номер провадження справи 33/91/21
11.10.2021 Справа № 908/2390/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши матеріали справи № 908/2390/21
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40)
до відповідача: Фермерського господарства "Токмацьке 2011" (71724, Запорізька область, Токмацький район, с. Нове)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення суми
При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
17.08.2021 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 12.08.2021) Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Фермерського господарства "Токмацьке 2011", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , про стягнення 10500,00 грн. страхового відшкодування. Позов обґрунтований ст.ст. 1191, 1166, 1187, 1172 ЦК України, ст.ст. 22, 29, 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 17.08.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2390/21 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2390/21 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 33/91/21, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" надати (витребувано): докази здійснення відповідачем виплати у сумі 20000,00 грн., судове засідання призначено на 07.09.2021.
07.09.2021 судом відкрито судове засідання у справі № 908/2390/21.
У зв'язку з неявкою в судове засідання 07.09.2021 всіх учасників справи на підставі ч.3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Позивач у судове засідання, призначене на 07.09.2021 не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, вимоги суду, викладені в ухвалі суду від 18.08.2021 не виконав, про час та місце судового засідання повідомлений відповідно до вимог господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що позивачем недобросовісно здійснюються його процесуальні обов'язки щодо подання доказів, суд вважає за необхідне повторно зобов'язати позивача надати (витребувати): докази здійснення відповідачем виплати у сумі 20000,00 грн.
Відповідач у судове засідання, призначене на 07.09.2021 не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 014049 від 19.08.2021 з відміткою про вручення 25.08.2021.
Третя особа в судове засідання, призначене на 07.09.2021 не з'явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, про час та місце судового засідання повідомлена відповідно до вимог ГПК України.
В судовому засіданні оголошено перерву до 11.10.2021 о 12 год. 30 хв., повторно зобов'язано позивача надати докази здійснення відповідачем виплати у сумі 20000,00 грн.
Учасники справи в судове засідання 11.10.2021 своїх представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання 11.10.2021 всіх учасників справи на підставі ч.3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
За результатами розгляду справи суд прийняв рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
04.02.2019 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (страховик позивач) та Фермерським господарством "Токмацьке 2011" (страхувальник, відповідач) укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - поліс №АС/6685901 строком дії з 08.02.2019 до 07.02.2020 включно.
Страховим випадком за договором є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).
Забезпеченим транспортним засобом за договором є Mitsubishi L200, державний номерний знак НОМЕР_1 .
13.01.2020 о 08 год. 52 хв. в м. Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 (третя особа у справі) та транспортного засобу Ford Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
В результаті ДТП транспортний засіб Ford Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
У ст. 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з п. 12.1 ст. 12 даного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
За полісом позивача №АС/6685901 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, встановлено в розмірі 100000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.
Відповідно до ч. 22.1 ст. 22, ст. 29 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до абз. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
На підставі повідомлення ОСОБА_2 про ДТП від 17.01.2020, пояснень ОСОБА_2 від 17.01.2020 та заяви ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування від 11.03.2020 позивачем складено страховий акт №UA2020011500004/L01/01 від 12.03.2020 з розрахунком страхового відшкодування в розмірі 30500,00 грн.
Платіжним дорученням №41463 від 13.03.2020 позивач перерахував ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 30500,00 грн.
За приписами ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічна норма міститься у ст. 27 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР "Про страхування".
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Постановою Запорізького окружного районного суду Запорізької області від 07.02.2020 у справі №317/214/20 визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні ДТП та встановлено, що ОСОБА_1 залишив місце події. Також встановлено, що ОСОБА_1 працює у Фермерському господарстві "Токмацьке 2011".
Згідно з наказом голови Фермерського господарства "Токмацьке 2011" №8-к від 20.04.2019 прийнято ОСОБА_1 на посаду водія з 20.04.2016.
Відповідно до графіка роботи водія за січень 2020 року, затвердженого наказом Фермерського господарства "Токмацьке 2011" від 09.08.2010, 13 січня 2020 є робочим днем.
Згідно з подорожнім листом службового легкового автомобіля №21 від 13.01.2020 режим роботи водія ОСОБА_1 на автомобілі Mitsubishi L200, державний номерний знак НОМЕР_1 становив з 7 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв.
Таким чином, ДТП вчинено в період виконання ОСОБА_1 своїх трудових обов'язків.
За приписами ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до підпункту «в» пункту 38.1.1 статті 38.1 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.
Отже, наявні правові підстави для покладання на відповідача цивільно-правової відповідальності за майнову шкоду, завдану ОСОБА_1 в період виконання своїх трудових обов'язків.
04.08.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування шкоди в розмірі 30500,00 грн. у порядку регресу.
В позовній заяві зазначено що відповідач в порядку досудового врегулювання спору виплатив позивачу 20000,00 грн., проте на вимогу суду позивач не надав доказів часткової оплати відповідачем суми страхового відшкодування в прядку регресу. У зв'язку з цим суд не може вважати дані обставини доведеними, що, втім, не позбавляє позивача права вимагати сплати від відповідача страхове відшкодування в розмірі 10500,00 грн.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач не надав суду доказів виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 10500,00 грн. або обґрунтованих заперечень проти позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно пред'явив до стягнення з відповідача страхове відшкодування в розмірі 10500,00 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 10500,00 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в розмірі 2102,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фермерського господарства "Токмацьке 2011" (71724, Запорізька область, Токмацький район, с. Нове, ідентифікаційний код 37581084) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, ідентифікаційний код 20782312) 10500,00 грн. (десять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) страхового відшкодування та 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Набрання рішенням законної сили, строк на апеляційне оскарження та порядок подачі апеляційної скарги визначені статтями 241, 256, 257 ГПК України з урахуванням положень пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України.
Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.
Повне судове рішення складено 18.10.2021.
Суддя М.В. Мірошниченко