номер провадження справи 35/127/21
08.10.2021 Справа № 908/2257/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Факел» (08500, Київська обл., м. Фастів, Промвузол, ідентифікаційний код юридичної особи 04601469)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, б. 18, ідентифікаційний код юридичної особи 38983006)
про стягнення коштів
До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Приватне акціонерне товариство «Факел» з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 555 012,00 грн, 69 186,43 грн пені, 14 232,63 грн 3% річних, 52 726,14 грн інфляційних втрат.
03.08.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/2257/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
Ухвалою суду від 09.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2257/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань по договору №12 від 20.01.2020 щодо своєчасної оплати товару, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 555012,00 грн. За порушення строків оплати товару позивачем нараховано 69 186,43 грн пені, 14 232,63 грн 3% річних та 52 726,14 грн інфляційних втрат.
11.08.2021 на електронну адресу суду та 16.08.2021до канцелярії суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 305 012,00 грн, 43 647,68 грн пені, 9 824,66 грн 3% річних та 44 810,94 грн інфляційних втрат. Також просить постановити ухвалу про повернення судового збору у розмірі 4 317,93 грн.
Заява не суперечить нормам Господарського процесуального кодексу України, судом приймається, розглядаються позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог.
28.08.2021 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 50000,00 грн закрити, оскільки зазначена сума вже сплачена платіжним дорученням №21-0007585 від 17.08.2021. В частині стягнення пені у розмірі 810,24 грн та 7,35 грн 3% річних, а також 30000,00 грн витрат на правову допомогу просить відмовити, оскільки розрахунки пені та відсотків річних виконані без додержання приписів законодавства, зокрема, в частині строку давності щодо нарахування пені (просить застосувати строк позовної давності). Розмір витрат на правову допомогу, на думку відповідача, позивачем жодним чином не підтверджено.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 08.09.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 08.10.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
20.01.2020 між ТОВ «Запорізький титаномагнієвий комбінат» - покупець та ПрАТ «Факел» - постачальник укладено договір №12, за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцю секції холодильника код ДК 42510000-4 (надалі - товар), в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації №1, що є Додатком № 1 до цього Договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець - прийняти Товар і оплатити Постачальнику його вартість у строки та порядку, передбаченими цим Договором. Кількість, найменування товару, ціна за одиницю наведені в Специфікації № 1, що є Додатком № 1, до цього Договору і є його невід'ємною частиною (п. 1.2).
Специфікацією №1 (Додаток №1 до Договору) сторони узгодили поставку Товару - Секції холодильника, технічні вимоги (креслення) - Д 2715-01 СБ, в кількості 2 шт, строк поставки - 60 календарних днів після авансового платежу, ціна одиниці Товару 463510,00 грн без ПДВ. Загальна вартість Товару за Специфікацією №1 становить 1110 024,00 грн з ПДВ, яка дорівнює визначеній в п. 3.1 Договору Ціні Договору - 1 110 024,00 грн, у тому числі 185 004,00 грн. ПДВ.
Підпунктами 6.1.1. та 6.1.2. визначено, що Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлений товар, а також приймати поставлені товари.
У пункті 4.1. договору сторони погодили, що Покупець здійснює авансовий платіж в розмірі 50% вартості Товару протягом 20 банківських днів з моменту підписання цього Договору на підставі виставленого рахунку. Після повідомлення про готовність Товару Покупець має право на протязі трьох робочих днів здійснити попередній контроль якості Товару на складі Постачальника, із складанням двостороннього акту. Остаточний розрахунок у розмірі 50% здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання двостороннього акту вхідного контролю якості Товару з позитивним результатом згідно п. 5.3.
У п.5.1. договору сторони визначили строк поставки - 60 (шістдесяти) календарних днів с дати отримання авансового платежу згідно п.4.1.
Відповідно до п. 5.2. Товар повинен бути поставлений на умовах РСА, за адресою Київська обл., м. Фастів, Промвузол, відповідно до правил Інкотермс 2020.
21.01.2020 позивачем виставлено рахунок-фактуру №ФЛ-0000002 на оплату товару по Договору на суму 1 110 024,00 грн. Визначений в рахунку строк оплати - до 18.02.2020, що відповідає п.4.1 договору (кінцевий строк оплати авансу - 17.02.2020).
Відповідно до банківської виписки АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», 02.04.2020 відповідачем сплачено позивачу 555 012,00 грн, призначення платежу: передплата за виготовлення Секцій холодильника згідно Договору №12 від 20.01.2020, за рахунком №ФЛ-0000002 від 21.01.2020 в т.ч. ПДВ.
Листом від 23.07.2020 №630/950 позивач повідомив відповідача про виготовлення секцій холодильника в кількості двох одиниць та про готовність до відвантаження Товару.
Відповідач листом від 24.07.2020 №05-09/90 просив виконати приймальні гідровипробування холодильника в кількості двох одиниць на виробничих потужностях ПрАТ "Факел" без присутності представників ТОВ "ЗТМК" з обов'язковим оформленням Акту, який буде надіслано разом з обладнанням.
Листом від 29.07.2020 №630/988 позивач вдруге повідомив відповідача про виготовлення секцій холодильника в кількості двох одиниць та про успішне виконання гідровипробувань, а також повідомив про необхідність отримання від відповідача інформації для оформлення відвантажувальних документів на Товар (марку та державний номер транспортного засобу під завантаження, про довірену особу - отримувача товару).
Листом від 08.09.2020 №630/1150 позивач втретє повідомив відповідача про готовність товару до поставки.
Листом від 14.09.2020 №05-09/93 відповідача повідомив про неспроможність забезпечити у вересні 2020 року надання транспортного засобу для відвантаження товару згідно Договору у зв'язку із заборгованістю ТОВ "ЗТМК" перед компанією-перевізником, яка надає спеціалізований транспорт для перевезення напівсекцій холодильника, а також про те що отримання товару ТОВ "ЗТМК" планує на другу половину жовтня 2020 року.
12.10.2020 за видатковою накладною №ФЛ-0000149 від 12.10.2020 позивач передав, а представник відповідача за довіреністю № ДВ-20-0895 від 12.10.2020 Пивоварова Наталія Миколаївна отримала товар на суму 1 110 024,00 грн з ПДВ, який було відвантажено за товарно-транспортною накладною №492900 від 12.10.2020.
Зазначені вище обставини свідчать про прострочення відповідачем приймання товару в місці поставки, яке тривало з 28.07.2020 (наступний день після закінчення триденного строку на складання Акту) до 12.10.2020 - дня фактичної поставки товару.
Пунктом 5.3. договору сторони погодили, що Приймання-здача Товару по кількості і якості проводиться на промисловому майданчику Покупця за адресою: 69600, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Теплична, будинок 18. Акт вхідного контролю повинен бути складений на протязі 10-ти робочих днів та направлений Постачальнику.
Відповідно до п.2.4 Договору Товар, що не відповідає вимогам якості, підлягає поверненню Постачальнику з відшкодуванням ним Покупцю понесених у зв'язку з цим збитків або за згодою Покупця підлягає заміні на якісний у строк, узгоджений Сторонами.
У визначений Договором строк Акт вхідного контролю Покупець Постачальнику не надіслав і товар не повернув.
Листом від 17.10.2020 №630/1430 Постачальник просив Покупця скласти та надіслати Акт вхідного контролю товару, поставленого за видатковою накладною №ФЛ-0000149 від 12.10 2020.
19.10.2020 відповідачем складено Акт приймання продукції за якістю та комплектністю (вхідного контролю) №05-11/203.1 щодо товару, поставленого за договором від 20.01.2020 №12 та ТТН від 12.10.2020 №492900. З Акту вбачається що товар прибув до відповідача 12.10.2020 і згідно висновку комісії приймається у виробництво.
Вказаний Акт приймання продукції за якістю та комплектністю (вхідного контролю) відповідач надіслав позивачу з супровідним листом від 18.12.2020 №05- 09/108.
Позивач вважає, що оскільки відповідач не скористався правом скласти двосторонній Акт вхідного контролю (п. 4.1, п. 5.3 Договору), а склав цей Акт самостійно без виклику представника позивача, відтак саме з дати складання Акту приймання продукції за якістю та комплектністю (вхідного контролю) №05-11/203.1 від 19.10.2020 року має обліковуватись передбачений пунктом 4.1. Договору строк остаточного розрахунок у розмірі 50% вартості товару - 10 банківських днів.
Враховуючи умови п.4.1 договору та дату складання Акту - 19.10.2020, остаточний розрахунок за товар відповідач зобов'язаний був здійснити в строк до 02.11.2020 включно.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині оплати товару на суму 305012,00 грн стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконанняйого обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Як свідчать матеріали справи та підтверджують сторони, платіжними дорученнями №21-0001809 від 18.02.2021 на суму 150 000,00 грн, №21-0003488 від 16.04.2021 на суму 50 000,00 грн, №21-0003855 від 28.04.2021 на суму 25000,00 грн, №21-0004726 від 19.05.2021 на суму 25 000,00 грн відповідач сплатив на користь позивача 250000,00 грн за поставлений товар. Тобто, сума заборгованості становить 305012,00 грн.
В той же час, відповідачем надано копію платіжного доручення №21-0007585 від 17.08.2021 про сплату позивачеві 50000,00 грн заборгованості.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Сума заборгованості у розмірі 50000,00 грн сплачена відповідачем після звернення позивача до суду, відтак в цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем надано докази належного виконання зобов'язання щодо поставки обумовленого договором товару. Натомість, відповідачем доказів повної та своєчасної оплати отриманого товару не надано.
За викладених обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу задовольняються судом у сумі 255 012,00 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 43 647,68 грн пені, 9 824,66 грн 3% річних та 44 810,94 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.
В пункті 7.3. договору сторони узгодили, що у разі несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує пеню у розмірі 0,1% від прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення пеню за наступні періоди: за прострочення сплати суми авансу 555012,00 грн за період з 18.02.2021 по 12.03.2020; на суму поставленого товару 555012,00 грн починаючи з 03.11.2020 з корегуванням суми заборгованості у зв'язку з погашенням відповідачем заборгованості.
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до частини 1 статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з частиною 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно з частиною 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідачем зроблено заяву про застосування строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені.
В обґрунтування заяви відповідач посилається на наступне.
З урахуванням дати підписання позовної заяви - 27.07.2021, період нарахування пені з урахуванням позовної давності в один рік становить - 28.07.2020 по 27.07.2021 включно.
Відтак, нарахування позивачем пені в сумі 8028,67 грн за період з 18.02.2020 по 12.03.2020 та в сумі 6 082,32 грн за період з 13.03.2020 по 02.04.2020 на суму 555 012,00 грн по зобов'язанням із сплати авансу виходить за межі позовної давності в один рік.
Стосовно нарахування пені на суму остаточного розрахунку 555 012,00 грн з урахуванням її часткового погашення за період з 03.11.2020 по 10.08.2021 відповідач зазначає, що при розрахунку пені позивачем не був врахований високосний 2020 рік, як наслідок замість 366 календарних днів на рік проводився з урахуванням 365 календарних днів. Крім того, при розрахунку пені позивач до періоду нарахування заборгованості включав і дати погашення або часткового погашення заборгованості, тоді як день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що дійсно мале місце прострочення виконання зобов'язання з оплати товару.
Судом здійснено перевірку розрахунків пені, відсотків річних та інфляційних втрат, виконаних позивачем, та періоди їх нарахування, судом встановлено, що стягненню з відповідача на користь позивача з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності підлягає 42 837,44 грн пені, 9 817,31 грн 3% річних та 44 810,94 грн інфляційних втрат.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Сторонами надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень. За викладених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
При цьому, враховуючи зменшення позивачем позовних вимог та закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 50000,00 грн, поверненню з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Факел» у відповідності до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» підлягає сума сплаченого судового збору у розмірі 5 067,93 грн, про що позивачем подано відповідну заяву.
Керуючись статтями 73, 86, 202, 219, пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В частині стягнення основного боргу в сумі 50 000,00 грн провадження у справі закрити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, б. 18, ідентифікаційний код юридичної особи 38983006) на користь Приватного акціонерного товариства «Факел» (08500, Київська обл., м. Фастів, Промвузол, ідентифікаційний код юридичної особи 04601469) заборгованість у розмірі 255 012,00 грн (двісті п'ятдесят п'ять тисяч дванадцять гривень 00 коп.), 42 837,44 грн (сорок дві тисячі вісімсот тридцять сім гривень 44 коп.) пені, 9 817,31 грн (дев'ять тисяч вісімсот сімнадцять гривень 31 коп.) 3% річних, 44 810,94 грн (сорок чотири тисячі вісімсот десять гривень 94 коп.) інфляційних втрат, судовий збір у розмірі 5 287,17 грн (п'ять тисяч двісті вісімдесят сім гривень 17 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постановити ухвалу про повернення Приватному акціонерному товариству «Факел» з Державного бюджету України сплаченого судового збору у розмірі 5 067,93 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 18 жовтня 2021 року.
Суддя О.А. Топчій