ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.09.2021Справа № 910/5011/18
За позовом Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз";
до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України;
про визнання укладеною додаткової угоди.
Суддя О.В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Вознюк Є. В., адвокат, довіреність № 007.1-ДР-173-1220 від 14.12.2020;
Від відповідача: Волох В.В., уповноважена особа.
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" звернувся до Господарського суду міста Києва до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання укладеною додаткової угоди від 31.03.2018 року № 1 до договору № 240517/04-Дн-ГРМ від 24.05.2017 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 року відкрито провадження у справі № 910/5011/18 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 31.05.2018 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 року призначено у справі № 910/5011/18 економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
До господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.09.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 року замінено найменування позивача у справі № 910/5011/18 з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" та призначено у справі № 910/5011/18 експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 клопотання першого заступника директора Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз задоволено та погоджено строк проведення експертизи у строк, що перевищує 90 календарних днів.
До Господарського суду міста Києва від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист від 20.05.2021 № 777/778-20 разом з висновком експерта від 06.04.2021 № 777/778-20 та матеріалами справи.
За результатами проведеної експертизи було надані наступні висновки:
1) Документально встановити якими є джерела фінансування створення (будівництва, реконструкції, переобладнання, перебудови тощо) майна, що обліковується на балансі AT «Дніпропетровськгаз» як державне в розрізі кожного об'єкта не надається за можливе, оскільки передбачає проведення ревізії господарської діяльності підприємства.
2) Питання чи підтверджується рішеннями міських/сільських рад та актами прийому- передачі належність газопроводів до комунальної, державної форми власності, власності AT «Дніпропетровськгаз» та власності інших осіб, має правовий характер, що виходить за межі компетенції експерта-економіста.
3) Встановити чи підтверджується документами бухгалтерського обліку AT «Дніпропетровськгаз» взяття на баланс, обслуговування, користування, експлуатацію газопроводів міських, сільських, селищних рад згідно переліку (вказаного в п. 1 додаткової угоди в редакції протоколу розбіжностей AT «Дніпропетровськгаз») не надається за можливо.
4) Встановити якими коштами було профінансовано будівництво, реконструкція та переобладнання майна згідно переліку (вказаного в п. 1 додаткової угоди в редакції протоколу розбіжностей AT «Дніпропетровська») не надається за можливе.
5) Питання щодо визначення долі державного, комунального майна, майна AT «Дніпропетровськгаз» та майна інших осіб, яке обліковується на балансі AT «Дніпропетровськгаз» має правовий характер, що виходить за межі компетенції експертів-економістів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 29.06.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 замінено відповідача у справі з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (01601, м. Київ, вул. Хрещатк, 30, ідентифікаційний код 37471933) на Міністерство енергетики України (01601, м. Київ, вул. Хрещатк, 30, ідентифікаційний код 37552996).
Через відділ діловодства суду 22.06.2021 року представником позивача подано клопотання про призначення повторної судової експертизи. Мотиви проведення повторної судової експертизи зводяться до неможливості надання відповідей експертом на поставленні питання у висновку експерта від 06.04.2021 № 777/778-20.
Відповідно до ч. 2 ст. 107 ГПК України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
Позивачем не обґрунтовано, що наданий висновок Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.04.2021 №777/778-20 є необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, викликає сумнів у його правильності, або складений за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
За результатами проведення двох економічних експертиз у справі № 910/5011/18 були надані висновки щодо наявності питань, які мають правовий характер, а також неможливості надання висновків.
Також слід зазначити, що відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Отже, призначення повторної судової експертизи в даній справі з визначенням кола питань, які вже були поставленні на вирішення експертів, є недоцільним і таким, що суперечить принципу розумності строку вирішення спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу № 910/5011/18 до судового розгляду по суті на 31.08.2021.
У судовому засіданні 31.08.2021 оголошувалась перерва у слуханні справи по суті.
Представник позивача у судовому засіданні 21.09.2021 р. позов підтримав і просив задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.09.2021 р. проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
12.11.2012 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 31/02 " Про надання на праві господарського віддання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва.
Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів.
Відповідно до частини 7 зазначеної статті якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про ринок природного газу" газорозподільні системи, власником яких є держава, не можуть знаходитися в користуванні оператора газорозподільної системи на праві господарського відання, крім випадків належності такого оператора до суб'єктів господарювання державного сектору економіки.
Пунктом 16 частини 1 статті 16 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" передбачено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань здійснюють управління державним майном, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі корпоратизації або перетворення державних підприємств у державні акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі, приймають рішення про подальше використання цього майна (крім матеріальних носіїв секретної інформації), у тому числі об'єктів, що не підлягають приватизації.
Відповідно до положень пункту 2 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем договори експлуатації, господарського відання та користування укладаються за формами, визначеними у додатках 3 - 5 цього Кодексу (крім газових мереж, що є державним майном). Взаємовідносини між власниками газорозподільних систем, які відносяться до державного майна, та Операторами ГРМ врегульовуються відповідно до вимог законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 "Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових" (далі - постанова № 95) затверджено Примірний договір експлуатації газорозподільних систем або їх складових.
Згідно з пунктом 2 постанови № 95 визначено Міністерство енергетики та вугільної промисловості органом управління газорозподільними системами, власником яких є держава, або їх складовими.
Як вбачається з викладеного, укладення договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових для Міненерговугілля та операторів газорозподільних систем є обов'язковим.
24.05.2017 між Міненерговугілля та ПАТ «Дніпропетровськгаз» було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору від 12.11.2012 № 31/02 щодо його приведення до вимог примірного договору експлуатації газорозподільних систем та їх складових, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 з протоколом розбіжностей.
Міненерговугілля направило ПАТ «Дніпропетровськгаз» для підписання проект додаткової угоди № 1 від 31.01.2018 разом із додатком, сформованим на підставі матеріалів інвентаризації газорозподільних систем або їх складових, що належать державі станом на 31.12.2016.
Однак, ПАТ «Дніпропетровськгаз» не підписало додаткову угоду №1 та надіслало Міненерговугіллю протокол розбіжностей від 07.03.2018 до додаткової угоди № 1 від 31.01.2018 до Договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових від 24.05.2017 року.
Листом від 07.03.2018 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України повернуло додаткову угоду № 1 разом з протоколом розбіжностей без підписання.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ «Дніпропетровськгаз» до Міністерства енергетики України про визнання укладеною додаткової угоди № 1 від 31.01.2018 до договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових від 24.05.2017 року №240517/04-Дн-ГРМ в редакції викладеної у протоколі розбіжностей ПАТ " Дніпропетровськгаз " від 07.03.2018.
З підпункту 1.1. запропонованої позивачем редакції додаткової угоди вбачається, що Міністерство зобов'язується надати належним чином засвідчені правовстановлюючі документи на державні газорозподільні системи або їх складові.
Разом з тим, ні пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95, ні положеннями примірного договору експлуатації газорозподільних систем та їх складових, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 не передбачено такого зобов'язання для Міністерства щодо надання належним чином засвідчених правовстановлюючих документів.
Відповідно, до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 постановлено Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом з Фондом державного майна забезпечити проведення:
1) до 1 грудня 2017 р.: інвентаризації газорозподільних систем, які обліковуються на балансі операторів газорозподільних систем; перевірки наявності правовстановлюючих документів на державне майно, що використовується для розподілу природного газу, та у разі потреби їх відновлення відповідно до результатів проведеної згідно з абзацом другим
цього підпункту інвентаризації;
2) в установленому законодавством порядку до 31 грудня 2018 р. паспортизації газорозподільних систем.
При цьому, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95, з метою врегулювання питання використання газорозподільних систем, Міністерством прийнято наказ від 09.03.2017 № 183 "Про використання газорозподільних систем", у пункті 1 якого визначено операторам газорозподільних систем: до 10.04.2017 надати до Міненерговугілля у двох примірниках результати щорічної інвентаризації державного майна, що обліковується на їх балансах, відповідно до вимог наказу Міненерговугілля від 22.02.2017 № 142 разом з правовстановлюючими документами на державне майно, що використовується для розподілу природного газу; відновити у разі потреби та подати Міненерговугілля до 01.06.2017 правовстановлюючі документи на державне майно, що використовується для розподілу природного газу, відповідно до результатів проведеної щорічної інвентаризації.
Вищенаведене підтверджує неузгодженість додаткової угоди в редакції Позивача з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 та наказу Міненерговугілля від 09.03.2017 № 183 «Про використання газорозподільних систем», і відповідно, у Міністерства відсутні правові підстави щодо підписання зазначеної додаткової угоди в редакції Позивача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових» затверджено Перелік майна, що надається в експлуатацію оператору газорозподільної системи. Даний перелік не передбачає поділ майна (об'єктів) на:
об'єкти, що безпосередньо використовуються для розподілу природного газу;
об'єкти державного майна, що безпосередньо для розподілу природного газу не використовуються.
Крім того, є незрозумілим підхід поділу даного майна. Позивач якимось чином з газорозподільних систем, що є об'єктами державної власності, намагається виділити об'єкти, що безпосередньо використовуються для розподілу природного газу без конкретизації права власності.
Отже, запропонований Позивачем у підпункту 1.2. пункту 1 додаткової угоди поділ майна суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових» та основному договору а також іншим нормативно-правовим актам які регулюють користування газорозподільної системи або їх складових.
Також позивачем було запропоновано доповнити пункт 3 додаткової угоди абзацом наступного змісту: «Плата за експлуатацію, передбачена пунктом 15 Договору, визначається за період з 1 травня 2017 року до дати підписання СТОРОНАМИ оновленого відповідно до умов цієї угоди Переліку, на підставі залишкової балансової вартості державного майна станом на 31.12.2017.
Однак, пункт 3 додаткової угоди № 1 стосується порядку набрання чинності та строків дії додаткової угоди, а не врегульовує додаткові питання плати за експлуатацію.
Абзац перший Позивач пропонує доповнити наступним: в частині визначення пооб'єктного Переліку майна, без врахування майна, що було списано протягом 2017 року право експлуатації на яке надається оператору газорозподільних систем, за винятком вартості об'єктів, визначеної за наслідками проведеної незалежної оцінки, яка стає обов'язковою для СТОРІН з дати підписання Переліку з урахуванням проведеної оцінки.
Однак, дані пропозиції не узгоджуються зі змістом додаткової угоди в цілому та із основним договором. Зокрема, не визначено строки, порядок проведення незалежної оцінки, мета проведення оцінки.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Дніпропетровськгаз» є безпідставними, необгрунтованими та такими, що суперечать Закону України «Про ринок природного газу» та постанові Кабінету Міністрів від 21 лютого 2017 року № 95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових», а тому у суду відсутні підстави для їх задоволення.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 129, 236-241 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08.10.2021
Суддя О.В. Мандриченко