Справа №295/10637/19
Категорія 17
2/295/505/21
12.10.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Перекупка І.Г.
з участю секретаря с/з Капустинської Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ПАТ "Дельта Банк" (адреса: м. Київ, вул. Фрунзе, 39), ПАТ «Кредитпромбанк» (адреса: м. Київ, буль. Дружби Народів, 38), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» (адреса: 01010, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-а) про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ "Дельта Банк", ПАТ «Кредитпромбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги.
В судове засідання 04.11.2019 р., 20.12.2019 р., 27.02.2020 р., 08.04.2020 р., 14.07.2020 р., 10.09.2020 р., 13.10.2020 р., 09.12.2020 р., 19.02.2021 р., 07.04.2021 р., 20.05.2021 р., 20.07.2021 р., 02.09.2021 р., 12.10.2021 р., ні позивач, ні його представник не з'являлися, хоча про час, місце розгляд справи були належним чином повідомлені, про що свідчать рекомендовані поштові відправлення що повернулися на адресу суду /а.с. 39, 79, 105-106, 127, 139, 147-148, 159, 173-174, 184-186, 204-209, 216-218, 223-225, 232-237, 247/.
З моменту звернення до суду позивач та його представник жодного разу не з'явилися в судові засідання, про що свідчать заяви та клопотання, що надходити на адресу суду від позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,про відкладення розгляду справи з різних причин, а саме: 06.08.2019 р., 01.11.2019 р., 20.12.2019 р., 26.02.2020 р., 07.04.2020р., 13.07.2020 р., 10.09.2021 р., 13.10.2020 р., 08.12.2020 р., 18.02.2021 р., 06.04.2021 р., 07.04.2021 р., 18.05.2021 р., 19.05.2021 р.
Більшість даних клопотань позивача аргументована неможливістю участі в судовому засіданні без участі його представника, оскільки він сам не маю юридичної освіти та потребує правової допомоги, а також посилання останнього стосувалося неможливістю прибути в судове засідання у звязку з встановленими карантиними обмеженнями та території країни у звязку з поширенням коронавірусу COVID-19.
В свою чергу, представник позивача - адвокат Ткаченка В.М.,на свої неявки в судові засідання в поданих клопотаннях до суду вказував про зайнятість в інших судових засіданнях та перебування на самоізоляції, що свідчить про навмисне затягування розгляду справи.
Заяв від позивача та його представника про розгляд справи без їхньої участі не надходило.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, хоча про час, місце розгляд справи були належним чином повідомлені.
Представник третьої особи ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» в судове засідання не з'явився, надіслав на (електронну) адресу суду пояснення в яких просив залишити позов без розгляду.
Згідно п.5, ч.1, ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до ч.5. ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Як зазначає ч.3, ст.131 ЦПК України учасникисудового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Аналізуючи вказані вище норми права, суд вважає, що законодавець передбачив, що за умови двох поспіль неявок до суду позивача або його представника з будь-яких підстав як перший, так і другий раз, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За змістом ч.1, ст.210 ЦПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Як наголошує ч.1, ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальнимиправами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання, випадки недобросовісної поведінки сторін ними не передбачені. Разом з тим згідно із ч.1 ст.44 ЦПК учасники судового процесута їх представники повинні добросовісно користуватися правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд обмежений у можливостях впливу на недобросовісну поведінку сторони, що дозволяє зацікавленій особі різними способами затягувати розгляд справи, перешкоджати ухваленню несприятливого для себе рішення й учиняти інші протиправні дії у сфері цивільного судочинства. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).
Відповідно до пункту 3 частини 1статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2020 року по справі № 658/1141/18, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі№ 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі№ 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Позивач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, недобросовісно користується своїми процесуальними правами, зловживає ними та не виконує покладені на нього процесуальні обов'язки.
З огляду на те, що позивача та його представник будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з'явилася в судове засідання, заяву про розгляд справи без їх участі не подали, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.44, 131, 210, 223, 257 ЦПК України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР суд,-
Постановив :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ "Дельта Банк", ПАТ «Кредитпромбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного через Богунський районний суд м. Житомира протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І. Г. Перекупка