532/1351/21
2/532/434/2021
30.09.2021 м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
судді - Омельченко І. І.,
з участю секретаря судового засідання - Логвиненко А. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Дичук І.А.,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, -
16 червня 2021 року до суду звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що 26 травня 1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25.03.2020 року шлюб розірвано. За час перебування в шлюбі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набуто спільне майно, а саме житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 101,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Даний будинок було побудовано за час шлюбу, а право власності оформлено на відповідача ОСОБА_2 . Оскільки житловий будинок придбаний під час перебування в шлюбі, він є спільною сумісною власністю, тому ОСОБА_1 прохала суд визнати за нею право власності на 1/2 частину даного житлового будинку. Крім того, позивач прохала судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 02 серпня 2021 року відкрито провадження по даній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 02 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, однак надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність. Розгляд справи прохала проводити за участі її представника Дичука І.А .
Представник позивача - адвокат Дичук І.А. в судовому засіданні позов підтримав та прохав його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав частково, заперечував щодо стягнення з нього судових витрат.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду та розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що 26 травня 1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25.03.2020 року було розірвано (а.с. 12-13).
У період шлюбу подружжям було придбане спірне майно - житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 101,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Власником даного житлового будинку зареєстрований ОСОБА_2 (а.с. 14).
Положеннями статті 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 2 ст. 372 ЦК України в разі поділу майна, що є в спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Пунктом 3 частини 1 статті 57 Сімейного кодексу України визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
У ст. 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 статті 68 СК України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Згідно з ч. 1 ст. 68 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Як встановлено судом, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , був придбаний в період шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю подружжя, в зв'язку з чим позивачу належить 1/2 частка вказаного майна.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що за позивачем слід визнати право власності на 1/2 частину вищезазначеного домоволодіння.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позов задоволено, то з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн.
Пунктом 2 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із проведенням експертизи.
Оскільки наданий позивачем звіт про оцінку майна (а.с. 16) не є експертизою, тому і витрати на його проведення в сумі 1000,00 грн. не є судовими витратами, у зв'язку з цим в задоволенні стягнення даних витрат слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-266, 354-356 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 101,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який є об'єктом спільної сумісної власності.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 908,00 гривень.
У задоволенні стягнення інших судових витрат відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кобеляцького районного суду Полтавської області.
Сторони:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя