Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/989/21
Іменем України
11.10.2021 м. Гребінка
11 жовтня 2021 року суддя Гребінківського районного суду Полтавської області Вітківський М.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від СПД №1 ВП №1 Лубенського районного відділу поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер не встановлений,-
В провадженні Гребінківського районного суду Полтавської області знаходяться адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В ході розгляду даних матеріалів встановлено, що 22.09.2021 о 16 год. 10 хв. по вул. Польова, в с. Польове, Гребінківської МТГ, Лубенського району, Полтавської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем FIAT UNO д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою технічних засобів та в медичному закладі, водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, в зв'язку з чим його дії кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП
У судове засідання 11.10.2021 року, особа яка притягується до відповідальності - ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить зворотнє повідомлення про отримання ним судової повістки. Про причини своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, від нього не надходило заяв чи клопотань про перенесення слухання справи.
Так, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративні правопорушення за ст. 130 та ст.126 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі письмовими доказами.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху України (далі ПДР України), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини ( рішення у справі «О' Галлоран та Франціc проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007), особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п.2.1 (а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії
Відповідно п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виконання вищевказаного пункту 2.5. ПДР України є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ч.2 ст.266 КупАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено Наказом МВС України від 09 листопада 2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратiв, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в МЮУ 11 листопада 2015 №1413/27858.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Як встановлено в судовому засіданні, водію ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, інспектором поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі, але останній відмовився від проходження огляду, про що зафіксовано на відеозапису з бодікамер поліцейських.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, полягає, окрім керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, також і у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Отже, вчинення особою хоча би одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням безпеки дорожнього руху та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.
Ознайомившись з матеріалами про адміністративне правопорушення встановлено, що вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 244755 від 22.09.2021 року, при цьому судом враховано, що даний протокол відповідає вимогам, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила; поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , даними направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в заклад медичної охорони, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду; даними відеозапису, на якому зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі.
Зазначені вище докази свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху, визначених п.2.5 ПДР України, є чіткими, достатньо переконливими (без суперечностей), об'єктивно узгоджуються між собою, що у сукупності дає суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, «поза розумним сумнівом».
Таким чином слід дійти висновку, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставинами, які пом'якшують відповідальність не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність у справі не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки вчинених ним правопорушень та ступінь його вини, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих обставин вчинення правопорушення вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням прав керування, в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 454,00 грн
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 36, 40-1, ч.1 ст. 130, ст. ст. 245, 280, 283-285 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер не встановлений, визнати винним в скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з перерахуванням суми штрафу в дохід держави: (Отримувач коштів - ГУК Полтав.обл/Полтавська/21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37959255; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача (IBAN) - UA048999980313050149000016001; Код класифікації доходів бюджету - 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер не встановлений, судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп., на користь державного бюджету України: (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ)- 37993783; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача (IBAN) - UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя М. О. Вітківський