Іменем України
11 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 372/2183/20
провадження № 61-13026ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення, державного акта на право власності на земельну ділянку,
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 28 квітня 2021 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не подавала суду висновки експерта, у позасудовому порядку на її замовлення відповідна експертиза не проводилась, при цьому суду не повідомлено відомостей про наявність достатньо об'єктивних перешкод для цього або вжиття позивачем будь-яких заходів для отримання такого доказу, у позасудовому порядку не було вжито заходів для замовлення проведення експертизи в порядку статті 106 ЦПК України та Закону України «Про судову експертизу», а отже задоволення вказаного клопотання без достатніх правових підстав буде затягувати розгляд справи та порушуватиме розумні строки її вирішення, оскільки потребує зупинення провадження.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 28 квітня
2021 року повернуто особі, яка її подала.
Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 апеляційний суд виходив із того, що цивільно-процесуальне законодавство не передбачає можливості оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали про відмову у призначенні експертизи.
30 липня 2021 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 рокуз пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення.
Заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що ухвалу Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 рокуотримано нею лише 08 липня 2021 року, на підтвердження викладених обставин до касаційної скарги додано копію конверту Київського апеляційного суду та роздруківку відстеження поштових відправлень із сайту Укрпошти.
Згідно з частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи те, що наведені підстави пропущення строку на касаційне оскарження є поважними, процесуальний строк підлягає поновленню.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
У частині першій статті 353 ЦПК України передбачено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, зокрема щодо призначення експертизи.
Системне тлумачення положень частини першої статті 353 ЦПК України дозволяє дійти висновок, що законодавець використав різні конструкції, визначаючи перелік ухвал, зокрема, в одних випадках вживається слово: «відмови» (пункти 1, 4, 7, 10 та ін.), а в інших - вказується на сутність процесуального рішення (пункти 3, 6, 11 та ін.).
Законодавець передбачив право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи (пункт 12 частини першої статті 352 ЦПК України).
Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотань про призначення експертизи не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду по суті спору.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
Відповідно до пункту четвертого частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції у разі якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
З огляду на зазначене, ухвала про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи від 28 квітня 2021 року підлягає оскарженню в апеляційному порядку одночасно з оскарженням рішення суду першої інстанції, ухваленого по суті спору.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення.
Аналогічні правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду по суті спору ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження
№ 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження
№ 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження
№ 14-259цс18).
Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги заявнику.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте, такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
З огляду на викладене, правильним є висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, оскільки ухвала Обухівського районного суду Київської області від 28 квітня 2021 рокупро відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизине підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга, у вказаній частині, є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись пунктом 1, 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятоюстатті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення, державного акта на право власності на земельну ділянку відмовити.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко