ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.10.2021Справа № 910/9131/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Національної поліції України
до Приватного акціонерного товариства «Прилуцька швейна фабрика»
про стягнення 2 504 535,31 грн.
за участю представників:
від позивача: Шерехора Т.В.
від відповідача: Понько Р.В.
Національна поліція України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Прилуцька швейна фабрика» про стягнення 2 504 535,31 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №83НП про закупівлю форменого одягу від 24.04.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі 13.07.2021.
У підготовчому засіданні 13.07.2021 суд задовольнив клопотання відповідача та відклав підготовче засідання на 03.08.2021.
У підготовчому засіданні 03.08.2021 представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що відповідач звернувся до Київської торгово-промислової палати із запитом щодо надання юридичних послуг з правової експертизи документів та видачі юридичного висновку про істотну зміну обставин (hardship) за договором від 24.04.20 №83НП, укладеним з Національною поліцією України. За результатами експертної перевірки було надано висновок №1703-4/454 від 17.08.2020 року, відповідно до якого відповідач добросовісно виконував умови договору № 83НП від 24.04.2020, вживав всі можливі заходи для виконання умов договору в строк, та надав позивачеві товар в повному обсязі.
У підготовчому засіданні 03.08.2021 суд, керуючись ст. 177 ГПК України, продовжив строк підготовчого провадження у справі № 910/9131/21 на 30 днів, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, та оголосив про відкладення підготовчого засідання на 31.08.2021.
11.08.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначив, що висновок Київської торгово-промислової палати не підтверджує істотну зміну обставин та є недостовірним доказом. Також, позивач вважає, що нормами законодавства не передбачено, що висновок про істотну зміну обставин є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань.
У судовому засіданні 31.08.2021 враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/9131/21 до судового розгляду по суті на 28.09.2021, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.
02.09.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач посилався на приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України, якими передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У судовому засіданні 31.08.2021 судом розпочато розгляд справи по суті. Судом було заслухано вступні слова позивача та відповідача, з'ясовано обставини справи, досліджено докази та оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 05.10.2021.
У судовому засіданні 05.10.2021 судом продовжено розгляд справи по суті зі стадії з'ясування обставин та дослідження доказів.
Представник позивача у судовому засіданні 05.10.2021 підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову, надав суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
У судовому засіданні 05.10.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
24.04.2020 між Національною поліцією України (покупець, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Прилуцька швейна фабрика» (постачальник, відповідач) укладено договір № 83 НП про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18110000-3), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю костюм (сорочка, брюки) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18110000-3), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору).
Згідно з п. 1.2. договору, загальна кількість товару, що підлягає поставці та ціна договору визначається у специфікації товару (Додаток № 1 до договору) та Ростовці товару (Додаток № 2 до договору).
Місце виконання договору: вул. Святошинська, 27, м. Київ, 03115 (п. 1.5. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору, ціна договору становить 21 264 500,00 грн, у томі числі ПДВ 3 544 083, 33 грн.
У пункті 5.1. договору сторони погодили, що постачальник зобов'язується здійснити поставку товару протягом 60 календарних днів включно з дати набрання чинності цього договору, за адресою покупця у місті Києві (вул. Святошинська, 27, м. Київ, 03115). У разі, якщо останній день поставки припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем поставки товару вважається перший за ним робочий день.
Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної (п. 5.2 договору).
Пунктом 8.2.9. договору покупець має право на відшкодування збитків та сплату неустойки (штрафу, пені) у випадку невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором.
Пунктом 8.3.1 договору встановлений обов'язок постачальника забезпечити поставку (передачу) товару у строки та на умовах, передбачених цим договором.
У відповідності до п. 9.2 договору за порушення строків виконання зобов'язання з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
При цьому, день поставки товару поставленого постачальником з порушенням строку передбаченого пунктом 5.1. розділу 5 цього договору, вважається днем прострочення, за який постачальнику нараховуються штрафні санкції згідно умов цього договору.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, реєстрації у покупця та діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 12.1. договору).
До матеріалів справи долучено додатки № 1 (специфікація) та № 2 (ростовка), № 3 (технічний опис), № 4 (супровідний лист на поставку товару) до договору.
Специфікацією до договору № 83 НП про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) від 24.04.2020 сторони погодили найменування, одиниці, кількість, ціну та загальну суму, що становить 21 264 500,00 грн.
24.04.2020 між Національною поліцією України та Приватним акціонерним товариством «Прилуцька швейна фабрика» укладено Додаткову угоду №1/84 НП від 24.04.2020 до договору № 83 НП, у якій сторони погодили ціну договору, що становить 21 264 216,00 грн, у тому числі ПДВ 3 544 036,00 грн.
На виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 21 264 216,00 грн, що підтверджується накладними: № ПР-0000045 від 22 липня 2020 року на суму 3 017 422,20 грн, № ПР-0000053 від 12 серпня 2020 року на суму 1 999 135,80 грн, № ПР-0000055 від 17 серпня 2020 року на суму 2 942 548,20 грн, № ПР-0000063 від 18 серпня 2020 року на суму 1 796 976,00 грн, № ПР-0000058 від 19 серпня 2020 року на суму 3 189 632,40 грн, № ПР-0000069 від 31 серпня 2020 року на суму 3 369 330,00 грн, №ПР-0000068 від 31 серпня 2020 року на суму 1 871 850,00 грн, №ПР-0000072 від 07 вересня 2020 року на суму 3 077 321,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до п. 5.1. договору відповідач зобов'язався поставити товар протягом 60 календарних днів включно з дати набрання чинності цього договору, тобто до 23.06.2020, однак в порушення п. 5.1. договору, взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару в обумовлений строк відповідач не виконав.
05.11.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією №5372/26/3-2020 про сплату штрафних санкцій за договором № 83 НП про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) від 24.04.2020 у розмірі 2 504 535,31 грн
Оскільки відповідач штрафних санкцій у сумі 2 504 535,31 грн. на вимогу позивача не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 2 504 535,31 грн., з яких пеня у сумі 1 227 259,74 грн та штраф у сумі 1 277 275,57 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем укладено договір поставки, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити обумовлений у специфікації товар, а позивач - прийняти і оплатити такий товар.
Згідно із ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 5.1 договору постачальник зобов'язується здійснити поставку товару протягом 60 календарних днів включно з дати набрання чинності цього договору, за адресою покупця у місті Києві (вул. Святошинська, 27, м. Київ, 03115). У разі, якщо останній день поставки припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем поставки товару вважається перший за ним робочий день.
Отже, згідно умов п. 5.1 та п. 12.1 договору відповідач повинен був поставити позивачу товар у термін до 23.06.2020.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до накладних: № ПР-0000045 від 22 липня 2020 року на суму 3 017 422,20 грн, № ПР-0000053 від 12 серпня 2020 року на суму 1 999 135,80 грн, № ПР-0000055 від 17 серпня 2020 року на суму 2 942 548,20 грн, № ПР-0000063 від 18 серпня 2020 року на суму 1 796 976,00 грн, № ПР-0000058 від 19 серпня 2020 року на суму 3 189 632,40 грн, № ПР-0000069 від 31 серпня 2020 року на суму 3 369 330,00 грн, №ПР-0000068 від 31 серпня 2020 року на суму 1 871 850,00 грн, №ПР-0000072 від 07 вересня 2020 року на суму 3 077 321,40 грн., відповідачем поставлено товар на загальну суму 21 264 216,00 грн. за договором №83 НП про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) від 24.04.2020.
Судом встановлено, що відповідач поставив товар з порушенням строку визначеним договором, що підтверджується зазначеними вище накладними. Факт прострочення поставки товару відповідачем не заперечувався.
Таким чином, відповідач виконав свої обов'язки з поставки товару у повному обсязі, але з порушенням встановленого договором строку.
Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
У пункті 9.2 договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов'язання з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
При цьому, день поставки товару поставленого постачальником з порушенням строку передбаченого пунктом 5.1. розділу 5 цього договору, вважається днем прострочення, за який постачальнику нараховуються штрафні санкції згідно умов цього договору.
У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
З огляду на викладене, оскільки відповідачем допущено порушення строків постачання товару, позивачем правомірно нараховані пеня та 7% штрафу, у зв'язку із простроченням виконання зобов'язання з поставки товару.
Судом встановлено, що розрахунок пені у сумі 1 227 259,74 грн. є арифметично вірним, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Як підтверджено матеріалами справи, відповідно до накладних № ПР-0000053 від 12 серпня 2020 року, № ПР-0000055 від 17 серпня 2020 року, № ПР-0000063 від 18 серпня 2020 року, № ПР-0000058 від 19 серпня 2020 року, № ПР-0000069 від 31 серпня 2020 року, №ПР-0000068 від 31 серпня 2020 року, №ПР-0000072 від 07 вересня 2020 року мало місце прострочення поставки товару понад 30 днів, у зв'язку із чим, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 7% від вартості товару, що становить 1 277 275,57 грн. Розрахунок штрафу у сумі 1 277 275,57 грн. є арифметично вірним, а тому вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.
Як вбачається із відзиву, заперечення відповідача проти позовних вимог ґрунтуються на необхідності звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язань, оскільки відповідач порушив зобов'язання з поставки товару за наявності обставин, які від нього не залежали, а також відповідачем добросовісно виконано умови договору № 83НП від 24.04.2020 та вжито всі можливі заходи для виконання умов договору, що підтверджується висновком Київської торгово-промислової палати № 1703-4/454 від 17.08.2020.
Однак, вказані заперечення суд відхиляє, з огляду на наступне.
На підтвердження підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язань, останній посилається на висновок Київської торгово-промислової палати № 1703-4/454 від 17.08.2020 про істотну зміну обставин.
Водночас, у вказаному висновку про істотну зміну обставин (hardship) Київська торгово-промислова палата підтверджує настання істотної зміни обставин за договором №83 НП про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) від 24.04.2020, що виявилися у затримці поставки тканини за договором від 14.01.2019 №1401/4-19, укладений між ТОВ «Гранд Фабрік» та ТОВ «Олтекс», та за договором від 03.01.2019 №03/01-2019, укладений між відповідачем та ТОВ «Олтекс». Київська торгово-промислова палата зазначила, що відповідач має право вимагати перегляду та внесення змін до умов договору №83 НП про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) від 24.04.2020 в частині строків постачання товару.
За змістом пунктів 10.3, 10.4 договору сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України постраждалій стороні за цим договором.
Також, умовами пунктів 13.1, 13.2 договору передбачено, що будь-які зміни і доповнення до цього договору, в тому числі щодо коригування його ціни, вважають дійсними, якщо вони оформлені в письмовому вигляді та підписані уповноваженими на це представниками сторін.
Настання істотних змін обставин, які сторони не могли передбачити при укладенні цього договору підтверджується виключно висновком щодо унеможливлення виконання зобов'язань за цим договором, виданим Торгово-промисловою палатою України.
Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що всупереч умов договору, доданий до матеріалів справи висновок про істотну зміну обставин (hardship) № 1703-4/323 від 19.07.2019 складений не Торгово-промисловою палатою України, а Київською торгово-промисловою палатою.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача щодо перенесення термінів постачання продукції за договором у зв'язку із суттєвою зміною обставин та направлення висновку Київської торгово-промислової палати № 1703-4/323 від 19.07.2019 на адресу позивача.
Отже, враховуючи викладені обставини, висновок про істотну зміну обставин (hardship) № 1703-4/323 від 19.07.2019 складений Київською торгово-промисловою палатою не є належним доказом для звільнення від відповідальності за порушення умов договору, оскільки істотна зміна обставин, про яку йде мова у висновку може бути підставою для зміни положень договору щодо терміну поставки, проте матеріали справи не містять доказів внесення сторонами відповідних змін до вказаного договору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення відповідача від сплати штрафних санкцій за порушення взятих на себе зобов'язань зі своєчасної поставки товару за договором.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає таке.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що зобов'язання за договором з поставки товару виконано відповідачем у повному обсязі, з незначним терміном прострочення виконання, відсутністю доказів негативних наслідків та збитків від несвоєчасної поставки у позивача, причиною неналежного виконання зобов'язання є істотна зміна обставин. Також, відповідач звертає увагу на укладення договору відповідачем як переможцем процедури закупівлі, у якій основним критерієм відбору була ціна товару, відповідач надав пропозицію з найнижчою ціною та здійснив поставку товару в узгодженій кількості і належної якості.
Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Зі змісту вищезазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, тому він, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав, за яких можливе її зменшення.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд. Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18.
Розглядаючи питання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, суд виходить із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, і враховує, що неустойка як засіб розумного стимулювання виконання основного грошового зобов'язання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази та доводи відповідача, судом встановлено, що відповідачем у період з 22.07.2020 по 07.09.2020 було здійснено повну поставку товару, період прострочення поставки є незначним.
Матеріалами справи підтверджується, що 03.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛТЕКС» (продавець) та Приватним акціонерним товариством «ПРИЛУЦЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА» (покупець) було укладено договір купівлі - продажу №03/01-2019, за умовами якого продавець зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.
14.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ФАБРІК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛТЕКС» було укладено договір купівлі - продажу №1401/4-19, за умовами якого продавець зобов'язується поставляти покупцю за його заявками у власність тканину відповідної якості, а покупець зобов'язується придбати товар та сплачувати його вартість.
Згідно із наданими відповідачем в матеріали справи листами виробників продукції вих. №б/н від 27.04.2020, №494 від 12.05.2020, №404 від 24.04.2020, №766-в від 08.05.2020, №97-в від 15.01.2020, №18 від 15.01.2020, №1314 від 26.12.2019 підтверджуються посилання відповідача на наявність затримки виготовлення продукції виробником у зв'язку з пандемією короновірусу COVID 19.
Поряд з тим, судом враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на всій території України з 12.03.2020 по 22.05.2020 встановлено карантин.
Дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392, від 17.06.2020 №500, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021.
Таким чином, запровадження карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 вплинуло на діяльність відповідача.
Докази на підтвердження понесених покупцем (позивачем) збитків чи додаткових витрат через прострочення поставки товару в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи повну поставку відповідачем товару, період прострочення поставки за яким є незначним, також враховуючи затримку поставки продукції у зв'язку із пандемією, з огляду на відсутність доказів понесення позивачем збитків, встановлені судом обставини щодо причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним заходів до виконання зобов'язання, та за наявності обставин щодо надання відповідачем пропозицію з найнижчою ціною та здійснення поставки товару в узгодженій кількості і належної якості, що не заперечується позивачем, а також з огляду на загальні засади, встановлені статтею 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, беручи до уваги значний розмір неустойки, суд прийшов до висновку про обґрунтованість клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу, при цьому суд вважає, що суми пені та штрафу підлягають зменшенню до 70%.
Наведені вище висновки суду щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, узгоджується із позиціями Верховного Суду, наведеними у постановах від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 22.04.2019 у справі №925/1549/17, від 30.05.2019 у справі №916/2268/18.
На підставі наведеного, суд, оцінивши всі доводи сторін по даній справі щодо зменшення неустойки прийшов до висновку, що існують обставини, за яких можливе зменшення стягуваних сум пені та штрафу до 70% на підставі статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня у сумі 368 177,92 грн та штраф у сумі 383 182,67 грн.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Національної поліції України до Приватного акціонерного товариства «Прилуцька швейна фабрика».
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Прилуцька швейна фабрика» (17500, Чернігівська обл, м. Прилуки, вул. Київська, 299, ідентифікаційний код 00310093) на користь Національної поліції України (01601, м. Київ, вулиця БОГОМОЛЬЦЯ, будинок 10, ідентифікаційний код 40108578) пеню у розмірі 368 177,92 грн, штраф у розмірі 383 182,67 грн та судовий збір у розмірі 11 270,41 грн
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 18.10.2021.
Суддя О.В. Гулевець