ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.10.2021Справа № 910/10939/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Біллона», м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Уніка"», м. Київ
про стягнення 261 792,90 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Біллона» (далі - ТзОВ «Біллона»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Уніка"» (далі - ПрАТ «СК "Уніка"»/відповідач) про стягнення 261 792,90 грн, у тому числі: 214 221,51 грн - страхового відшкодування, 21 422,15 грн - пені, 19 801,59 грн - інфляційних втрат та 6 347,65 грн - 3% річних.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення умов договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 005065/4008/0000150 від 11.03.2020, відповідач, як страховик, відмовив ТзОВ «Біллона» у виплаті страхового відшкодування.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.07.2021 позовну заяву ТзОВ «Біллона» залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.
26.07.2021 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
06.08.2021 позивачем подано до суду заяву про долучення додаткових доказів до заяви про усунення недоліків позову.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.08.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
06.09.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ПрАТ «СК "Уніка"» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що відповідач відмовив позивачу у здійсненні страхового відшкодування, оскільки договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 005065/4008/0000150 від 11.03.2020 достроково припинив свою дію внаслідок невнесення позивачем чергового страхового платежу. Також, відповідач зазначає, що позивач не наділений правом на отримання страхового відшкодування, оскільки згідно з умовами договору саме вигодонабувачу необхідно було звернутися до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування. Водночас, відповідач заперечує проти заявленого розміру страхового відшкодування.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
11.03.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія "Уніка"» (далі - страховик), Товариством з обмеженою відповідальністю «Біллона» (далі - страхувальник) та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - вигодонабувач) укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті №005065/4008/0000150, предметом якого є: в частині добровільного страхування наземного транспорту - майнові інтереси, які не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Fiat Nuovo Doblo» номерний знак НОМЕР_1 - та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням, зазначеними п. 1.2. договору (страхування КАСКО).
Пунктом 1.3. договору передбачено розмір франшизи - 0,5 % від суми страхової суми.
Строк дії договору - з 15.03.2020 по 14.03.2021 (п. 1.4. договору).
Згідно п. 3.1. договору страховим ризиком, в тому числі, є дорожньо-транспортна пригода.
У відповідності до п. 3.2. договору страховим випадком по страхуванню КАСКО є факт понесення збитків страхувальником внаслідок пошкодження, знищення або втрати застрахованого транспортного засобу та/або додаткового обладнання внаслідок подій, визначених у п. 3.1. договору.
У відповідності до п. 5.4. та п. 5.5. договору, у випадку несплати чергового страхового платежу або будь-якої чергової частини страхового платежу (якщо річний страховий платіж сплачується частинами) в розмірі і в строки, визначені графіком сплати страхових платежів (або відповідним страховим сертифікатом до договору), договір припиняє свою дію з 00 год. 00 хв. дати, наступної за останньою датою, оплаченого періоду дії договору (або оплаченої частини періоду дії договору). Дію договору може бути поновлено з 00 год. 00 хв. дати, наступної за датою погашення страхувальником заборгованості по сплаті страхового платежу (чергової частини страхового платежу) за умови попереднього огляду та фотографування застрахованого транспортного засобу. Поновлення дії договору оформляється додатковою угодою. При цьому, дата закінчення строку дії договору залишається незмінною.
В п. 5.6. договору сторонами погоджено графік страхових платежів, зокрема, передбачено 1-й період страхування: з 15.03.2020 по 14.03.2021, страхова сума за КАСКО - 215 298,00 грн, страховий платіж - 11 820,00 грн.
Відповідно до п. 6.1.3. договору страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений п.п. 10.5. та 10.6. договору строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати штрафу у розмірі 0,5% від належної до виплати суми за кожен день прострочення, але не більше 10% від розміру суми страхового відшкодування.
У відповідності до п. 8.2. договору дія договору припиняється та договір втрачає чинність за згодою сторін за умови отримання попередньої письмової згоди на це вигодонабувача, а також у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором обсяги і строки.
Згідно п. 9.1. та п. 9.2. договору порядок та спосіб виплати страхового відшкодування здійснюється страховиком, за попереднім письмовим погодженням з вигодонабувачем відповідно до умов договору та законодавства України.
Пунктом 9.2. договору визначено, що право на отримання страхового відшкодування має вигодонабувач та страхувальник (його спадкоємець/правонаступник) або інша особа, яка має належним чином оформлене повноваження від страхувальника або за його письмовою згодою.
У відповідності до п. 9.3. договору виплата страхового відшкодування може бути здійснена вигодонабувачу - у розмірі фактичної заборгованості за кредитом, але не більше суми страхового відшкодування, розрахованого відповідно до умов договору страхування; страхувальнику - в розмірі різниці між сумою страхового відшкодування та сумою, виплаченою вигодонабувачу в рахунок погашення заборгованості за кредитом або у іншому порядку виключно за письмовим погодженням із страхувальником та вигодонабувачем.
Розмір страхового відшкодування визначається виходячи з фактичного розміру збитків, завданих ТЗ в результаті страхового випадку та розрахованого відповідно до умов договору. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір прямого збитку, понесеного страхувальником (вигодонабувачем), та розмір страхової суми, зазначеної в договорі. Розрахунок суми страхового відшкодування визначається на день настання страхового випадку (п. 9.4. договору).
В п. 9.7. договору сторони погодили, що вигодонабувач з метою отримання страхового відшкодування має право за власною ініціативою вчиняти будь-які дії, які повинен чи має право вчиняти страхувальник, в тому числі перераховувати страхові платежі за дорученням страхувальника, а страховик зобов'язаний прийняти такі платежі, як виконані належним чином та такі, що відповідають умовам цього договору. При цьому вчинення таких дій вигодонабувачем породжуватиме такі самі правові наслідки, якби такі дії були вчинені страхувальником. Таке право вигодонабувача не звільняє страхувальника від виконання його обов'язків за договором.
Пунктом 10.1.1. договору передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з умовами договору на підставі заяви страхувальника або вигодонабувача і страхового акта, що складається страховиком після отримання всіх необхідних документів, визначених п. 10.1.4. цього договору.
Згідно п. 10.1.8. договору при повному конструктивному або фізичному зруйнуванні ТЗ (вартість відновлювального ремонту на момент настання страхового випадку перевищує 75% дійсної вартості ТЗ та додаткового обладнання), страховик (за письмовим погодженням вигодонабувача) має право прийняти рішення стосовно виплати страхового відшкодування, а саме: страховик здійснює виплату страхової суми за відрахуванням франшизи та зносу, який визначається відповідно до п. 10.1.2.2. цього договору. Майнові права у цьому випадку переходять до страховика; страховик здійснює виплату страхової суми за відрахуванням франшизи, зносу який визначається відповідно до п. 10.1.2.2. цього договору та вартості залишків ТЗ. Майнові права у цьому випадку залишаються у страхувальника.
В п. 10.1.8.3. договору сторони погодили, що вартість залишків ТЗ може визначатися на підставі експертного висновку або на підставі акту погодження залишкової вартості ТЗ між страховиком та страхувальником.
Якщо умовами договору передбачена сплата страхового платежу частинами, то страховик вправі при здійсненні страхового відшкодування вимагати від страхувальника сплати неоплаченої частини страхового платежу, а страхувальник в цьому випадку зобов'язаний протягом 5 робочих днів її сплатити. У випадку відмови страхувальника сплатити неоплачену частину (частини) страхового платежу, страховик має право утримати суми несплаченої частини страхового платежу з суми страхового відшкодування (п. 10.1.10. договору).
Відповідно до п. 10.5. договору рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування приймається страховиком протягом 10 робочих днів з дня надання всіх необхідних документів.
Страхова виплата або страхове відшкодування здійснюється протягом 10 робочих днів з дня прийняття страховиком рішення про здійснення страхової виплати або страхового відшкодування (п. 10.6. договору).
У п. 10.7. договору сторонами погоджено, якщо умовами договору передбачена сплата страхового платежу частинами, то страховик вправі при здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування вимагати від страхувальника неоплаченої частини страхового платежу, а страхувальник в цьому випадку зобов'язаний її сплатити. У випадку відмови страхувальника сплатити неоплачену частину (частини) страхового платежу, страховик має право зменшити страхове відшкодування на розмір неоплаченої частини (частин) страхового платежу.
В п. 11.1. договору сторони погодили підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, а саме:
- навмисні дії страхувальника, його посадових осіб, працівників або осіб, які мають повноваження діяти від імені, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними господарського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація таких дій встановлюється відповідно до чинного законодавства України;
- вчинення страхувальником, його посадовою особою, працівником абро особою, яка має повноваження діяти від його імені, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
- подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей, що зазначаються у п. 1.1., 1.2., та 1.11., про предмет договору або про факт настання страхового випадку;
- отримання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, винної у їх заподіянні;
- несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру або розміру збитків;
- невиконання страхувальником умов цього договору;
- власноручної відмови від отримання страхового відшкодування від страховика або від третьої особи, за умови, що така відмова не була здійснена в результаті примусових дій, шантажу, або знаходження страхувальника у стані алкогольного чи токсичного сп'яніння;
- інші випадки, передбачені законом.
Згідно п. 12.3. договору страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати штрафу у розмірі 0,5% від суми страхового відшкодування за кожен день прострочення, але не більше 10% від суми виплати.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов цього договору, позивачем здійснено на користь відповідача страхові платежі: платіжним дорученням № 273 від 19.03.2020 на суму 3 039,75 грн, платіжним дорученням № 592 від 17.06.2020 на суму 3 039,75 грн та платіжним дорученням № 175 від 11.03.2021 на суму 2 510,99 грн.
Позивач стверджує, а відповідач не заперечує, що 16.06.2020 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Fiat Nuovo Doblo» номерний знак НОМЕР_1 , що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу.
18.06.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою №00359644 про виплату страхового відшкодування у зв'язку із пошкодженням 16.06.2020 автомобіля «Fiat Nuovo Doblo» номерний знак НОМЕР_1 .
07.07.2020 відповідач листом за вих. № 2439 відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування з підстав невнесення ТзОВ «Біллона» чергового страхового платежу, який згідно з графіком, наведеним у п. 5.6. договору, необхідно було здійснити 14.06.2020. Таким чином, на думку відповідача, на момент настання страхового випадку 16.06.2020 договір припинив свою дію.
30.03.2021 експертом-автотоварознавцем Крутінь В.І. надано висновок №8278 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку автомобіля «Fiat Nuovo Doblo» номерний знак НОМЕР_1 . Так, у висновку № 8278 зазначено, що на огляд експерту був наданий автомобіль в пошкодженому стані. Відповідно до ІІ розділу висновку, ринкова вартість колісного транспортного засобу, з урахуванням факторів, що впливають на процент зміни вартості транспортного засобу становить 215 788,12 грн.
Згідно з додатком № 2 до висновку №8278 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Fiat Nuovo Doblo» номерний знак НОМЕР_1 складає 240 303,93 грн, що перевищує вартість транспортного засобу.
Отже, відповідно до висновку №8278 вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Fiat Nuovo Doblo» номерний знак НОМЕР_1 становить 215 788,12 грн (в розмірі ринкової вартості транспортного засобу).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскільки вартість матеріального збитку згідно з висновком № 8278 перевищує розмір страхової суми у розмірі 215 298,00 грн за договором добровільного комплексного страхування на транспорті №005065/4008/0000150, відповідно підлягає стягненню з відповідача, сума страхового відшкодування у розмірі 214 221,51 грн (з урахуванням франшизи в розмірі 0,5% від страхової суми), яка розраховано наступним чином: 215 298,00 грн (страхове відшкодування) - 1 076,49 грн (франшиза).
Крім того, позивач нараховує на суму невиплаченого страхового відшкодування пеню у розмірі 21 422,15 грн, 3% річних в сумі 6 347,65 грн та інфляційні втрати у розмірі 19 801,59 грн .
Разом із тим, відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, зазначає, що правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки ТзОВ «Біллона» своєчасно не сплатило страховий платіж, відповідно договір на момент настання страхового випадку не діяв.
Водночас, відповідач, посилаючись на пункти 9.2. та 9.3. договору зазначає, що позивач не наділений правом на отримання страхового відшкодування, оскільки згідно з умовами договору саме вигодонабувач - АТ «Райффайзен Банк Аваль» повинен був звернутися до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування. Крім того, відповідач заперечує проти розміру страхового відшкодування, зокрема, за розрахунком ПрАТ «СК "Уніка"» належною сумою страхового відшкодування є 113 735,83 грн.
Відповідач надав суду висновок про вартість пошкодженого колісного транспортного засобу № 21761 від 02.09.2021, виконаного суб'єктом оціночної діяльності Береговим В.М.
З цього висновку вбачається, що він виконаний на підставі висновку №8278 від 30.03.2021 та всі вихідні дані при складанні висновку №21761 від 02.09.2021, отримані з висновку № 8278 від 30.03.2021: акт огляду, калькуляція відновлювального ремонту, фото фіксацію, розрахунки.
Отже, відповідно до висновку №21761 від 02.09.2021, вартість пошкодженого транспортного засобу «Fiat Nuovo Doblo» номерний знак НОМЕР_1 на підставі наданих матеріалів, маркетингу вторинного ринку об'єктів порівняння при проведенні розрахунків станом на дату оцінки, становить 95 000,00 грн.
За розрахунком відповідача, сума страхового відшкодування розрахована таким чином: страхова сума з урахуванням знецінення транспортного засобу у розмірі 209 812,32 грн (215 298,00 грн - 2,547994521% на підставі п. 10.1.2.2. договору) - 1076,49 грн (франшиза) - 95 000,00грн (вартість залишків транспортного засобу) = 113 735,83 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відносини, що склались між позивачем та відповідачем регулюються Законом України «Про страхування», Цивільним кодексом України та договором добровільного страхування, укладеного між страхувальником та страховиком.
Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
У відповідності до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 983 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 18 Закону України «Про страхування» договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 20 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховик зобов'язаний, в тому числі, протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику.
Страхувальник, в свою чергу, зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі та повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування (ст. 21 Закону України «Про страхування»).
Спір у цій справі виник внаслідок відмови позивача, як страховика, здійснити на користь позивача, як страхувальника, страхового відшкодування згідно з умовами договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 005065/4008/0000150 від 11.03.2020 у зв'язку із настанням страхового випадку.
Зокрема, підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування відповідачем зазначено несвоєчасну оплату позивачем чергового страхового платежу, який мав бути сплачений 14.06.2020 згідно з графіком платежів, наведеним у п. 5.6. договору, внаслідок чого на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 16.06.2020, договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 005065/4008/0000150 від 11.03.2020 не діяв.
Судом вище встановлено, що в п. 5.6. договору сторонами погоджено графік страхових платежів, зокрема, передбачено 1-й період страхування: з 15.03.2020 по 14.03.2021, страхова сума за КАСКО - 215 298,00 грн, страховий платіж - 11 820,00 грн.
Разом із тим, з наведеного пункту договору не вбачається графіку здійснення страхових платежів, а також не зазначено яка кількість та в яких саме сумах необхідно здійснювати страхові платежі у період страхування з 15.03.2020 по 14.03.2021.
За вказаних обставин, судом не приймаються до уваги наведені відповідачем заперечення, оскільки ані умовами договору, ані додатковими угодами до договору не передбачено графіку страхових платежів, їх кількість та суми, які підлягають сплаті.
При цьому, судом встановлено, що 17.06.2020 позивачем здійснено черговий страховий платіж згідно з договором № 005065/4008/0000150 від 11.03.2020, що підтверджується платіжним дорученням № 592.
Крім того, суд звертає увагу відповідача на умови договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 005065/4008/0000150 від 11.03.2020, зокрема на пункт 10.1.10. та пункт 10.7.
Так, згідно п. 10.1.10 договору, якщо умовами договору передбачена сплата страхового платежу частинами, то страховик вправі при здійсненні страхового відшкодування вимагати від страхувальника сплати неоплаченої частини страхового платежу, а страхувальник в цьому випадку зобов'язаний протягом 5 робочих днів її сплатити. У випадку відмови страхувальника сплатити неоплачену частину (частини) страхового платежу, страховик має право утримати суми несплаченої частини страхового платежу з суми страхового відшкодування.
Відповідно до п. 10.7. договору, якщо умовами договору передбачена сплата страхового платежу частинами, то страховик вправі при здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування вимагати від страхувальника неоплаченої частини страхового платежу, а страхувальник в цьому випадку зобов'язаний її сплатити. У випадку відмови страхувальника сплатити неоплачену частину (частини) страхового платежу, страховик має право зменшити страхове відшкодування на розмір неоплаченої частини (частин) страхового платежу.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість відмови ПрАТ «СК "Уніка"» у виплаті страхового відшкодування на користь ТзОВ «Біллона» саме з цієї підстави.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 16.06.2020, транспортний засіб «Fiat Nuovo Doblo» номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу, отримав механічні пошкодження.
Так, за розрахунком позивача розмір страхового відшкодування складає 214 221,51 грн з урахуванням франшизи в сумі 1 076,49 грн.
Разом із тим, за розрахунком відповідача, розмір страхового відшкодування складає 113 735,83 грн з урахуванням знецінення транспортного засобу, франшизи та вартості залишків транспортного засобу.
Отже, суд перевірив надані сторонами розрахунки страхового відшкодування, та дійшов висновку про таке.
Судом вище зазначено, що позивачем на підтвердження розміру матеріального збитку, нанесеного власнику транспортного засобу «Fiat Nuovo Doblo» номерний знак НОМЕР_1 , надано суду висновок № 8278 від 30.03.2021, виконаного експертом-автотоварознавцем Крутінь В.І., відповідно до якого розмір матеріального збитку, внаслідок пошкодження транспортного засобу «Fiat Nuovo Doblo» номерний знак НОМЕР_1 становить 215 788,12 грн.
Відповідачем, в свою чергу, надано висновок про вартість пошкодженого колісного транспортного засобу № 21761 від 02.09.2021, виконаного суб'єктом оціночної діяльності Береговим В.М., відповідно до якого вартість пошкодженого транспортного засобу (залишків транспортного засобу на момент ДТП) становить 95 000,00 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що згідно з п. 10.1.8. договору при повному конструктивному або фізичному зруйнуванні ТЗ (вартість відновлювального ремонту на момент настання страхового випадку перевищує 75% дійсної вартості ТЗ та додаткового обладнання), страховик (за письмовим погодженням вигодонабувача) має право прийняти рішення стосовно виплати страхового відшкодування, а саме: страховик здійснює виплату страхової суми за відрахуванням франшизи та зносу, який визначається відповідно до п. 10.1.2.2. цього договору. Майнові права у цьому випадку переходять до страховика; страховик здійснює виплату страхової суми за відрахуванням франшизи, зносу який визначається відповідно до п. 10.1.2.2. цього договору та вартості залишків ТЗ. Майнові права у цьому випадку залишаються у страхувальника.
Відповідно до п. 10.1.2.2. при повному конструктивному або фізичному зруйнуванні ТЗ (вартість відновлювального ремонту на момент настання страхового випадку перевищує 75% дійсної вартості ТЗ та додаткового обладнання) знос ТЗ за період дії договору визначається за формулою: Зп = Зб*П/365, де Зп - знос за період з дати початку строку дії договору до моменту настання страхового випадку; Зб - базовий знос ТЗ за відповідний рік експлуатації ТЗ; П - період з дати початку строку дії договору до моменту настання страхового випадку (в днях).
У відповідності до п. 10.1.2.3. базовий знос за перший рік експлуатації ТЗ складає 16% , за другий рік - 12%, за кожний наступний рік - 10%.
Отже, з урахуванням наведених положень договору, оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля «Fiat Nuovo Doblo» номерний знак НОМЕР_1 у розмірі 240 303,93 грн (додаток № 2 до висновку 8278) перевищує 75% дійсної вартості цього транспортного засобу (вартість транспортного засобу складає 215 788,12 грн за висновком № 8278), відповідно страхове відшкодування має бути здійснене з урахуванням франшизи в сумі 1 076,49 грн, зносу транспортного засобу, який розрахований за формулою наведеною в п. 10.1.2.2. договору та становить 209 812,32 грн і вартості залишків транспортного засобу, яка згідно з висновком №21761 склала 95 000,00 грн.
Суд перевірив наданий відповідачем розрахунок страхового відшкодування за відрахуванням франшизи, зносу транспортного засобу та вартості залишків транспортного засобу, та дійшов висновку, що його здійснено арифметично вірно.
За вказаних обставин, суд вважає обґрунтованою до стягнення сумою страхового відшкодування, яка підлягає виплаті ПрАТ «СК "Уніка"» на користь ТзОВ «Біллона», у розмірі 113 735,83 грн, що має наслідком часткове задоволення позовних вимог.
Разом із тим, судом не приймаються до уваги доводи відповідача, що позивач не наділений правом на отримання страхового відшкодування, оскільки згідно з умовами договору саме вигодонабувач - АТ «Райффайзен Банк Аваль» повинен був звернутися до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування, з огляду на таке.
Згідно п. 9.1. та п. 9.2. договору порядок та спосіб виплати страхового відшкодування здійснюється страховиком, за попереднім письмовим погодженням з вигодонабувачем відповідно до умов договору та законодавства України.
Пунктом 9.2. договору визначено, що право на отримання страхового відшкодування має вигодонабувач та страхувальник (його спадкоємець/правонаступник) або інша особа, яка має належним чином оформлене повноваження від страхувальника або за його письмовою згодою.
У відповідності до п. 9.3. договору виплата страхового відшкодування може бути здійснена вигодонабувачу - у розмірі фактичної заборгованості за кредитом, але не більше суми страхового відшкодування, розрахованого відповідно до умов договору страхування; страхувальнику - в розмірі різниці між сумою страхового відшкодування та сумою, виплаченою вигодонабувачу в рахунок погашення заборгованості за кредитом або у іншому порядку виключно за письмовим погодженням із страхувальником та вигодонабувачем.
З наведених умов договору вбачається, що отримання вигодонабувачем страхового відшкодування є його правом, при цьому саме на відповідача покладено обов'язок здійснювати страхове відшкодування на користь страхувальника або вигодонабувача.
Ураховуючи встановлене вище, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги ТзОВ «Біллона» про стягнення страхового відшкодування з ПрАТ «СК "Уніка"» в частині стягнення 113 735,83 грн.
Крім того, внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов'язку за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 005065/4008/0000150 від 11.03.2020, позивач нараховує пеню у розмірі 21 422,15 грн на підставі п. 12.3 договору, проте з умов цього пункту вбачається відповідальність у вигляді штрафу, а також 3% річних в сумі 6 347,65 грн та інфляційні втрати у розмірі 19 801,59 грн.
Так, згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Згідно п. 12.3. договору страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати штрафу у розмірі 0,5% від суми страхового відшкодування за кожен день прострочення, але не більше 10% від суми виплати.
З наданого ТзОВ «Біллона» розрахунку заявленої пені, яка фактично є сумою штрафу, вбачається, що позивачем здійснено нарахування за період з 07.07.2020 по 02.07.2021.
Таким чином, сума штрафу складає 205 293,17 грн, що перевищує суму страхового відшкодування, у зв'язку з чим обґрунтованою до стягнення є сума штрафу у розмірі 11 373,58 грн (10% від суми страхового відшкодування).
Разом із тим, ПрАТ «СК "Уніка"» заявлено про застосування наслідків пропуску строку позовної давності до вимог про стягнення пені.
Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
З матеріалів справи вбачається, що початком строку нарахування фактично штрафу є лист відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування від 07.07.2020. Таким чином, кінцевим днем строку спеціальної позовної давності є 07.07.2021, натомість позивач звернувся до суду 06.07.2021, тобто в межах однорічного строку.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ураховуючи те, що позивачем невірно визначено суму страхового відшкодування, відповідно розрахунок 3% річних та інфляційних втрат також здійснено помилково.
Так, за розрахунком суду обґрунтованими до стягнення є суми 3 % річних у розмірі 3 370,14 грн та інфляційних втрат у розмірі 10 761,69 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Щодо заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення витрати на правовничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Зокрема, на підтвердження понесення цих витрат, позивачем надано: договір про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 23.12.2020, укладений між адвокатом Єдаменко Євгеном Анатолійовичем та ТзОВ «Біллона», додаток до договору, в якому наведено вартість послуг, які надає адвокат Єдаменко Є.А., акт здачі-прийняття виконаних робіт на суму 5 000,00 грн, платіжне доручення № 298 від 27.04.2021 на суму 5 000,00 грн.
Отже, з наведеного вбачається, що позивачем надано суду докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в межах даної справи у розмірі 5 000,00 грн, водночас, ураховуючи задоволення позову частково, відповідно ця вимога також підлягає задоволенню пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача вартість експертного дослідження по визначенню матеріального збитку, проведеного експертом-автотоварознавцем Крутінь В.І., яка складає 4 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано суду акт № 8278 здачі-прийняття виконаних робіт від 30.03.2021 на суму 4 000,00 грн та платіжне доручення № 199 від 24.03.2021 на суму 4 000,00 грн.
За вказаних обставин, оскільки позивачем надано суду докази понесених витрат на проведення експертного дослідження, суд вважає, що ця вимога у відповідності до ст. 129 ГПК України підлягає задоволенню пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Біллона» задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Уніка"» (04112, місто Київ, вулиця Олени Теліги, будинок 6, літера В; ідентифікаційний код 20033533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біллона» (49020, місто Дніпро, вулиця Дібровська, будинок 16; ідентифікаційний код 35738816) страхове відшкодування у розмірі 113 735 (сто тринадцять тисяч сімсот тридцять п'ять) грн 83 коп., штраф у сумі 11 373 (одинадцять тисяч триста сімдесят три) грн 58 коп., 3% річних у розмірі 3 370 (три тисячі триста сімдесят) грн 14 коп., інфляційні втрати в сумі 10 761 (десять тисяч сімсот шістдесят одна) грн 69 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 570 (дві тисячі п'ятсот сімдесят) грн 99 коп., вартість експертного дослідження по визначенню матеріального збитку, проведеного експертом-автотоварознавцем Крутінь В.І. в сумі 2 056 (дві тисячі п'ятдесят шість) грн 79 коп. та судовий збір у розмірі 2 088 (дві тисячі вісімдесят вісім) грн 62 коп.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Бондарчук