Справа № 199/4637/21
(2/199/2700/21)
18.10.2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Маляренко В.О.,
позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу посилаючись на те, що їх сім'я розпалася та подружні стосунки припинені через різність поглядів на життя, відсутність взаєморозуміння та втрати почуття любові, тому просила шлюб розірвати.
Відповідач проти позову заперечував та просив надати строк для примирення, вважає що їх сім'я не розпалася остаточно, підстави для розірвання шлюбу відсутні, з метою збереження сім'ї наразі подружжя відвідує психолога, тому просив надати максимальний строк для примирення .
Відповідно до п.7 ст.240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Як зазначено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
У ході судового засідання суд прийшов до висновку, що з'ясувати причини розпаду сім'ї неможливо, оскільки позивач у позовній заяві та у своїх поясненнях їх не конкретизувала, не зазначила час припинення подружніх стосунків та посилалася виключно на своє небажання проживати разом з відповідачем, оскільки сім'я розпалася, на її думку, через різність поглядів на життя та різність характерів. У суді позивач пояснила, що причиною розірвання шлюбу є недостатність матеріального забезпечення їх сім'ї та допомога відповідача своїм батькам.
Відповідач не погоджується із позовом та зазначає про те, що підстави позову необґрунтовані.
Таким чином, суд не прийшов до висновку про те, що сім'я розпалася остаточно та не може бути відновлена, оскільки на думку суду, розлад в сім'ї викликаний тимчасовими причинами та носить перехідний характер, тому з урахуванням встановлених обставин вважає за необхідне надати сторонам строк для примирення.
З огляду на необхідність збереження сім'ї та керуючись ст. 112 СК України, п.7 ст.240 ЦПК України, суд, -
Зупинити розгляд справи та надати сторонам строк для примирення 6 (шість) місяців.
Суддя: