про залишення позовної заяви без руху
18.10.2021 р. Справа № 914/3071/21
Суддя Господарського суду Львівської області Яворський Б.І.,
розглянувши матеріали позовної заяви: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Личаківській», м. Львів,
до відповідача: Акціонерного товариства «Львівгаз», м. Львів,
про відшкодування пошкодженого майна співвласників та приведення його до попереднього стану,
На розгляд Господарського суду Львівської області на електронну адресу суду надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Личаківській» до Акціонерного товариства «Львівгаз» про відшкодування пошкодженого майна співвласників та приведення його до попереднього стану у відповідності із вимогами ДБН України у цій галузі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11 жовтня 2021 року справу № 914/3071/21 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Позивач не зазначив повного найменування та ідентифікаційний код відповідача, що є порушенням вимог чинного законодавства.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України).
Частиною 2 та 4 ст. 164 ГПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до частин 1-5 статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів передбачений пунктом 5.26 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020», затвердженого наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144.
У даному випадку позивач не подав жодного доказу на підтвердження обставин, які викладені у позовній заяві.
Згідно п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У якості додатків до позовної заяви позивачем зазначено: «Додаток 1. Документ - квитанція про сплату державного мита». Водночас, суд звертає увагу заявника на те, що відділом документального забезпечення та обробки інформації складено акт про те, що під час відкриття документа, надісланого електронною поштою від ОСББ, не виявилося вказаного у додатку №1 документа.
Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір”).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на працездатних осіб встановлено в розмірі 2'270,00 гривні.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Підпунктом 1, 2 п.2 ч.2 ст.4 вказаного Закону передбачено, що розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір»).
У позовній заяві позивачем заявлено дві вимоги: 1) відшкодування пошкодженого майна співвласників (вимога майнового характеру); 2) приведення його до попереднього стану у відповідності із вимогами ДБН України у цій галузі (вимога немайнового характеру). При цьому, позивач не вказує ні вартості пошкодженого майна, ні суми бажаного відшкодування.
Суд звертає увагу позивача на те, що згідно ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п.3 ч.3 вказаної статті).
Таким чином, позивачу необхідно було сплатити 2'270,00 грн. за вимогу немайнового характеру та визначити вартість пошкодженого майна, подати відповідні докази такої вартості майна, чи визначити суму бажаного відшкодування, і, відповідно, сплатити судовий збір за цю вимогу у розмірі 1,5 відсотка ціни позову.
Позивачем всупереч п.9 ч.3 ст. 162 ГПК України не зазначено також попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Крім того, приписами п. 1 ч. 1 ст.164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують надіслання іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач, особа, яка звертається позовом в інтересах іншої особи, зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 172 ГПК України).
Приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо)».
Суд інформує позивача, що таким доказом надіслання є оригінал поштової квитанції з описом вкладення про надсилання відповідачеві рекомендованою поштою копії позовної заяви та доданих до неї документів, які додаються до позову. Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, належним доказом направлення саме копії позовної заяви стороні у справі є бланк опису вкладення, який згідно пункту 61 Правил заповнюється відправником у 2-х примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є документ, що підтверджує факт надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція) та опис вкладення в поштовий конверт, надані в оригіналі. Тому, до матеріалів позовної заяви як доказ відправлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача необхідно було долучити наведені вище документи.
Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу 7-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху на виправлення допущених недоліків шляхом подання до суду:
- чіткого і повного найменування відповідача із зазначенням ідентифікаційного коду;
- чіткого визначення вартості майна (з відповідними доказами), яке пошкоджене, та розрахунку позовних вимог (за вимогою про відшкодування пошкодженого майна);
- доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі;
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- інформації із зазначенням про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких буде додано до позовної;
- доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві (копії надіслати відповідачу, докази про що подати до суду);
- доказів направлення позовної заяви з усіма додатками (квитанція та опис вкладеного у цінний лист) відповідачу.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Б.І. Яворський