ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16723/21
провадження № 3/753/7452/21
"13" жовтня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неофіційно працюючого водієм, маючого на утриманні батьків пенсійного віку 1948 та 1963 р.н., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол серії ААБ№203694),
ОСОБА_1 , 28.06.2021 року, о 16 год. 30 хв., рухаючись по вул. Здолбунівська, 9 б у м. Києві, в порушення вимог п. 2.9 а) ПДР, керував транспортним засобом «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння.
В суді водій ОСОБА_1 свою вину заперечував, вказуючи, що при огляді лікарю не повідомив, що на передодні курив траву, запевняв, що в той день ніяких наркотиків не вживав.
Адвокат Харчук О.П., діючи в інтересах ОСОБА_1 , просив закрити провадження по справі, посилаючись на недопустимість висновку КМНКЛ «Соціотерапія», оскільки він був складений не безпосередньо після огляду на стан сп'яніння, а через 4 дні після проведення огляду. Крім того просив визнати протокол неналежним та недопустимим доказом, так як суть адміністративного правопорушення, яка викладена у протоколі, не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до загальних положеньПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно зі ст. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року за № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
При цьому згідно п. 4 розділу І вказаної Інструкції ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) а саме: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, а також звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З огляду на викладене, з врахуванням зазначених у протоколі ознак наркотичного сп'яніння, вважаю, що у поліцейських були всі підстави для направлення особи для проведення відповідного огляду у заклад охорони здоров'я, яким, згідно з Наказом КМДА від 27.05.2019 року № 563 в м. Києві, визначено КМКНЛКНП «Київську міську наркологічну лікарню «Соціотерапія»» .
При цьому, згідно даних висновку щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції лікаря КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія»» Борисова А.О. , складеного на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, ОСОБА_1 на момент огляду перебував у стані наркотичного сп'яніння (канабіноїди).
Доводи сторони захисту щодо недопустимості вказано висновку через його складення 01.07.2021 року, а не в день проведення огляду - 28.06.2021 року, є надуманими, оскільки, як вбачається з акту медичного огляду № 003654, на підставі якого і було складено відповідний висновок, в ході проведення огляду проводилось лабораторне тестування біологічного середовища, відібраного 28.06.2021 року і відповідно після отримання результатів лабораторних тестів, лікарем-наркологом, з урахуванням всіх даних, зазначених в акті, було вставнолено заключний діагноз.
З цих же підстав - а саме неможливістю отримання даних лабораторних досліджень негайно після відібрання біологічного середовища, висновок про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння не міг бути вручений останньому одразу після проведення огляду в пристуності поліцейського.
З урахуванням наведеного вважаю, що отримання даних досліджень, оформлення акту огляду особи та складення висновку на підставі акту огляду не в день проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного спяніння будь-яким чином не впливає на правильність зазначеного висновку.
Посилання сторони захисту на те, що огляд був проведений після спливу двохгодинного строку, як це передбачено положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 за № 1452/735, як на підставу для виправдання ОСОБА_1 , є неспроможними, оскільки встановлення вказаного терміну спрямовано на неможливість уникнення відповідальності особою, що керує транспортним засобом, в стані сп'яніння, у зв'язку зі зникненням чи зменшенням наявності певних речовин зі спливом часу. За наведених обставин вважаю, що проведення огляду після зазначеного в Інструкції строку ніяким чином не порушило прав ОСОБА_1 .
Будь-яких відомостей щодо порушення процедури огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння до суду не подано.
Також є безпідставними твердження сторони захисту про порушення права ОСОБА_1 на захист при оформленні протоколу та невідповідність висунутого звинувачення змісту протоколу. Так, як вбачається зі змісту протоколу ОСОБА_1 не відмовився від отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення, при цьому останньому було роз'ясненно його передбачені положеннями ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, і в графі пояснення ОСОБА_1 , вислюовлюючи свою незгоду з інкримінованими йому діями будь-яких скарг на дії працівників поліції не зазначав.
Крім того, з урахуванням спеціфіки проведення огляду на стан сп'яніння, вважаю, що поліцейським дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, які висуваються до змісту протоколу, зокрема місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Враховуючи те, що огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я, відсутність безперервної відеозйомки не свідчить про недопустить висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, відеозапис є лише одним із доказів на основі якого у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і наявність такого доказу не є обов'зковою.
Відсутність даних щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом само по собі не свідчить про відсутність його вини у вчиненні інкримінованого правопорушення.
З огляду на викладене приходжу до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у мотивувальній частині постанови, не зважаючи на заперечення останнім своєї вини, підтверджена в повному обсязі, а твердження останнього про те, що в наркотичному сп'янінні він не перебував, оскільки напередодні нічого не вживав, а виявлені в його організмі наркотичні речовини є нічим іншим як залишками, є обраною позицією захисту з метою уникнути відповідальності за вчинене.
Враховуючи особу правопорушника, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн.
Строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня винесення постанови про позбавлення цього права, у разі ухилення від здачі документа, що посвідчує право керування транспортними засобами - з моменту примусового вилучення такого документу.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Крім того, роз'яснити, що після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, вилучене посвідчення водія повертається після успішного складання іспитів на право керування транспортним засобом.
Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя