення до розгляду в судовому засіданні на 12.10.2021.
В судове засідання 12.10.2021 сторони не забезпечили явку уповновноважених представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановлений законом строк.
Частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За таких обставин, враховуючи, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду заяви, суд дійшов висновку розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення за відсутності представників що не з'явились.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
У судовому засіданні 12.10. 2021 судом було прийнято додаткове рішення.
Розглянувши подану представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Друк Волині" заяву про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Відповідно ст. 123 ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом частин 1 - 3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
В підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн позивачем додано до матеріалів справи належним чином посвідчені копії наступних документів: Договір №ДВ/02-08 від 02.08.2021 про правничу/правову допомогу; додаток №1 до Договору від 02.08.2021; Акт здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 28.09.2021; платіжне доручення №580 від 28.09.2021 на суму 7 000, 00 грн.
За змістом Договору вбачається, що адвокат приймає на себе обов'язки представляти права і законні інтереси клієнта перед третіми особами, зокрема, але не виключно у судових органах, з усіма правами позивача, які передбачені законодавством України (п.1.2. Договору).
Як вбачається із матеріалів справи, представництво позивача в даному провадженні здійснював адвокат Бакун Андрій Юрійович, згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1810 від 19.12.2003 (том1, а.с. 197).
Згідно п. 2.3. Договору, клієнт несе обов'язки: - вчасно сплатити винагороду (гонорар) адвокату; - без зволікань прийняти все виконане, що стосується доручення, а при відмові у прийняття доручення згідно Договору, протягом 2-х днів після повідомлення про виконання доручення, письмово мотивувати таку відмову; - інформувати адвоката про всі документи та відомі обставини, які можуть мати суттєве значення для прийняття та виконання Виконавцем доручення відповідно до договору; - інформувати адвоката, чи не пов'язаний клієнт нерозірваною угодою з іншим Виконавцем/адвокатом; - не вимагати виконання дій, що виходять за межі професійних прав і обов'язків адвоката та чинного законодавства.
У відповідності до п. 3.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання. Термін дії Договору - до вирішення спору або набрання законної сили судового рішення щодо стягнення боргу.
Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений їхніми печатками.
Згідно Акту здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 28.09.2021 загальна вартість виконаних робіт становить 7 000, 00 грн ( том. 2, а.с. 198).
Відповідно до платіжного доручення № 580 від 28.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Друк Волині" оплатило на рахунок ФОП Бакун А.Ю. грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн., з призначенням платежу - "за надання правової допомоги, згідно Акту здачі - приймання робіт від 28.09.2021" ( том. 2, а.с. 199).
Відповідно до ч. ч. 4 - 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем не подано, передбаченого ч. 5 ст. 126 ГПК України, клопотання про зменшення розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а також не надано жодного обґрунтування неспівмірності заявлених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, враховуючи імперативність положень ч. 5 ст. 126 ГПК України щодо можливості зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами виключно за клопотанням сторони, підстави для зменшення розміру витрат позивача, пов'язаних із розглядом справи, відсутні.
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом враховано п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009, яким передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Судом встановлено, що за наслідками розгляду вказаної справи, при прийнятті Господарським судом Рівненської області рішення від 28.09.2021 року, не було вирішено питання про розподіл судових витрат в частині витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позивачем у справі належними та допустимими доказами підтверджено обсяг та вартість понесених витрат на професійну правничу допомогу і їх співмірність та відповідність критеріям розумності, суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Друк Волині" про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача у справі 7 000, 00 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Друк Волині" про ухвалення додаткового рішення у справі - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Ракурс" (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Чорновола, буд. 14, офіс 16, код ЄДРПОУ 36922025) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Друк Волині" (33018, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Поліщука, буд. 1Г, код ЄДРПОУ 33723855) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі в сумі 7 000, 00 (сім тисяч) грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 18.10.2021.
Суддя А.М. Горплюк