ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про повернення зустрічної позовної заяви
м. Київ
18.10.2021справа №910/14892/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; ідентифікаційний код 43068454; далі - Підприємство)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Віт Енерджі «Ріпна» (31248, Хмельницька обл., Волочиський р-н, с. Ріпна, вул. Центральна, 1; ідентифікаційний код 42124874; далі - Товариство)
про надання тлумачення пункту 6.1 додаткової угоди від 10.07.2019 №421/01 до договору від 31.05.2019 №17160/01
зі справи №910/14892/21
за позовом Товариства
до Підприємства
про стягнення 7 588 282,32 грн.,
без виклику представників сторін,
Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Підприємства: 5 943 827,37 грн. основного боргу, що утворився в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору від 31.05.2019 №17160/01 (далі - Договір); 300 180,52 грн. 3% річних; 851 370,90 грн. втрат від інфляції; 335 219,99 грн. пені та 157 683,54 грн. штрафу, а всього 7 588 282,32 грн.
Позов мотивовано тим, що:
- 31.05.2019 Товариством (продавець) та держаним підприємством «Енергоринок» (замінено на Підприємство; покупець) укладено Договір та додаткову угоду №17161/01, відповідно до якого Товариство зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити вироблену електричну енергію;
- на виконання умов Договору Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії: 31.03.2020 за березень обсягом 306 208 кВт*год на загальну суму 1 452 675,25 грн. з ПДВ; 30.04.2020 за квітень обсягом 436 164 кВт*год на загальну суму 2 226 320,63 грн. з ПДВ; 31.05.2020 за травень обсягом 356 002 кВт*год на загальну суму 1 817 148,13 грн. з ПДВ; 30.06.2020 за червень обсягом 383 284 кВт*год на загальну суму 1 956 404,18 грн. з ПДВ; 31.07.2020 за липень обсягом 1 165 330 кВт*год на загальну суму 6 309 562,75 грн. з ПДВ;
- відповідач частково виконав грошове зобов'язання за Договором, що підтверджується платіжними дорученнями: від 16.03.2020 №19955 на суму 42 331,17 грн.; від 25.03.2020 №21190 на суму 97 207,01 грн.; від 12.06.2020 №31036 на суму 50 393,30 грн.; від 18.06.2020 №32410 на суму 34 564,86 грн.; від 25.06.2020 №31414 на суму 34 555,62 грн.; від 30.06.2020 №35078 на суму 51 800,66 грн.; від 15.07.2020 №37387 на суму 57 321,72 грн.; від 23.07.2020 №38070 на суму 46 617,06 грн.; від 30.07.2020 №39228 на суму 147 459,47 грн.; від 31.07.2020 №40012 на суму 54 939,07 грн.; від 31.07.2020 № 40756 на суму 60 867,72 грн.; від 04.02.2021 №102766 на суму 309 629,01 грн.; від 12.02.2021 №104170 на суму 464 988,58 грн.; від 15.04.2020 №24360 на суму 46 550,60 грн.; від 12.02.2021 №105912 на суму 360 127,88 грн.; від 15.04.2020 №24360 на суму 46 550,60 грн.; від 31.03.2021 №115907 на суму 622 255,48 грн.; від 29.04.2021 №120403 на суму 327 188,24 грн.; від 29.04.2021 №119187 на суму 207 466,04 грн.; від 22.06.2021 №127189 на суму 199 172,88 грн.; від 21.07.2021 №131971 на суму 240 080,55 грн.; від 27.07.2021 №13126 на суму 41 518,48 грн.; від 28.08.2021 №149129 на суму 35 642,09 грн.; від 15.05.2020 №29484 на суму 31 440,80 грн.; від 25.05.2020 №30195 на суму 60 358,37 грн.; від 15.06.2020 №31744 на суму 35 271,02 грн.; від 25.06.2020 №33121 на суму 39 251,73 грн.; від 15.07.2020 №36694 на суму 42874,66 грн.; від 24.07.2020 №38457 на суму 36 149,80 грн.;
- Підприємство не виконало грошове зобов'язання за Договором у повному обсязі, в зв'язку з чим утворилася заборгованість в частині оплати поставленої позивачем електроенергії у період з березня по липень 2020 року в сумі 5 943 827,37 грн., що підтверджується актами звірки розрахунків;
- за прострочення виконання зобов'язань за Договором позивачем нараховано 300 180,52 грн. 3% річних; 85 370,90 грн. втрат від інфляції; 335 219,99 грн. пені та 157 683,54 грн. штрафу;
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 11.10.2021.
Підприємство 11.10.2021 подало суду відзив на позовну заяву, в якому заперечило проти задоволення позовних вимог, оскільки: позивачем не підтверджено факт настання строку остаточної оплати спірних періодів відповідно до положень пункту 10.4 Порядку; позивачем не доведено дату отримання відповідачем актів купівлі-продажу, підписаних Товариством; джерелом надходження грошових коштів для продавців електричної енергії за «зеленим» тарифом є платежі, пов'язані з оплатою приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Компанія) послуг Підприємства, проте Компанією не було здійснено розрахунків в повному обсязі, що і унеможливлює здійснення Підприємством розрахунків з виробником електроенергії; розрахунок штрафних санкцій та 3% річних здійснено з порушенням методики розрахунку.
11.10.2020 Підприємство подало суду зустрічну позовну заяву до Товариства про надання тлумачення пункту 6.1 додаткової угоди від 10.07.2019 №421/01 до Договору (далі - Додаткова угода), а саме чи обов'язковий досудовий порядок врегулювання спору.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що умови Додаткової угоди щодо вирішення можливих суперечок між сторонами трактуються неоднозначно.
Так, за приписами частин першої та другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини третьої статті 162 ГПК України). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на частину шосту статті 180 ГПК України.
Первісні позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Підприємством умов Договору в частині розрахунків за придбаний ним газ.
В той же час, зустрічний позов мотивовано нерозумінням Підприємством пункту 6.1 Додаткової угоди в частині встановленого даним пунктом Додаткової угоди порядку вирішення спорів між сторонами.
Проте нерозуміння Підприємством умов Додаткової угоди жодним чином не впливає на наявність у останнього зобов'язань за Договором щодо оплати поставленого йому Товариством газу.
Тобто первісні позовні вимоги та зустрічні позовні вимоги не є взаємопов'язаними між собою, а вирішення зустрічного позову жодним чином не впливає на первісні позовні вимоги.
Крім того, згідно з пунктом 4 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої і другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно зі статтею 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).
На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з'ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тлумачення не може створювати, а лише роз'яснює існуючі умови угоди.
Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з'ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.
З огляду на викладене, тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.
Водночас, Підприємство заявляючи позовні вимоги про тлумачення змісту Додаткової угоди фактично порушує питання щодо встановлення судом законодавства, котрим регулюються правовідносини, які склалися між сторонами Договору та факту відповідності цього договору вимогам чинного законодавства, що суперечить законодавчо визначеним правилам тлумачення змісту правочину.
Частиною шостою статті 180 ГПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Керуючись статтями 180, 162, 234 та 235 ГПК України, господарський суд міста Києва
Зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернути державному підприємству «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; ідентифікаційний код 43068454).
Копію зустрічної позовної заяви залишити в суді.
Ухвала набрала законної сили 18.10.2020 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя О.В. Марченко