вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
11.10.2021 Справа № 917/1121/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Сіроша Д. М., за участю секретаря судового засідання Бойченко Л. О., розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом
Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз"
до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"
про стягнення заборгованості за надані послуги
без участі представників сторін.
Обставини справи: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" звернулося з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про стягнення 37359828,12 грн заборгованості за договором № 1-02/02/14 Р розподілу природного газу від 26.12.2016.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі провів розрахунки за договором № 1-02/02/14 Р розподілу природного газу від 26.12.2016.
20.09.2021 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 10500), в якій просить у зв'язку зі сплатою частини боргу стягнути з відповідача 26938209,05 грн за період травень - червень 2021 року. Крім того, просить суд збільшити розмір позовних вимог в частині вимог про стягнення 3% річних до 256940,12 грн за період з 12.05.2021 по 16.09.2021 та в частині вимог про стягнення пені до 1342484,40 грн за період з 12.05.2021 по 16.09.2021.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.
Суд прийняв до розгляду заяву про зменшення та про збільшення розміру позовних вимог та розглядає справу, виходячи з нової ціни позову.
У заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач також заявив клопотання про повернення надлишково сплаченого судового збору в розмірі 132194,10 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 8978 від 16.08.2021) заперечує проти позовних вимог частково. Зазначає, що прострочення виконання умов спірного договору сталося не з його вини. Вказує, що у спірний період квітень 2021 - 20.05.2021 відповідач проводив оплату відповідно до Порядку розподілу коштів, що надходили на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, затверджено постановою КМУ № 217 від 18.06.2014. Відповідач наголошує, що єдиним джерелом надходження коштів, в тому числі джерело погашення заборгованості, є грошові кошти отримані від реалізації теплової енергії та надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за затвердженими тарифами.
Отже, відповідач міг здійснити розрахунок перед позивачем за умовами договору лише в межах коштів, передбачених нормативом перерахування коштів, затверджених НКРЕКП, при цьому сам відповідач самостійно не має можливості вплинути на проведення розрахунків за послуги з опалення та постачання гарячої води, оскільки всі кошти, які потрапляли на рахунок відповідача, уповноваженим банком самостійно розподіляються згідно з затвердженого постановами НКРЕКП нормативу перерахування коштів. Відповідач отримує грошовий ресурс для розрахунку з позивачем після здійснення споживачами послуг з опалення та постачання гарячої води повних розрахунків за весь обсяг спожитих послуг з опалення та постачання гарячої води.
Також, відповідач посилається на встановлення ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” економічно необґрунтованих тарифів та збитковість господарської діяльності. Просить суд врахувати специфічний вид діяльності відповідача - постачальника теплової енергії, гарячої води, що передбачає вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ, релігійних організацій та інших суб'єктів, а також інтереси територіальної громади міста та області, фізичних та юридичних осіб.
З огляд на викладене, відповідач просить зменшити розмір пені на 90%.
Позивач у відповіді на відзив від 19.08.2021 (вх. № 9111) заперечує проти зменшення розміру пені на 90%, посилаючись на те, що АТ “Полтавагаз” знаходиться у важкому фінансовому становищі, є збитковим та вважає недоведеними відповідачем обставин, які б підтверджували винятковість цього випадку.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.07.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 10:00 26.08.2021.
Підготовче засідання у справі, призначене на 10:00 26.08.2021 не проводилося, у зв'язку з перебуванням судді Сіроша Д. М. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.09.2021 суд призначив підготовче судове засідання у справі № 917/1121/21 на 14:00 28.09.2021.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області суд закрив підготовче провадження у справі № 917/1121/21, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 15:00 11.10.2021.
Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про термін виготовлення повного рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
03.10.2018 Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі - Постачальник, позивач) та Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства “Полтаватеплоенерго” (далі - Споживач, відповідач) уклали договір № 1-02/02/14 розподілу природного газу.
Згідно з пунктом 2.1 договору оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
26.12.2016 Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Полтавагаз” (надалі оператор ГРМ) та Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства “Полтаватеплоенерго” (ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго”, Споживач) уклали договір № 1-02/02/14 Р розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 2.1 зазначеного договору, оператор ГРМ зобов'язувався надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язувався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Відповідно до Розділу 6 пункту 6.1 договору, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Пунктом 6.2 договору визначено, тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
Згідно з пунктом 6.3 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Додатковою угодою від 26.01.2018 до договору розподілу природного газу № 1-02/02/14 Р від 26.12.2016, сторони внесли зміни до пункту 6.4 договору, виклавши його в наступній редакції: “ пункт 6.4 оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється Споживачем, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу з казначейського рахунку на казначейський рахунок Оператора ГРМ у строки відповідно до умов даного договору”.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України.
Пунктом 8.2 договору визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до пункту 12.1 договору цей договір укладається на невизначений строк.
Згідно з пунктом 12.2, якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов'язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.
У разі незгоди Споживача зі змінами, він має право розірвати цей договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього Договору зміни. Нерозірвання цього договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду Споживача з внесеними до цього договору змінами.
Цей договір може бути розірваний за згодою Сторін або за ініціативою Споживача у порядку, визначеному законодавством України (пункт 12.3 договору).
Постановою НКРЕКП від 07.10.2019 № 2080 “Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП” внесено зміни до Типового договору розподілу природного газу та кодексу газорозподільних систем.
Главою 6 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем визначено, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи із річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача відповідно до цього Кодексу, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.
Річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача (пункт 1.4 договору).
Відповідно до пункту 2.1 Типового договору, Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.1 договору).
Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (пункт 6.2 договору).
До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.
Величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (пункт 6.3 договору).
Згідно з пунктом 6.4 договору рахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до пункту 6.6 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно з законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 “Про затвердження Кодексу газорозподільних систем”, затверджена в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 № 1379/27824, надалі кодекс ГРМ газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року (пункт 4 розділ 1 глава 1 Кодексу ГРМ).
Річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.
Постановою НКРЕКП від 16.12.2020 року №2460 встановлено тариф на розподіл природного газу для АТ "Полтавагаз" з 01.01.2021 року - 2,316 грн. за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 30.01.2021 №129 встановлено тариф на розподіл природного газу для АТ "Полтавагаз" з 01.02.2021 року - 2,136 грн за 1 куб. м на місяць (з урахуванням ПДВ).
Розрахунок вартості послуги розподілу природного газу наданої АТ “Полтавагаз” ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” здійснюється наступним чином: 90760666,00 м куб. / 12 = 7563 388,82 м куб.
7563388,82 м куб. * 2,136 = 16155398,52 грн - плата за розподіл природного газу за квітень 2021 року.
7563388,82 м куб. * 2,136 = 16155398,52 грн. - плата за розподіл природного газу за травень 2021 року.
7563388,82 м. куб. * 2,136 = 16155398,52 грн. - плата за розподіл природного газу за червень 2021 року.
АТ “Полтавагаз” виконало належним чином умови договору розподілу природного газу, що підтверджується актом надання послуг № ОУВІ-019236 від 30.04.2021 місячний об'єм замовленої потужності 7563388,82 м куб., за квітень 2021 року на суму 16155398,52 грн; актом надання послуг № ОУВІ-023556 від 31.05.2021 місячний об'єм замовленої потужності 7563388,82 м куб., за травень 2021 року на суму 16155398,52 грн; актом надання послуг № ОУВІ-028258 від 30.06.2021 року місячний об'єм замовленої потужності 7563388,82 м куб., за червень 2021 року на суму 16155398,52 грн.
В свою чергу ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” порушило умови договору в частині своєчасних та повних розрахунків за отримані послуги з розподілу природного газу.
Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до пункту 5 статті 16 Цивільного кодексу України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати послуги з розподілу природного газу.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 2.1 договору споживач зобов'язується, зокрема, здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовується наявність у відповідача заборгованості за отримані послуги з розподілу природного газу в сумі 26938209,05 за період травень 2021 року - червень 2021 року (10782810,53 грн за травень 2021 року та 16155398,52 грн за червень 2021 року).
За несвоєчасне внесення плати за надані послуги відповідачеві нараховано 256940,12 грн 3% річних (167974,78 грн за травень 2021 року та 88965,34 грн за червень 2021 року) та 9254,82 грн інфляційних втрат за червень 2021 року.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування (утримання) ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
Верховний Суд України у своїй постанові від 15.05.2012 у справі № 3-28гс12 зазначив, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для не проведення розрахунків оскільки, на підставі ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18.10.2005 року, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність відповідача та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Здійснивши перевірку, наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, позивач нарахував відповідачеві 1342484,40 грн пені за період з 12.05.2021 по 16.09.2021.
Вирішуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд враховує наступне.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України.
Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
При цьому, суд зазначає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (дана позиція викладена у Постанові Верховного суду від 05.03.2019 у справі № 923/536/18).
Враховуючи наведене, інтереси позивача, а також те, що відповідач не звільнений від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань, а також беручи до уваги статус відповідача, соціальну спрямованість його діяльності по безперебійному забезпеченню тепловою енергією населення, підприємств, установ та організацій, який не є фактичним (кінцевим) споживачем газу, виходячи із матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, а також те, що основний борг за спірний період відповідачем частково сплачено, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем умов договору, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за доцільне скористатись наданим йому частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України правом та зменшити розмір, нарахованої позивачем пені, на 50%, тобто до 671242,2 грн, цим самим забезпечивши баланс інтересів сторін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено клопотання про повернення надлишково сплаченого судового збору в розмірі 132194,10 грн.
Згідно з пунктом 1 частин 1, 2 статті 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 129, 130, 232, 233, 237, 238 та 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2А, код ЄДРПОУ 03338030) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (36000, м. Полтава, вул. В. Козака, 2-А, код ЄДРПОУ 03351912) 26938209,05 основного боргу (10782810,53 грн за травень 2021 року та 16155398,52 грн за червень 2021 року), 256940,12 грн 3% річних (167974,78 грн за травень 2021 року та 88965,34 грн за червень 2021 року), 9254,82 грн інфляційних втрат за червень 2021 року, 671242,2 грн пені та 428203,32 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Повернути Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (36000, м. Полтава, вул. В. Козака, 2-А, код ЄДРПОУ 03351912) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в сумі 132194,10 грн (оригінал платіжного доручення № 6320 від 13.07.2021 міститься в матеріалах справи № 917/1121/21).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Д. М. Сірош