Справа № 211/88/21
Провадження № 2/211/1155/21
іменем України
18 жовтня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Середньої Н. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Бехало В.В.,
у відсутність сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат благоустрою» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просить суд стягнути з відповідачів відшкодування завданої залиттям його помешкання з вини відповідачів матеріальної шкоди в сумі 46571,00 грн. та моральну шкоду 10000,00 грн. В обґрунтування вимог зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . 02.11.2020 з вини відповідачів, які є власниками квартири АДРЕСА_2 за вказаною адресою, трапилось залиття його квартири. Відповідно до складеного ТОВ «Комбінат благоустрою» акту, залиття відбулося внаслідок недбалості власника квартири АДРЕСА_2 - затоплення виникло через витік води з радіатора, де був відкритий кран для розповітрювання. Затоплення виникало неодноразово з вини мешканця квартири АДРЕСА_2 , в ТОВ «Комбінат благоустрою» не надходило заяв з приводу протікання комунікацій. Висновком судового експерта від 19.11.2020 вартість відновлювальних робіт після залиття його квартири складає 46 571,00 грн. Враховуючи завдану відповідачами матеріальну шкоду, яку добровільно вони відшкодовувати йому відмовляються, оскільки їх неправомірними діями йому було завдано також моральної шкоди, яка виразилась в негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна, порушення звичного ритму життя, витрачання часу для збирання документів з метою захисту своїх прав, та яку він оцінює в 10 000,00 грн., позивач просить задовольнити заявлені вимоги.
Ухвалою суду від 09 лютого 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні 08.09.2021 представник позивача ОСОБА_5 на вимогах наполягав з підстав, викладених в тексті позовної заяви.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 в судовому засіданні 08.09.2021 вимоги позову не визнав, суду пояснив, що відповідач ОСОБА_4 в квартирі не проживає, а відповідач ОСОБА_3 являється неповнолітньою дитиною. Вважає вимоги позивача безпідставними, відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України, оскільки вина відповідачів не доведена. Акт ТОВ «Комбінат благоустрою» складено без дати та без участі відповідачки, яка не була допущена позивачем та не була запрошена при огляді затопленого помешкання. До того ж вважає вказаний акт підробленим, оскільки він містить різні підписи. Не встановлено, хто саме винний у затопленні квартири позивача, звідки цей витік води був. Наданий акт третьої особи взагалі не відповідає вимогам додатку 4, який складається відповідно до п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, в тому числі й за відсутності представника власника будинку, будинкового комітету, при їх відмові - обов'язкова відмітка про це. Свідки огляду пошкоджень житла та встановлення причин затоплення не були запрошені. Висновки в акті від 02.11.2020 зроблені з порушенням, тому в задоволенні вимог слід відмовити враховуючи висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 по справі № 640/8205/17. До того ж розмір збитків не визначені, оскільки з висновкми експерта відповідачка не погоджується - зазначені в експертизі пошкодження не співпадають з встановленими в акті пошкодженнями. Експерт не попереджений про кримінальну відповідальність, у висновку експертом не зазначено, що він складений для суду. Тому витрати не підлягають стягненню, бо цей висновок зроблений експертом не на підставі ухвали суду. Доказів на підтвердження понесених страждань морального характеру позивачем не надано. Тому просить відмовити в задоволенні вимог.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися.
Представник третьої особи ТзОВ «Комбінат благоустрою» в судове засідання не з'явився, до суду надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в обґрунтування яких зазначено, що ТОВ «Комбінат благоустрою» надає послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_3 . громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку при домову територію.
Відповідно до поданих до суду письмових заяв, закінчити розгляд справи представники позивача та відповідача ОСОБА_2 просять у їх відсутність.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Як встановлено судом, позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.04.2017, належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 (а.с. 14 - копія інфорамції).
Відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_4 (а.с. 16-17 - копія інформації).
02 листопада 2020 року у квартирі АДРЕСА_2 за вищезазначеною адресою відбувся витік води з батареї, де був відкритий кран для розповітрювання, внаслідок чого відбулося залиття квартири АДРЕСА_5 у цьому ж будинку.
Відповідно до висновку будівельно-технічного дослідження № 81-20, складеного 19 листопада 2020 року судовим експертом Бихно М.В. щодо визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт після залиття квартири АДРЕСА_1 , по заяві ОСОБА_1 від 09 листопада 2020 року, вартість відновлювального ремонту становить 46 571,00 грн. в т.ч. ПДВ (а.с. 20-49).
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 761/12945/19 (провадження № 61-15575св20).
Відповідно до статті 179 ЖК Української РСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій), у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, який повинен встановлювати причини залиття, зокрема чи залиття спричинено унаслідок несправності внутрішньо будинкових мереж водопостачання та водовідведення, та з'ясування питання, чи не було це наслідком недбалості осіб, мешканців квартир, або інші обставини, що могли спричинити залиття. Форма цього акта встановлена в додатку 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених в постанові від 27 грудня 2019 року по справі № 686/11256/16-ц, (провадження № 61-28098св18), акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватися на інших документах.
Так, на підтвердження факту залиття квартири, власником якої є позивач, з вини відповідачів позивачем надано акт обстеження квартири від 02 листопада 2020 року, затвердженого директором ТОВ «Комбінат благоустрою». Актом встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_1 відбулось внаслідок витоку води з батареї, де був відкритий кран для розповітрювання в квартирі АДРЕСА_2 за цією ж адресою, власниками якої є відповідачі. Відповідно до акту, встановлено наступні пошкодження: коридор - мокрі затемнені плями на стінах та стелі, мокрий ламінат на підлозі, стеля натяжна; дитяча спальня - мокрі залиті плями на стелі (стеля натяжна), мокрий ламінат на підлозі; зона - залиті шпалери, стеля (стеля натяжна), залита електропроводка, меблі, натяжна стеля пошкоджена; велика спальня - залиті шпалери, стеля (стеля натяжна), мокрий ламінат на підлозі, пошкоджена електропроводка та люстра (а.с. 17-19).
Разом з тим, суд критично оцінює вказаний акт, оскільки, як відомо зі змісту цього акта, комісія провела огляд пошкоджень лише в приміщенні квартири позивача. При цьому, власники чи мешканці квартири АДРЕСА_2 не були присутні під час складання цього акта. Комісія не оглянула приміщення квартири АДРЕСА_2 , з якої, можливо, відбулося залиття квартири АДРЕСА_5 , не встановила особу, з вини якої сталося залиття квартири позивача, та його причину, із зазначенням місця протікання.
З огляду на зазначене акт від 02 листопада 2020 року складено з порушенням вимог пункту 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій (постанови Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 569/14230/15-ц, від 21 лютого 2018 року у справі № 2-1974/11, від 22 травня 2019 року у справі № 640/8205/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 711/7670/16-ц).
При цьому представником позивача не заявлено клопотань про допит в якості свідків майстра чи інших осіб, які були присутні при складанні акту та встановленні причин залиття квартири позивача, про допит власників квартир, які є сторонами у справі, однак могли б бути допитані як свідки, для встановлення обставин, як саме проводилось обстеження, та була встановлена причина, в судовому засіданні представник позивача вважав достатніми надані докази.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач не довів, що саме винними діями чи бездіяльністю відповідачів йому завдано шкоди, судом не встановлено, що залиття квартири позивача відбулося з вини саме відповідачів, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи відмову в задоволенні вимог, судові витрати відшкодуванню не підлягають
Керуючись ст.ст. 22, 23, 319, 386, 1166, 1167 України, ст.ст. 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України,суд
ухвалив:
в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18 жовтня 2021 року
Суддя Н.Г.Середня