Справа № 187/1451/21
3/0187/690/21
іменем України
11 жовтня 2021 року смт Петриківка
Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., розглянувши матеріали, що надійшли із відділення поліції № 10 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за участі ОСОБА_1 ,-
05.09.2021 о 02-55 годині в с. Петриківка по просп. Петра Калнишевського, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21061 днз НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом.
Вказаними діями ОСОБА_1 допустив порушення вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Крім того, 05.09.2021 о 02-55 годині в с. Петриківка по просп. Петра Калнишевського, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21061 днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота та нечітка мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків.
Вказаними діями ОСОБА_1 допустив порушення вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти факту правопорушення вказуючи про те, що він не керував автомобілем, а лише перебував за його кермом сидячи на місці водія. Дійсно, в присутності свідків, йому пропонували пройти огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння, однак він відмовився, так як попередньо вживав спиртне. Визнав, що не має посвідчення водіяна право керування транспортними засобами.
Вирішуючи питання про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 і ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходить з наступного:
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Орган (посадова особа), відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч.2 ст. 126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
При цьому, згідно п.п. 2.1а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 (далі ПДР) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Крім того, склад правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КпАП України, передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в абзаці третьому пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Суд, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, дослідивши відеозапис з нагрудної камери працівника поліції та оцінивши на предмет належності та допустимості надані суду докази, а їх сукупність з точки зору достатності, вважає, що факт скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 126 і ч. 1 ст. 130 КУпАП та винність в їх вчиненні ОСОБА_1 , поза розумним сумнівом, доказана повністю та підтверджується зібраними по справі доказами.
При визначенні доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, судом враховано позиція ЄСПЛ щодо розуміння доведеності вини поза розумним сумнівом сформованим в рішенн «Коробов проти України», 2011 рік п. 65, де зазначено, що суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. А також в рішенні «Авшар проти Туреччини», де зазначено таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так згідно, протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 009848 від 05.09.2021 за ч.2 ст. 126 КУпАП, 05.09.2021 о 02-55 годині в с. Петриківка по просп. Петра Калнишевського, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21061 днз НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом.
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 009849 від 05.09.2021 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, 05.09.2021 о 02-55 годині в с. Петриківка по просп. Петра Калнишевського, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21061 днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота та нечітка мова. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер та в закладі охорони здоров'я відмовився у присутності двох свідків.
До вказаного протоколу долучено акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якому зазначено, що підставою для такого огляду є наявність таких ознак:різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова; при цьому огляд не проведено так як ОСОБА_1 відмовився від його проходження. В даному акті зазначено, що свідками огляду є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Судом досліджено відеозапис, який містить відеозапис факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння за допомого приладу газоаналізатора «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу без пояснень причини своєї відмови та пояснення останнього в присутності ОСОБА_4 , під час яких ОСОБА_1 пояснив, що за проханням ОСОБА_4 він погодився перегнати автомобіль на незначну відстань при цьому був зупинений працівниками поліції за порушення правил користування освітлювальними приладами - не включив ближнє світло фар. Визнав, що попередньо вживав спиртовмісні напої.
Вказані докази послідовні та узгоджуються між собою.
За результатом оцінки досліджених доказів суд приходить до висновку про доведеність в судовому засіданні факту керування ОСОБА_1 автомобілем, не маючи права керування таким транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, оскільки про таке свідчать наведені матеріали провадження та його пояснення, надані в присутності ОСОБА_4 і зафіксовані на боді-камеру поліцейського, де він визнає, що перед керуванням автомобілем вживав спиртовмісні напої та був зупинений працівниками поліції під час керування автомобілем на прохання ОСОБА_4 , отже обставини викладені в протоколах про адміністративні правопорушення серії ААБ № 009848 від 05.09.2021 за ч. 2 ст. 126 КУпАП і серії ААБ № 009849 від 05.09.2021 за ч. 1 ст. 130 КУпАП з викладенням обставин правопорушення щодо дати, часу та місця їх вчинення (об'єктивної сторони), знайшли своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі.
Пояснення ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні в частині твердження, що він не керував автомобілем, а лише перебував на місці водія, є неспроможними та не приймаються судом в силу встановлених судом обставин, зафіксованих в відеозаписі з нагрудної боді-камери, згідно яких ОСОБА_1 визнав факт керування автомобілем та його зупинку працівниками поліції.
Такі покази ОСОБА_1 суд розцінює як спосіб захисту, направлений на уникнення відповідальності за вчиненні правопорушення.
Інші аргументи на які посилається ОСОБА_1 не мають правового значення для визначення його винуватості у вчиненні правопорушень і не спростовують наведених висновків суду.
За правилами ст. 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 36 КУпАП встановлено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на порушника за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 і ч. 1 ст. 130 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника яких є неповнолітнім, поведінку ОСОБА_1 після вчинення правопорушення пов'язану з категоричним запереченням своє провини у вчинені правопорушень, що свідчить про відсутність у останнього критичного усвідомлення протиправності своїх дій з реальним осудом свої поведінки, намагання уникнути для себе негативних наслідків пов'язаних з накладенням стягнення шляхом введення в оману інших осіб та суду, а тому суд дійшов висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього стягнення за сукупності правопорушень, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За вказаного, суд приходить до переконання про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП.
За визначенням термінів, застосованих в Правилах дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Так як ОСОБА_1 не має та не отримував посвідчення на право керування транспортним засобом, тому суд не застосовує до нього покарання у виді позбавленням права керування транспортними засобами, що відповідає роз'ясненням наданим судам в п. 18 Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання».
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ст. 221, 283 КУпАП,
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 2 ст. 126 і ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ст. 36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. на користь держави (реквізити: отримувач: ГУК у Днiпр-кiй обл/ Дн-ка обл/ 21081300, р/р UA758999980313020149000004001, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»).
Штраф повинен бути сплачений добровільно протягом 15 діб.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00грн. (чотириста п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) на користь держави (реквізити: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу - судовий збір по справі про адміністративне правопорушення).
Термін пред'явлення виконавчого документа становить три місяці з наступного дня після набрання постанови про накладення адміністративного стягнення законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.
Суддя: В. О. Говоруха