Справа 556/1432/20
Номер провадження 1-в/556/104/2021
іменем України
про відмову в задоволенні клопотання
24.09.2021 року
Володимирецький районний суд Рівненської області
в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
інспектора КВІ ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
захисника засудженого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець подання інспектора Володимирецького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області про скасування іспитового строку та направлення для відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , засудженого вироком Володимирецького районного суду від 06.10.2020 року за ст.185 ч.3 до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,
встановив:
Провідний інспектор Володимирецького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області звернувся до суду з вищезазначеним поданням. В його обґрунтування вказав, що 06.10.2020 вироком Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_5 засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки. Згідно п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України ОСОБА_5 зобов'язано періодично з'являтися для реєстрації та повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Засуджений порушує покладені на нього вироком суду обов'язки, оскільки систематично притягується до адміністративної відповідальності, крім того 06.04.2021 року не з'явився на реєстрацію до відділу з питань пробації. Враховуючи дані обставини, провідний інспектор відділу пробації просить суд скасувати засудженому ОСОБА_5 звільнення від відбування покарання та направити його для відбування призначеного покарання за вироком суду від 06.10.2020.
У судовому засіданні представник Володимирецького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_7 подання підтримала, вказала, що ОСОБА_5 свідомо та систематично не виконував покладені на нього вироком суду обов'язків, після направлення подання до суду 07.09.2021 року повторно не з'явився для реєстрації до органу пробації, тому вважає необхідним направити засудженого для відбування покарання.
Прокурор підтримав клопотання органу пробації з викладених у ньому мотивів.
Засуджений ОСОБА_5 заперечив проти клопотання, пояснив, що в квітні він не з'явився на реєстрацію, у зв'язку з відсутністю коштів на проїзд до смт Володимирець, а в вересні - тому що напередодні вживав спиртні напої і переплутав день явки. У вчиненому злочині він розкаюється, більше будь-яких протиправних дій не вчиняв, хоче налагодити нормальне життя. Немає змоги працевлаштуватись, оскільки у нього відсутній паспорт, тому заробляє на життя тимчасовими підробітками, також збирає та здає заготівельникам гриби, ягоди. Просив не скасовувати іспитовий строк та надати йому можливість виправитися.
Захисник засудженого адвокат ОСОБА_8 заперечила проти задоволення клопотання органу пробації, пояснила, що відсутні передбачені законом підстави для скасування іспитового строку, оскільки ОСОБА_9 не вчинив нового злочину, в цілому дотримується визначених судом обов'язків і його поведінка не свідчить про небажання стати на шлях виправлення.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали подання, особову справу засудженого ОСОБА_5 , суд дійшов такого висновку.
ОСОБА_5 засуджений 06.10.2020 Володимирецьким районним судом Рівненської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки, та згідно п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України його зобов'язано:
- періодично з'являтися для реєстрації;
- повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
25.11.2020 року вказаний вирок суду надійшов до Володимирецького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області для виконання.
З особової справи засудженого №33/20 вбачається, що ОСОБА_5 27.11.2021 було ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням, а також роз'яснено про наслідки, які настають у разі невиконання вироку, у зв'язку із чим він заповнив відповідні документи і ознайомився з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію та листком реєстрації. За час перебування на обліку із засудженим проводилась профілактична та роз'яснювальна робота про недопущення ним порушень при виконанні обов'язків покладених на нього вироком суду та скоєння повторних злочинів та адміністративних порушень.
Згідно листка реєстрації засуджений ОСОБА_5 не з'явився до Володимирецького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області для реєстрації у дні визначені постановою один раз - 06.04.2021, надавши пояснення, що не прибув до органу пробації в зв'язку з відсутністю коштів на проїзд.
В судовому засіданні представник органу пробації також пояснила, що ОСОБА_9 не з'явився для реєстрації 07.09.2021 року, з цього приводу засуджений пояснив, що переплутав дні явки та з'явився до відділу пробації наступного дня, 08.09.2021 року. Дана обставина, крім пояснень учасників судового засідання, також підтверджується письмовими доказами, які досліджені судом.
Також встановлено, що ОСОБА_5 притягувався до адміністративної відповідальності, а саме:
02.12.2020 року за ч.2 ст.187 КУпАП;
03.12.2020 року за ч.2 ст.187 КУпАП;
15.12.2020 року за ч.2 ст.44-3 КУпАП;
02.03.2021 року за ч.1 ст.127 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання ставати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Таким чином, для направлення засудженого для відбування призначеного покарання під час іспитового строку згідно з ч. 2 ст. 78 КК України, необхідно встановити, щонайменше, невиконання ним хоча б однієї із двох умов: 1) невиконання покладених на нього обов'язків, визначених у ст. 76 КК України, або 2) систематичного вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. У цьому випадку суд зобов'язаний направити засудженого для відбування покарання, призначеного за вироком.
Порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань визначений Інструкцією, затвердженою наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань Міністерства внутрішніх справ №270/1560 від 19.12.2003 року (далі за текстом - Інструкція), яка діяла під час звернення органу пробації з поданням про скасування звільнення від покарання з випробуванням ОСОБА_10 .
Пунктами 5.2 Розділу 5 цієї Інструкції було передбачено, що якщо засуджена особа ухиляється від виконання покладених на неї судом обов'язків чи притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку або засуджена жінка не займається доглядом, вихованням дитини, то такій засудженій особі виноситься застереження у виді письмового попередження (додаток 43 до цієї Інструкції) про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання (частина перша статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України. Якщо засуджена особа не виконує покладених на неї судом обов'язків після застереження у виді письмового попередження або три і більше разів вчинювала правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, а також коли засуджена особа не з'являється до інспекції два і більше разів без поважних причин (що повинно бути підтверджено матеріалами) або зникла з метою ухилення від контролю за її поведінкою з постійного місця проживання, або засуджена жінка не займається доглядом, вихованням дитини, то інспекція вносить до суду подання (додаток 44 до цієї Інструкції) про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання.
Отже, за змістом ч.2 ст.78 КК України та ст.166 КВК України, а також вказаної вище Інструкції подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання органом пробації може бути внесене до суду лише в разі якщо засуджена особа не виконує покладених на неї судом обов'язків після застереження у виді письмового попередження або три і більше разів вчинювала правопорушення проти громадського порядку, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, а також коли засуджена особа не з'являється до інспекції два і більше разів без поважних причин (що повинно бути підтверджено матеріалами) або зникла з метою ухилення від контролю за її поведінкою з постійного місця проживання.
Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Це означає, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень. Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Мотивуючи своє подання про скасування звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , представник органу пробації послався на те, що постановою інспектора сектору пробації від 27.11.2020 року було встановлено дні явки засудженого на реєстрацію, а саме перший вівторок кожного місяця, з чим він був ознайомлений. Проте засуджений 06.04.2020 року не з'явився до контролюючого органу виконання покарань для реєстрації без поважних причин, за що було винесено застереження у виді письмового попередження та повторно роз'яснено, що у разі подальшого невиконання обов'язків, порушення умов відбування покарання, а також систематичного вчинення адміністративних правопорушень відносно нього буде подане до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення його для відбування призначеного судом покарання. Також, вирішуючи питання про скасування звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 . Слід прийняти до уваги, що він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст.187 ч.1, ч.2 КУпАП, ст.44-3 ч.2 КУпАП, ст.127 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що вказані автором подання обставини не свідчать про наявність безумовних підстав для скасування іспитового строку відносно ОСОБА_5 та направлення його для відбування покарання у вигляді позбавлення волі.
Так, на момент звернення з поданням до суду, ОСОБА_9 один раз (06.04.2021 року) не з'явився для реєстрації до органу виконання покарання, пояснивши свою неявку відсутністю коштів для проїзду до смт.Володимирець (а.с.61). Повторна неявка ОСОБА_5 мала місце 07.09.2021 року, тобто після надходження подання до суду. Таким чином суд приходить до висновку, що ні на час внесення подання, ні на час його розгляду не можна констатувати, що ОСОБА_9 двічі і більше разів після оголошення йому попередження, без поважних причин не з'явився на реєстрацію до органу пробації.
Непереконливими, на думку суду, є також є доводи подання органу пробації про систематичне вчинення засудженим адміністративних правопорушень, оскільки правопорушення, передбачені ст.187, ст.127, ч.2 ст.44-3 КУпАП не є такими, що вчинені проти громадського порядку, і не свідчать про небажання ОСОБА_5 стати на шлях виправлення, у зв'язку з чим застосування за такі правопорушення до особи стягнень не може бути враховано під час вирішення питання про скасування звільнення від покарання з випробуванням.
Сам факт вчинення ОСОБА_5 адміністративних правопорушень, ще не може бути безумовним свідченням його небажання ставати на шлях виправлення, а отже і вагомою підставою для направлення засудженого для реального відбування покарання, оскільки не носить систематичний характер.
При цьому суд констатує, що адміністративний нагляд є системою тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами Національної поліції (ст.1 ЗУ «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі». Вказані заходи були застосовані відносно ОСОБА_5 ухвалою Володимирецького районного суду від 10.09.2019 року, тобто до постановлення вироку, за яким ОСОБА_9 в даний час звільнений від покарання. Таким чином, вказана обставина була відома суду і враховувалась при застосуванні до ОСОБА_5 положень ст.ст.75, 76 КК України. Що стосується порушення вимог адміністративного нагляду, то за це, по-перше, передбачено адміністративну відповідальність, а по-друге, такі дії тягнуть для особи передбачені законом наслідки у вигляді продовження строку адміністративного нагляду. Таким чином, посилання в поданні про скасування звільнення від відбування покарання за вироком суду на випадки притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення інших встановлених судом обмежень, на думку суду, не відповідає вимогам закону, в т.ч. положенням ст.61 Конституції України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що поведінка ОСОБА_5 з початку встановленого судом іспитового строку не свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення, а навпаки, демонструє, що засуджений вживає заходи для виправлення та налагодження соціально-корисної поведінки.
Зокрема, ОСОБА_5 не вчинив нового злочину, є непрацюючим, що пов'язано з відсутністю у засудженого документів, а саме паспорта, має постійне місце проживання і позитивно характеризується органом місцевого самоврядування. Наміри засудженого налагодити своє життя констатував і психолог органу пробації, яка відзначила, що ОСОБА_9 «готовий до змін, має плани на майбутнє, не знає з чого почати, щоби повернутись в нормальне життя» (а.с.35).
Аналізуючи суть і причини невиконання обов'язків, покладених на засудженого ОСОБА_5 вироком суду, з урахуванням встановлених при розгляді подання обставин, характеристики особи засудженого та його ставлення до виконання обов'язків, суд вважає, що викладені в поданні обставини не є достатніми підставами для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженого, а в матеріалах особової справи відсутні достатні дані, які б безумовно свідчили про небажання засудженого ОСОБА_5 ставати на шлях виправлення, і скасування звільнення останнього від відбування покарання є передчасним, у зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення подання.
На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 50, 78 КК України, п. 8 ч. 1 ст. 537, п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України, суд -
постановив:
В задоволенні клопотання інспектора Володимирецького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області про скасування іспитового строку та направлення для відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , засудженого вироком Володимирецького районного суду від 06.10.2020 року за ст.185 ч.3 до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки відмовити.
Повернути особову справу засудженого ОСОБА_5 до Володимирецького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області для продовження виконання вироку.
На ухвалу може бути внесена апеляція прокурором, засудженим та його захисником до Рівненського апеляційного суду через районний суд протягом семи діб з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1 .
Повний текст ухвали проголошено 01 жовтня 2021 року