справа № 156/325/19
провадження № 2/156/5/21
про призначення судової будівельно-технічної експертизи
07 жовтня 2021 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Малюшевської І.Є.,
за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Іваничі цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Свистун Ольга Василівна,
до ОСОБА_2 , представник відповідача - адвокат Колєсов Михайло Георгійович
про виділ в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності,
учасники справи:
Позивач не з'явилася;
Представник позивача Свистун О.В.;
Відповідач ОСОБА_2 ,
Представник відповідача ОСОБА_3 ;
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
Позивачем по справі ОСОБА_1 в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України було подано клопотання про призначення у даній справі повторної судової будівельно-технічної експертизи. Клопотання мотивоване тим, що їй належить на праві власності 1/2 частина із спільнонажитого майна подружжя - її з ОСОБА_4 , яке складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (літньої кухні, гаража 61, хлів б, погріб з шийкою В-1, вбиральня Г1, колодязь К., огорожа 1-2), що знаходяться у АДРЕСА_1 .
Згідно договору дарування від 29 липня 1997 року ОСОБА_4 було подаровано їй 13/100 частин цього ж будинковолодіння. Таким чином, вона стала власницею 63/100 частин будинковолодіння.
Відповідно ОСОБА_4 залишився власником 37/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. І саме на таку частку ним було укладено із ОСОБА_5 договір довічного утримання від 29 липня 1997 року.
Позивач вказує, що у договорі вказані певні приміщення, однак документа про реальний виділ частки немає. Подружжя чітко встановило частки, які їм належать без виділу в натурі і, відповідно, у 1998 році було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок приватного житлового фонду із зазначенням саме таких часток.
У 2000 році ОСОБА_5 виготовлено інший технічний паспорт на забудову земельної ділянки для узаконення проведеної добудови до житлового будинку та реєструє право власності за собою та ОСОБА_1 з врахуванням часток 37/100 та 63/100 частини відповідно. Крім того, у новому технічному паспорті та витягу про реєстрацію права власності на нерухомість вказано, що кухня переноситься у прибудову, а з старої кухні робиться житлова кімната. Реального виділення часток в натурі подружжя не проводило, оскільки будь-якого документа про визначення часток в натурі не було і немає.
Позивач вважає, що слід визначити 63/100 частин будинковолодіння, власником яких вона є та можливі варіанти виділу належної їй частки в натурі.
Оскільки, що стороною позивача було надано висновок спеціаліста з якого вбачається, що частка позивача може бути виділена в натурі, тому вважає необхідним призначення експертизи у справі.
Одночасно зазначає, що в матеріалах справи наявна судова експертиза, однак така не відповідає вимогам чинного закону, оскільки порушує її право щодо розміру частки. Також дана експертиза проведена без врахування прибудови, яку було проведено та узаконено у 2004 році, що підтверджується витягом з реєстру про право власності на нерухоме майно. Відтак, необхідно призначити повторну експертизу для визначення часток у даному будинковолодінні станом на даний час з врахуванням проведеної реконструкції та часток співвласників. Позивач також, зауважує, що врахуванню підлягає її похилий вік, тому кухню слід залишити у її власності.
На підставі викладеного, просить призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу проведення якої доручити Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться у м. Луцьку по вул. Червоного Хреста, 16. На вирішення експерта просить поставити наступні запитання:
1.Встановити варіанти поділу у будинковолодінні по АДРЕСА_1 з врахуванням часток 63/100 частин позивачу та 37/100 частин відповідачу з врахуванням можливого поділу земельної ділянки.
2.Визначити, які переобладнання необхідно провести для облаштування двох окремих житлових приміщень відповідно до часток та яка вартість переобладнань.
07.10.2021 року представником позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 через канцелярію суду було подано заяву, в якій зазначає, що у справі вже була призначена та проведена судова-будівельна експертиза (висновок від 28.02.2020 року № 8618-8619) із вирішенням тих самих питань, що ставиться на вирішення експерта у клопотанні позивача про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи.
Однак, з клопотанням про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи погоджується частково із тих підстав, що дійсно, під час проведення вищезазначеної судової будівельно-технічної експертизи не були враховані нові правовстановлюючі та технічні документи на житловий будинок виготовлені у 2004 році, а саме: технічний паспорт на садибний житловий будинок від 2004 року, витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно (житловий будинок) від 2004 року, договір дарування житлового будинку від 14 серпня 2004 року. В зв'язку із необхідністю врахування цих документів, які не були раніше враховані, представник відповідача вважає можливим призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи. Однак, для забезпечення ефективності та повноти висновків повторної судової експертизи на вирішення експертизи вважає необхідним поставити такі питання:
1. Встановити варіанти поділу у будинковолодінні по АДРЕСА_1 з врахуванням часток 63/100 частин позивачу та 37/100 частин відповідачу, Договору дарування нежитлового будинку від 14.08.2004 року та технічної документації на житловий будинок від 2004 року, а також з врахуванням можливого поділу земельної ділянки;
2. Визначити, які переобладнання необхідно провести для облаштування двох належних окремих житлових приміщень відповідно до часток співвласників, правовстановлюючих документів та технічної документації та яка вартість цих переобладнань.
В підготовчому судовому засіданні представником позивача Свистун О.В. клопотання позивача про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи проведення якої доручити експертам Волинської торгово-промислової палати підтримала з підстав викладених у ньому та просила таке задовольнити повністю. Не заперчила щодо поставлення на вирішення експертизи питань, запропонованих представником відповідача у відповідній заяві.
Відповідач та представник відповідача ОСОБА_3 не заперечили проти призначення по справі повторної судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручити експертам Волинської торгово-промислової палати.
Заслухавши думку учасників справи, суд прийшов до висновку, що клопотання позивача та представника відповідача є підставними та підлягають задоволенню, а тому в справі слід призначити повторну судову будівельно-технічну експертизу, оскільки для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.
Згідно вимог ч. 4 ст. 103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, при цьому учасники справи мають право запропонувати суду питання, розяснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Як вбачається із Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, завданнями будівельно-технічної експертизи є:
- визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
- визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
- визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
- визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
- визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів;
- визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів;
- визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо;
- визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.
Зважаючи на обставини справи, предмет позову та на суть запропонованих відповідачем питань, суд вважає необхідним призначити повторну судову будівельно-технічну експертизу.
Оскільки, для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження в справі слід зупинити, що відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 103, 252 ЦПК України, суд,-
1.Клопотання представника позивача ОСОБА_6 та представника відповідача ОСОБА_3 про проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи - задовольнити.
2. Призначити у справі № 156/325/19 повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Волинської торгово-промислової палати (вул. Яровиця, 18 м. Луцьк, Волинської області, 43025).
3. На вирішення експерта, який проводитиме судову будівельно-технічну експертизу, необхідно поставити наступні запитання:
1) встановити варіанти поділу у будинковолодінні по АДРЕСА_1 з врахуванням часток 63/100 частин позивачу та 37/100 частин відповідачу, Договору дарування нежитлового будинку від 14.08.2004 року та технічної документації на житловий будинок від 2004 року, а також з врахуванням можливого поділу земельної ділянки.
2) Визначити, які переобладнання необхідно провести для облаштування двох належних окремих житлових приміщень відповідно до часток співвласників, правовстановлюючих документів та технічної документації та яка вартість цих переобладнань.
4. Оплату вартості проведення експертизи покласти на позивача - ОСОБА_1 .
5. Роз'яснити сторонам у справі наслідки ухилення від участі в експертизі відповідно до ст. 109 ЦПК України: у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
6. Надати в розпорядження експерта матеріали цивільної справи № 156/325/19, провадження № 2/156/5/21.
7. Надати дозвіл на використання матеріалів даної справи для проведення експертизи.
8. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Повідомити експерта про наступне: якщо під час проведення експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому (їм) не були поставлені питання, експерт має право свої міркування з приводу зазначених обставин занести у експертний висновок.
9. Роз'яснити сторонам положення ст.109 ЦПК України за завідомо неправдивий висновок та про наслідки ухилення від участі в експертизі.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала суду в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 18 жовтня 2021 року, у зв'язку з перебуванням судді на листку непрацездатності.
Суддя І.Є. Малюшевська