Постанова від 13.10.2021 по справі 904/377/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2021 м. Дніпро Справа № 904/377/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.,

секретар судового засідання Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Егеон-2011" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2021 (суддя Примак С.А.) у справі № 904/377/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Егеон-2011", 49051, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд.4, код ЄДРПОУ 37832776

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Егеон-2011", 49051, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд.4, код ЄДРПОУ 37832776

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.

У березні 2019 постановою Господарського суду Дніпропетровської області визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Егеон-2011" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі. Призначено особу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Егеон-2011".

Наразі, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Егеон-2011" перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

У жовтні 2019 до місцевого господарського суду звернувся ліквідатор Черненченко Д.А. з клопотанням №01-34/55-10, в якому просив:

- скасувати обмеження, які встановлені постановою заступника начальника третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Генеральної прокуратури України Тарасенко А.С. від 12.12.2017 (вх. №36579 від 13.12.2017), винесеної в межах досудового розслідування за №42017111200000142 від 17.03.2017 відносно іменних інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Гарант" НВЗТ ЄДРІСІ 2331433) у кількості 192 638 шт. та іменних інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Довіра" НВЗТ ЄДРІСІ 2331478) у кількості 21 481 шт.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.12.2017 №897 щодо зупинення з 15.12.2017 внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів та заборони ПАТ "Національний депозитарій України" і депозитарним установам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери, здійснювати облікові операції щодо цінних паперів, а саме іменних інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Гарант" НВЗТ ЄДРІСІ 2331433) у кількості 192 638 шт. та іменних інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Довіра" НВЗТ ЄДРІСІ 2331478) у кількості 21 481 шт.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2021 відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора №01-34/55-10 від 28.10.2019 про зняття (скасування) обмежень, оскільки скасування рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Про зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів" № 897 від 14.12.2017 не відноситься до юрисдикції господарського судочинства. Розгляд справ у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень суперечить господарському судочинству.

2. Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Егеон-2011" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2021 у справі № 904/377/19;

- винести постанову, якою задовольнити клопотання ліквідатора №01-34/55-10 від 28.10.2019 про зняття (скасування) обмежень та:

1. скасувати обмеження, які встановлені постановою Заступника начальника третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідуванн особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Тарасенко А.С. від 12.12.2017 (вх. № 36579 від 13.12.2017), винесеної в межах досудового розслідування за № 42017111200000142 від 17.03.2017 відносно іменних інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Гарант" НВЗТ ЄДРІСІ 2331433) у кількості 192 638 шт. та іменних інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Довіра" НВЗТ ЄДРІСІ 2331478) у кількості 21 481 шт.;

2. визнати протиправним та скасувати рішення від 14.12.2017 №897 щодо зупинення з 15.12.2017 внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів та заборони ПАТ "Національний депозитарій України" та депозитарним установам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери, здійснювати облікові операції щодо цінних паперів, а саме іменних інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Гарант" НВЗТ ЄДРІСІ 2331433) у кількості 192 638 шт. та іменних інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Довіра" НВЗТ ЄДРІСІ 2331478) у кількості 21 481 шт.

В обґрунтування наведених вимог скаржник зазначає таке:

- обмеження, накладені рішенням від 14.12.2017 №897 на майно боржника, не скасовані на даний час та перешкоджають виконанню ліквідаційної процедури ТОВ "Егеон-2011", повинні бути скасовані у відповідності до вимог ч. 1 ст. 59 КУзПБ;

- скасування обмежень з майна боржника, у разі їх наявності, в порядку ст. 59 КУзПБ є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб та не потребує оплати;

- господарський суд компетентний скасувати арешти та обмеження на майно банкрута, накладені іншими органами, у випадку введення ліквідаційної процедури боржника (постанова ВГС України від 15.04.2014 у справі №5/112-Б-10 та у справі №10/Б-5022/1359/2011).

Також, скаржник наводить ряд підстав в обґрунтування порушення прав боржника мирного володіння та розпорядження своїм майном (іменні інвестиційні сертифікати) рішенням Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку від 14.12.2017 №897.

3. Узагальнені доводи інших учасників справи.

Інші учасники апеляційного провадження не скористались своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Егеон-2011" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2021 у справі № 904/377/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 13.10.2021 о 15:30 год.

Учасники апеляційного провадження у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для розгляду справи за відсутності ліквідатора ТОВ "Егеон-2011" Черненченка Д.А., клопотання останнього про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

13.10.2021 прийнято вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ним ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін з таких підстав.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Провадження у справі про банкрутство ТОВ "Егеон-2011" порушено ухвалою господарського суду від 26.02.2019 відповідно до процедури, передбаченої ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

12.03.2019 постановою Господарського суду Дніпропетровської області визнано ТОВ "Егеон-2011" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців. Ліквідатором ТОВ "Егеон-2011" призначено голову ліквідаційної комісії Черненченка Д.А.

28.10.2019 до місцевого господарського суду звернувся ліквідатор Черненченко Д.А. з клопотанням №01-34/55-10 (т.2 а.с.163-167), в якому просив суд:

- скасувати обмеження, які встановлені постановою заступника начальника третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Генеральної прокуратури України Тарасенко А.С. від 12.12.2017 (вх. №36579 від 13.12.2017), винесеної в межах досудового розслідування за №42017111200000142 від 17.03.2017 відносно іменних інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Гарант" НВЗТ ЄДРІСІ 2331433) у кількості 192 638 шт. та іменних інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Довіра" НВЗТ ЄДРІСІ 2331478) у кількості 21 481 шт.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.12.2017 №897 щодо зупинення з 15.12.2017 внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів та заборони ПАТ "Національний депозитарій України" та депозитарним установам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери, здійснювати облікові операції щодо цінних паперів, а саме іменних інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Гарант" НВЗТ ЄДРІСІ 2331433) у кількості 192 638 шт. та іменних інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Довіра" НВЗТ ЄДРІСІ 2331478) у кількості 21 481 шт.

Звернення ліквідатора з наведеним клопотанням зумовило ряд виявлених ним обставин. Так, за результатами проведеної інвентаризації майна боржника ліквідатором виявлено наявність у Товариства активів у вигляді цінних паперів (іменні інвестиційні сертифікати ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Гарант" НВЗТ ЄДРІСІ 2331433) у кількості 192 638 шт. та іменних інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Довіра" НВЗТ ЄДРІСІ 2331478) у кількості 21 481 шт.

Також, ліквідатором виявлено, що Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було винесено рішення від 14.12.2017 № 897, яким з 15.12.2017 зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, емітованих Товариствами, зазначеними у переліку до даного рішення, та заборонено ПАТ "Національний депозитарій України" і депозитарним установам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери, емітовані Товариствами, здійснювати облікові операції щодо цінних паперів Товариств, зазначених у переліку до даного Рішення. У переліку Товариств, доданому до Рішення, серед інших вказані емітенти ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Гарант" НВЗТ ЄДРІСІ 2331433) та ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Довіра" НВЗТ ЄДРІСІ 2331478).

Вказане рішення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку винесене на виконання постанови Заступника начальника третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Тарасенко А.С. від 12.12.2017 в межах досудового розслідування за №42017111200000142 від 17.03.2017.

Отже, наведені обставини, на думку ліквідатора, є перешкодою для проведення передбаченої КУзПБ процедури реалізації активів боржника з метою погашення вимог його кредиторів.

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

21.10.2019 набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» якого з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Пунктом 4 «Прикінцевих та перехідних положень» Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 статті 61 КУзПБ визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; та інш.

Так, з метою виявлення рухомого та нерухомого майна боржника, ліквідатором вжито заходи, пов'язані з пошуком майна ТОВ "Егеон-2011" та виявлено, що згідно даних Державного реєстру обмежень рухомого майна №59877842 (т.2 а.с.126-128) та №Р3419 (т.2 а.с.129) від 24.05.2019 у боржника наявні обтяження, об'єктом яких є іменні інвестиційні сертифікати ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Гарант" НВЗТ ЄДРІСІ 2331433) у кількості 192 638 шт. та іменні інвестиційні сертифікати ТОВ «КУА «КФС (ПВНЗІФ «ФСР») у кількості 53 шт.

За результатом проведеної інвентаризації майна банкрута комісією виявлено, що у боржника обліковуються такі активи:

- іменні інвестиційні сертифікати ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Довіра" НВЗТ ЄДРІСІ 2331478) у кількості 21 481 шт.;

- іменні інвестиційні сертифікати ТОВ «КУА «КФС (ПВНЗІФ «ФСР») у кількості 53 шт.;

- іменні інвестиційні сертифікати ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Гарант" НВЗТ ЄДРІСІ 2331433) у кількості 192 638 шт.

Після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні (ч. 1 ст. 63 КУзПБ).

Як стверджує ліквідатор, на підставі рішення від 14.12.2017 №897 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з 15.12.2017 зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, емітованих, зокрема, ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Гарант" НВЗТ ЄДРІСІ 2331433) та ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Довіра" НВЗТ ЄДРІСІ 2331478).

Колегія суддів, ознайомившись зі змістом вказаного рішення, що розміщено за веб-посиланням https://www.nssmc.gov.ua/documents/pro-zupinennya-vnesennya-zmn-do-sistemi-depozitarnogo-oblku-tsnnih-paperv-pat-reklamne-agentstvo-refey-v/ (сайт Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку), що є загальнодоступним та відкритим, встановлено, що на виконання постанови Заступника начальника третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Тарасенко А.С. від 12.12.2017 року (вх. №36579 від 13.12.2017), винесеної в межах досудового розслідування за №42017111200000142 від 17.03.2017, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку вирішила, серед іншого, зупинити з 15.12.2017 внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів щодо цінних паперів, емітованих товариствами (перелік додається).

До вказаного переліку товариств, яким з 15.12.2017 зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, включені такі підприємства - ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Гарант" НВЗТ ЄДРІСІ 2331433) та ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Довіра" НВЗТ ЄДРІСІ 2331478).

Матеріалами справи підтверджено, що наразі активи боржника - іменні інвестиційні сертифікати ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Довіра" НВЗТ ЄДРІСІ 2331478) у кількості 21 481 шт. та іменні інвестиційні сертифікати ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Гарант" НВЗТ ЄДРІСІ 2331433) у кількості 192 638 шт. є нереалізованими в межах передбаченої КУзПБ процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 КУзПБ з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

У контексті приписів ч. 1 ст. 120 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду.

З аналізу викладених вище норм законодавства вбачається, що з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню; при цьому зняття заборон та арештів з майна боржника є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб та не потребує сплати ніяких коштів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 14.03.2018 у справі №10/Б-5022/1359/2011).

Таким чином, під час здійснення ліквідатором покладених на нього обов'язків щодо задоволення включених до реєстру вимог кредиторів майнові активи визнаного банкрутом боржника мають бути вільними від будь-яких обмежень щодо розпорядження ними, оскільки одним із завдань ліквідаційної процедури є продаж майна боржника, у тому числі і заставного, з метою задоволення визнаних вимог кредиторів.

Накладене обтяження на майно банкрута є перешкодою (обмеженням) у здійсненні ліквідатором ліквідаційних заходів щодо банкрута, а саме виявлення майна банкрута, включення такого майна до ліквідаційної маси, його оцінки та реалізації, одержання та накопичення коштів на відкритому депозиті в нотаріальній конторі і подальшим проведенням задоволення вимог кредиторів у порядку, визначеному КУзПБ.

У той же час, як було встановлено вище, зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, емітованих ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Довіра" НВЗТ ЄДРІСІ 2331478) та ТОВ "КУА "Система плюс" (ПВІФ "Гарант" НВЗТ ЄДРІСІ 2331433), відбулось в межах досудового розслідування за № 42017111200000142 від 17.03.2017.

Відповідно до ст. 16 Кримінального процесуального кодексу України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Європейський суд з прав людини у низці своїх рішень нагадував, що вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов'язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення від 22.02.1994 у справі «Раймондо проти Італії», ухвала щодо прийнятності від 07.11.2006 у справі «Адамчик проти Польщі», рішення у справах «Карамітров та інші проти Болгарії» від 10.01.2008 та «Боржонов проти Росії» від 22.01.2009).

На відміну від кримінального провадження, наслідки триваючого провадження про банкрутство є суспільно значущими, але не є небезпечними у порівнянні із суспільними інтересами, які захищаються у межах, зокрема, кримінального провадження. Це, ймовірно, може створювати певну ієрархію суспільних відносин, на захист яких судові та адміністративні органи застосовують обмеження щодо майна боржника, у межах наданих ним повноважень.

Апеляційний господарський суд звертається до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство від 16.10.2018 у справі №Б-50/112-09.

Також, аналогічна позиція зазначена у постанові від 20.10.2020 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №4/5007/33-Б/11.

Таким чином, обмеження, накладені в межах досудового розслідування за №42017111200000142 від 17.03.2017, є заходом забезпечення кримінального провадження, застосованим згідно з нормами КПК України і його скасування відбувається в порядку, визначеному гл. 17 КПК України, без можливості його скасування судами інших юрисдикцій, що випливає також із положень ст.ст. 37, 41 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Щодо обставин визнання протиправним та скасування рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.12.2017 №897, то колегія суддів підтримує висновок місцевого господарського суду в цій частині оскаржуваної ухвали, виходячи з такого.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Частинами першою та другою статті 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил юрисдикції у господарських судах.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено, зокрема, такий вид юрисдикції (підсудності), як предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів (статті 20-23 ГПК України).

Перелік спорів, які відносяться до юрисдикції господарського суду, визначені у ст. 20 ГПК України.

Так, за змістом пункту 1 частини першої вказаної статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

У той же час, відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку з наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи, що ліквідатор не згоден із прийнятим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 14.12.2017 №897 в частині встановлених обмежень, що стосуються його прав та інтересів, цим зумовлена необхідність захисту прав заявника у сфері публічно-правових відносин, що унеможливлює розгляд клопотання ліквідатора від 28.10.2019 в порядку господарського судочинства, на що правильно також вказав місцевий господарський суд.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в апеляційній скарзі.

З урахуванням встановлених обставин у п. 6 цієї постанови, апеляційний господарський суд не може погодитись із доводами апеляційної скарги про помилковість судових висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права та інтереси особи, за захистом яких вона звернулась до суду.

Аргументи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Право скаржника порушено не було.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 269, 275-280, 282 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Егеон-2011" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2021 у справі № 904/377/19 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2021 у справі № 904/377/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, згідно положень ст. 9 КУзПБ.

Повний текст постанови складено 18.10.2021

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.А. Коваль