вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" жовтня 2021 р. Справа № 911/2382/21
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянув матеріали справи
за позовом фізичної особи-підприємця Царенко Світлани Степанівни
до Гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради
про стягнення 248800,00 грн
без виклику учасників справи
До Господарського суду Київської області звернулась фізична особа-підприємець Царенко Світлана Степанівна (далі - позивач, ФОП Царенко С.С.) з позовом до Гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 248800,00 грн заборгованості.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором № 192 від 05.10.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.08.2021 відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи); сторонам встановлено строки для вчинення процесуальних дій у справі.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ч. 1 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), щодо надіслання відзиву на позовну заяву.
При цьому суд зазначає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103278927346.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Гуманітарним відділом виконавчого комітету Узинської міської ради (споживач) та ФОП Царенко С.С. (постачальник) 05.10.2020 укладено договір № 192, відповідно до п. 1.1 якого постачальник взяв на себе зобов'язання постачати споживачеві, а саме: Тарасівський НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. - заклад дошкільної освіти» с. Тарасівка, вул. Шкільна, 1, Іванівський НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. - заклад дошкільної освіти» с. Іванівка, вул. Центральна, 54, Чепеліївський НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. - заклад дошкільної освіти» с. Чепеліївка, вул. Набережна, 1, ЗДО «Ведмежатко» м. Узин, вул. Київська, 13, пару, гарячу воду та пов'язану продукцію (теплову енергію (далі - теплова енергія)) для опалення в потрібних йому обсягах, у відповідності з умовами договору, а споживач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі проводити оплату за отриману теплову енергію відповідно до показників приладу обліку (лічильника) за встановленою ціною в терміни, передбачені даним договором.
Ціна договору 300000,00 грн без ПДВ. Вартість 1 Гкал становить 1600,00 грн без ПДВ (п. 2.2 договору № 192).
Пунктом 2.3 договору № 192 обумовлено, що плата за надані послуги справляється за показниками засобу обліку теплової енергії (лічильника) згідно з пунктами 10-13 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила надання послуг).
Відповідно до п. 5.3 договору № 192 споживач, щомісячно з 26 по 31 число, направляє свого представника до постачальника для підписання акту здачі-приймання наданих послуг про фактичне споживання теплової енергії за розрахунковий місяць за показниками приладу обліку теплової енергії.
Розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановленої ціни (п. 5.5 договору № 192).
За умовами п. 5.6 договору № 192 оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених постачальником актах здачі-приймання наданих послуг з постачання теплової енергії та в розмірі суми, вказаної в цих актах. Акти здачі-приймання наданих послуг з постачання теплової енергії підписуються двома сторонами (постачальником та споживачем).
Згідно з п. 5.8 договору № 192 розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з постачання теплової енергії є календарний місяць. Оплата за поставлену теплову енергію протягом місяця вноситься споживачем на рахунок або в касу постачальника не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2020 і вважається пролонгованим на кожний наступний термін, а саме на таку саму кількість днів, що і даний договір, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або перегляд його умов (п. 9.1 договору № 192).
Актом звірки показників приладів обліку теплової енергії (лічильника) від 01.12.2020 сторони зафіксували, що постачальник на виконання умов договору № 192 поставив споживачеві теплову енергію для опалення Іванівського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. - заклад дошкільної освіти», за адресою: вул. Центральна, 54, село Іванівка Білоцерківського району Київської області, а споживач отримав та використав поставлену теплову енергію в повному обсязі - у кількості 66 Гкал за період з 05.10.2020 по 01.12.2020.
Актом звірки показників приладів обліку теплової енергії (лічильника) від 31.12.2020 сторони зафіксували, що постачальник на виконання умов договору № 192 поставив споживачеві теплову енергію для опалення Чепеліївського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. - заклад дошкільної освіти», за адресою: вул. Набережна, 1, село Чепеліївка Білоцерківського району Київської області, а споживач отримав та використав поставлену теплову енергію в повному обсязі - у кількості 89,5 Гкал за період з 01.12.2020 по 31.12.2020.
В рамках виконання договору № 192 між сторонами 31.12.2020 складено та підписано акт № 092 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого загальна кількість та вартість спожитої енергії за листопад та грудень 2020 року становить 155,5 Гкал на суму 248800,00 грн без ПДВ.
Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання з оплати вартості теплової енергії в сумі 248800,00 грн належним чином та у строк, встановлений договором № 192, не виконав, що слугувало підставою пред'явлення ФОП Царенко С.С. відповідного позову.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з такого.
Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.
В силу ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення статей 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б свідчили про своєчасну та повну оплату за отриману у 2020 році теплову енергію, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, яка становить 248800,00 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення оплати або відсутності обов'язку щодо оплати спожитої теплової енергії. За таких обставин, оскільки відповідач не здійснив повний розрахунок, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були порушені права та законні інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 248800,00 грн заборгованості є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи висновок суду про задоволення позову в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3732,00 грн покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Незалежності, буд. 16/1; код ЄДРПОУ 41973438) на користь фізичної особи-підприємця Царенко Світлани Степанівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 248800 (двісті сорок вісім тисяч вісімсот) грн 00 коп. заборгованості та 3732 (три тисячі сімсот тридцять дві) грн 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Щоткін