ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.10.2021Справа № 910/7744/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141)
до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1) Київське комунальне виробниче підприємство "Міськпаливо" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 15/1-Б, код ЄДРПОУ 01879448),
2) Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" (04080, м. Київ, Кирилівська, 15, код ЄДРПОУ 03359121) та
3) Державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Янович Іванна Ярославівна (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36)
про припинення податкової застави нерухомого майна та скасування рішення державного реєстратора
Представники учасників судового процесу:
Від позивача: Кривохижа Ю.А.
Від відповідача: Трубніков В.А.
Від третьої особи-1: не з'явився
Від третьої особи-2: не з'явився
Від третьої особи-3: не з'явився
Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про припинення податкової застави нерухомого майна, накладеної рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 25 березня 2016 року №255/26-50-17-01-09 та на підставі акту опису майна Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24 травня 2016 року № 4/26-50-17-27 стосовно Київського комунального виробничого підприємства "Міськпаливо", зокрема, блоку допоміжної служби за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, будинок 6; та скасування рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Янович Іванни Ярославівни про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30046253 від 14.06.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального провадження; підготовче засідання призначено на 23.06.2021; залучено до участі у справі Київське комунальне виробниче підприємство "Міськпаливо", Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" та Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
07.06.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про долучення доказів направлення копії позовної заяви на адресу третьої особи-3.
11.06.2021 через відділ діловодства суду Київською міською радою подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню ДПС у м. Києві вчиняти будь-які дії щодо реалізації нерухомого майна, а саме: блоку допоміжної служби за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, будинок 6, яке перебуває у податковій заставі згідно з рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 25 березня 2016 року № 255/26-50-17-01-09 та на підставі акту опису майна Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24 травня 2016 року №4/26-50-17-27 стосовно Київського комунального виробничого підприємства "Міськпаливо" до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/7744/21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 у задоволенні заяви Київської міської ради про забезпечення позову відмовлено.
14.06.2021 від третьої особи-3 через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення, в яких останній просив вирішити спір на підставі наявних матеріалів справи та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України; розглядати справу без участі представника Департаменту.
Разом з тим, 15.06.2021 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого, останній просив поновити строк на подання клопотання про витребування доказів та витребувати від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належним чином засвідчену копію реєстраційної справи про державну реєстрацію обтяження: 14963837 (спеціальний розділ) від 14.06.2016, що вчинена на підставі рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Янович Іванни Ярославівни про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30046253 від 14.06.2016.
Також, 22.06.2021 від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення.
У судовому засіданні 23.06.2021 представник позивача підтримав клопотання про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів та просив його задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи-2 заперечень проти задоволення даного клопотання не навели.
Розглянувши дане клопотання суд на місці ухвалив поновити строк на подачу клопотання про витребування доказів, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.
Суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника позивача щодо витребування доказів, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 відкладено підготовче засідання на 12.07.2021.
24.06.2021 від відповідача засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що на підставі наданих ККВП «Міськпаливо» документів складено акт опису майна у податкову заставу від 24.05.2016 № 4/26-50-17-27, який підписаний представниками підприємства. Отже, відповідач зазначає, що майно, яке перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна від 24.05.2016 № 4/26-50-17-27, станом на 24.05.2016 перебувало на балансі підприємства та платником не надавалась інформація щодо перебування майна у господарському віданні КП «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт». Також відповідач зазначає, що рішенням Київської міської ради № 113/7450 від 16.02.2012 зобов'язано ККВП «Міськпаливо» в установленому законом порядку здійснити передачу основних засобів, а контроль за виконанням цього рішення покладено на постійно діючу комісію Київради з питань власності, тобто, з юридичної точки зору підтвердження факту передачі основних засобів - відсутнє. Відповідач у відзиві зазначає, що відповідно до розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради від 11.09.2017 № 1132 офіційно вперше закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району» нежилі приміщення на вул. Набережно-Луговій та основні засоби, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва. Цим же документом підтверджено, що не було здійснено приймання-передачу вищезазначених об'єктів. Як зазначає відповідач, він діяв у спосіб визначений законом та у межах наданих законом повноважень, а тому підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.
У судовому засіданні 12.07.2021 представники сторін просили оголосити перерву для отримання судом копії реєстраційної справи про державну реєстрацію обтяження.
Представник третьої особи-2 заперечень проти оголошення перерви не навів та заявив усне клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору Комунальне підприємство "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт".
Представники сторін зауважили, що дане клопотання має бути подано у письмовій формі.
Разом з тим, представник відповідача надав усні обґрунтування причин пропуску подачі відзиву на позовну заяву та підтримав клопотання про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву.
Представники позивача та третьої особи-2 заперечили проти поновлення строку для подачі відзиву, просили не приймати даний відзив до розгляду.
Розглянувши дане клопотання суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника відповідача, поновити строк для подачі відзиву на позовну заяву, залучити даний відзив до матеріалів справи з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.
Треті особи-1 та 3 участь своїх представників у засідання суду 12.07.2021 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 відкладено підготовче засідання на 11.08.2021.
15.07.2021 від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла копія реєстраційної справи про державну реєстрацію обтяження: 14963837 (спеціальний розділ) від 14.06.2016.
Також 16.07.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому він зазначає, що твердження Головного управління ДПС у м. Києві про те, що на момент складання акту опису майна від 24.05.2016 № 4/26-50-17-27 блок допоміжної служби по вул. Набережно-Луговій, у м. Києві перебував на балансі Київського комунального виробничого підприємства «Міськпаливо», є хибними. Також позивач зазначає, що нічим не підтверджений висновок відповідача про те, що розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1132 від 11 вересня 2017 року «Про передачу основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва» підтверджує те, що не було здійснено приймання-передачі об'єктів визначених рішення Київської міської ради № 1 13/7450 від 16 лютого 2012 року «Про передачу основних засобів комунальної власності територіальної громади м. Києва» (із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 1 листопада 2012 року № 251/8535). Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не доведено, що при описі майна у податкову заставу № 255/26-50-17-01-09 та складання акту опису майна від 24 травня 2016 року № 4/26-50-17-27 нежилі приміщення (блок допоміжної служби) у будинку № 6 по вул. Набережно-Луговій органи державної податкової служби діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
У підготовчому судовому засіданні 11.08.2021 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.
Суд на місці ухвалив залучити до матеріалів справи документи, які надійшли через відділ діловодства суду, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.
Треті особи участь своїх представників у засідання суду 11.08.2021 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.09.2021.
16.08.2021 через відділ діловодства суду від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло повідомлення про витребування копій документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 відкладено судове засідання на 06.10.2021.
28.09.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про долучення доказу.
У судовому засіданні 06.10.2021 представник позивача просив поновити строк на подачу документів та залучити до матеріалів справи клопотання про долучення документів до матеріалів справи, які надійшли до суду.
У судовому засіданні 06.10.2021 суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про долучення документів, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.
Представник позивача у судовому засіданні 06.10.2021 підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні 06.10.2021 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.
Треті особи участь своїх представників у засідання суду 06.10.2021 не забезпечили.
06.10.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Разом з тим, розпорядженням № 1191-р Кабінету Міністрів України рекомендовано роботодавцям перенести для працівників, яким установлено п'ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю, робочий день з п'ятниці 15 жовтня на суботу 23 жовтня. Внаслідок цього встановлено вихідні дні поспіль з 14 по 17 жовтня.
У зв'язку з вищенаведеним, суд здійснює процесуальну дію у перший робочий день після вихідних днів - 18.10.2021 року.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
25 березня 2016 року на підставі рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві № 255/26-50-17-01-09 про опис майна Київського комунального виробничого підприємства «Міськпаливо» у податкову заставу, податковим керуючим складено акт опису майна від 24 травня 2016 року № 4/26-50-17-27 та звернено у податкову заставу, зокрема, блок допоміжної служби по вул. Набережно-Луговій, у м. Києві.
14 червня 2016 року державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Янович І. В. на підставі рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30046253 від 14.06.2016 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про обтяження № 14963837, що накладений Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві на підставі акту опису майна від 24 травня 2016 року № 4/26- 50-17-27 згідно з рішенням про опис майна у податкову заставу від 25 березня 2016 року № 255/26-50-17-01-09 на блок допоміжної служби по вул. Набережно- Луговій, у м. Києві.
10.11.2017 року між Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району» та Комунальним підприємством «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт» був підписаний акт з приймання-передачі основних засобів, по якому було передано основні засоби з балансу Комунального підприємства «Дирекція реставраційно- відновлювальних робіт» на баланс Комунального підприємства «Шляхово- експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району», а саме: нежилі приміщення площею 326,4 кв.м. будинку №6 корпус 1 на вул. Набережно-Лугова (блок допоміжної служби) та інші основні засоби.
26 березня 2018 року Комунальним підприємством «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на виробничий будинок №6 корпус 1 вул. Набережно-Лугова у місті Києві.
Розпорядженням КМДА від 02.08.2019 року №1374 «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 вересня 2017 року №1132 «Про передачу основних засобів комунальної власності територіальної громади м. Києва», у пункті 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради від 11 вересня 2017 року № 1132 «Про передачу основних засобів комунальної власності територіальної громади м. Києва», цифри та слова « 326,4 кв.м. у» замінені цифрами та словами « 1667,7 кв.м.».
Відповідно до відомостей, що викладені в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 21 квітня 2021 року № 253649024, вказаний запис про обтяження є чинним.
Позивач у позовній заяві зазначає, що при прийнятті вказаних вище рішень щодо звернення у податкову заставу майна Київського комунального виробничого підприємства «Міськпаливо» посадові особи Державної податкової інспекції у Голосїївському районі ГУ ДФС у м. Києві вважали, що блок допоміжної служби по вул. Набережно-Луговій, у м. Києві належать боржнику на підставі відповідного правового титулу.
Київська міська рада вважає такі дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві по включенню блоку допоміжної служби по вул. Набережно-Луговій, 6 до акту опису майна Київського комунального виробничого підприємства «Міськпаливо» та здійснення державної реєстрації обтяжень у виді податкової застави в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - протиправними та просить суд припинити податкову заставу нерухомого майна та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Янович Іванни Ярославівни про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30046253 від 14.06.2016.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що станом на момент прийняття рішення Державна податкова інспекція у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 25 березня 2016 року про опис майна у податкову заставу № 255/26-50-17-01-09 та складання акту опису майна від 24 травня 2016 року № 4/26-50-17-27 нежилі приміщення (блок допоміжної служби) у будинку № 6 по вул. Набережно-Луговій не перебували у володінні Київського комунального виробничого підприємства «Міськпаливо» та були закріплені Київською міською радою на праві господарського відання за комунальним підприємством «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт».
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби», Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління ДФС, Державну податкову інспекцію у Деснянському районі Головного управління ДФС, Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління ДФС, Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління ДФС, Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС, Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС, Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС, Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління ДФС, Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС реорганізовано, шляхом приєднання до Головного управління ДФС у м. Києві.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» під час реорганізації Державної фіскальної служби утворено Державну податкову службу, яка: є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску; є правонаступником прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби та реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби. Зокрема, згідно з додатками 1 та 2 даної Постанови утворено Головне управління ДПС у м. Києві, до якого приєднано Головне управління ДФС у м. Києві. Пунктом 4 даної Постанови утворені територіальні органи Державної податкової служби визначено правонаступниками відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби.
Головне управління ДПС у м. Києві зареєстровано як юридичну особу публічного права і включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» за ідентифікаційним кодом 43141267.
Відповідно до положення про Головне управління ДПС у м. Києві, затвердженого наказом Держаної податкової служби України від 12 липня 2019 року №14, Головне управління ДПС у м. Києві є правонаступником всіх прав та обов'язків Головного управління ДФС у м. Києві.
Наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено територіальні органи Державної податкової служби як відокремлені підрозділи Державної податкової служби, зокрема, утворено Головне управління ДПС у м. Києві.
Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на припинення в результаті приєднання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ДФС у м. Києві наразі належним відповідачем у справі є Головне управління ДПС у м. Києві як правонаступник.
Відповідно до пункту 14.1.155 статті 14 Податкового кодексу України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Приписами статті 16 Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, серед яких сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи
Згідно пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 Податкового кодексу України).
Приписами пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до підпункту 87.3.2 пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління.
Отже, судом встановлено, що вказана норма встановлює заборону на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке належить на відповідному праві іншим особам та не відноситься до майна боржника.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.
Положеннями частини п'ятої статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.
Згідно пункту 89.5 статті 89 Податкового кодексу України якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі. Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису. У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків з повідомленням про вручення.
Наведені вище норми свідчать про те, що саме на контролюючий орган покладається обов'язок упевнитись, що майно платника податків може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків, тобто, включено до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає, що станом на момент прийняття рішення Державна податкова інспекція у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 25 березня 2016 року про опис майна у податкову заставу № 255/26-50-17-01-09 та складання акту опису майна від 24 травня 2016 року № 4/26-50-17-27 нежилі приміщення (блок допоміжної служби) у будинку № 6 по вул. Набережно-Луговій були закріплені Київською міською радою на праві господарського відання за комунальним підприємством «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт».
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає, що майно, яке перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна від 24.05.2016 № 4/26-50-17-27 станом на 24.05.2016, перебувало на балансі Київського комунального виробничого підприємства «Міськпаливо» та платником не надавалась інформація щодо перебування майна у господарському віданні КП «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт».
Судом встановлено, що пунктом 1 рішення Київської міської ради №113/7450 від 16 лютого 2012 року «Про передачу основних засобів комунальної власності територіальної громади м. Києва» (із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 1 листопада 2012 року № 251/8535) закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт» нежилі приміщення площею 326,4 кв. м у будинку № 6, к. 1 на вул. Набережно-Луговій та основні засоби, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та враховуються на балансі Київського комунального виробничого підприємства "Міськпаливо", згідно з додатком, до яких, зокрема, належить блок допоміжної служби.
09 липня 2012 року між Комунальним підприємством «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт» та Київським комунальним виробничим підприємством «Міськпаливо» на виконання рішення Київської міської ради № 113/7450 від 16 лютого 2012 року «Про передачу основних засобів комунальної власності територіальної громади м. Києва» (із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 1 листопада 2012 року № 251/8535) підписано акт прийому - передачі нежилих приміщень у будинку № 6 к. 1 на вул. Набережного-Луговій, зокрема, блоку допоміжної служби.
Згідно з актом з приймання-передачі основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва (на виконання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.09.2017 р. № 1132 «Про передачу основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва») підтверджено факт передання основних засобів з балансу комунального підприємства «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт» на баланс комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району», а саме: нежилі приміщення площею 326, 4 кв. м будинку № 6 к. 1 на вулиці Набережно-Луговій (блок допоміжної служби) та інші основні засоби згідно з переліком.
26 березня 2018 року комунальним підприємством «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на виробничий будинок нежилі приміщення по вул. Набережно-Луговій, бум. Києві.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02 серпня 2019 року № 1374 «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 вересня 2017 року № 1132 «Про передачу основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва» у пункті 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 вересня 2017 року № 1132 «Про передачу основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва» цифри та слова "326,4 кв. м." замінено цифрами та словами "1667,7 кв. м.".
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище, суд дійшов висновку, що вірогідною є обставина щодо того, що станом на момент прийняття рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 25 березня 2016 року про опис майна у податкову заставу № 255/26-50-17-01-09 та складання акту опису майна від 24 травня 2016 року № 4/26-50-17-27 нежилі приміщення (блок допоміжної служби) у будинку № 6 по вул. Набережно- Луговій не перебували у володінні Київського комунального виробничого підприємства «Міськпаливо» та були закріплені Київською міською радою на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт», оскільки акт приймання-передачі основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва (на виконання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1132 від 11.09.2017 «Про передачу основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва») підписаний представниками комісії від КП «ШЕУ Подільського району м. Києва та комісії з припинення Комунального підприємства «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт», зокрема, у складі: Єрмакова В.М., Підгородецього В.В., Пасічника Н.В., Уманець А.А., Замогильного А.Г., Кошова В.Д. та Громницького С.П.
Також вказані обставини підтверджуються листом Департаменту комунальної власності м. Києва № 062/06-36-2464 від 19 квітня 2021 року.
Разом з тим, судом встановлено, що твердження відповідача про те, що розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1132 від 11 вересня 2017 року «Про передачу основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва» підтверджує те, що не було здійснено приймання-передачі об'єктів визначених рішення Київської міської ради № 1 13/7450 від 16 лютого 2012 року «Про передачу основних засобів комунальної власності територіальної громади м. Києва» (із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 1 листопада 2012 року № 251/8535), належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено.
З огляду на вищевикладені обставини, та з врахуванням змісту позовної заяви слід дійти висновку, що спірне майно було закріплене не за боржником, а тому податкова застава нерухомого майна, накладена рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 25 березня 2016 року № 255/26-50-17-01-09 та на підставі акту опису майна Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24 травня 2016 року № 4/26-50-17-27 стосовно Київського комунального виробничого підприємства «Міськпаливо» (код ЄДРПОУ - 01879448), в частині блоку допоміжної служби за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, будинок 6, підлягає припиненню.
Відповідно до ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
За приписами ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, а також ст.20 Господарського кодексу України.
Судом вище було встановлено, що 14 червня 2016 року державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Янович І. В. на підставі рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30046253 від 14.06.2016 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про обтяження № 14963837, що накладений Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві на підставі акту опису майна від 24 травня 2016 року № 4/26- 50-17-27 згідно з рішенням про опис майна у податкову заставу від 25 березня 2016 року № 255/26-50-17-01-09 на блок допоміжної служби по вул. Набережно- Луговій, у м. Києві.
Отже, з урахуванням наведеного вище, з метою забезпечення відновлення прав та законних інтересів Київської міської ради, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Янович Іванни Ярославівни про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30046253 від 14.06.2016 щодо застави блоку допоміжної служби за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, будинок 6.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, позовні вимоги Київської міської ради про припинення податкової застави нерухомого майна, накладеної рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 25 березня 2016 року №255/26-50-17-01-09 та на підставі акту опису майна Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24 травня 2016 року № 4/26-50-17-27 стосовно Київського комунального виробничого підприємства "Міськпаливо", зокрема, блоку допоміжної служби за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, будинок 6; та скасування рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Янович Іванни Ярославівни про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30046253 від 14.06.2016, є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Припинити податкову заставу нерухомого майна, накладену рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 25 березня 2016 року № 255/26-50-17-01-09 та на підставі акту опису майна Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24 травня 2016 року № 4/26-50-17-27 стосовно Київського комунального виробничого підприємства «Міськпаливо» (код ЄДРПОУ - 01879448), в частині блоку допоміжної служби за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, будинок 6.
3. Скасувати рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Янович Іванни Ярославівни про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30046253 від 14.06.2016 щодо застави блоку допоміжної служби за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, будинок 6.
4. Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2021
Суддя І.О. Андреїшина