Справа № 686/15970/21
Провадження № 1-кп/686/1289/21
11 жовтня 2021 року
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засіданні ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому кримінальне провадження №42021241310000017 на підставі обвинувального акта по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с.Солова Золочівського району Львівської області, не одруженого, з середньою освітою, військовослужбовця строкової служби військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), у військовому званні «солдат», зареєстрованого в АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , не судимого
за ч.4 ст.407 КК України,
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем строкової служби, всупереч вимог ст. ст. 11, 16, 49, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах особливого періоду, близько 23 год. 11.06.2021 р. самовільно, без дозволу командування, залишив місце служби - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), що розташований по АДРЕСА_4 та до 18.06.2021 р., тобто до моменту доставлення військовослужбовцями Військової служби правопорядку до місця проходження лікування- військову частину НОМЕР_2 , перебував за місцем проживання, що у АДРЕСА_3 , обов'язків військової служби не виконував, проводивши службовий час на власний розсуд.
ОСОБА_4 підлягає кримінальній відповідальності за ч.4 ст.407 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, тривалістю понад три доби, але не більше одного місяця, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану).
В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою винуватість у скоєнні інкримінованого йому злочину та показав, що дійсно в зазначений час, перебуваючи на лікуванні у військовому госпіталі, без дозволу, залишив його, вистрибнувши через вікно, та до 18.06.2021 року, - день, коли за ним приїхали, перебував у с.Миколаїв, розуміючи, при цьому, що самовільно залишив місце несення служби.
Сам обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку з якого настає кримінальна відповідальність, поводиться адекватно. Тому, суд визнає його осудним та відповідальним за скоєне.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.4 ст.407 КК України - самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, тривалістю понад три доби, але не більше одного місяця, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
При обранні йому виду та міри покарання враховується визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також положення ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Обвинувачений скоїв тяжкий злочин.
Однак, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку.
ОСОБА_4 щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, що суд визнає обставинами, які пом'якшують йому покарання.
За таких обставин по справі, враховуючи досудову доповідь уповноваженого представника пробації про середній ризик вчинення ОСОБА_4 нового кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі та звільнити від відбування цього покарання на підставі ст.75 КК України з випробовуванням зі встановленням іспитового строку, з покладенням на нього передбачених ч.1 ст. 76 КК України обов'язків, а також передбаченого ч.3 ст.76 КК України обов'язку - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Саме таке покарання є достатнє та необхідне для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів.
Обвинуваченому запобіжний захід не обирався.
Речові докази по справі відсутні.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст.407 КК України і призначити йому покарання у виді 3 ( три ) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України від відбування цього покарання його звільнити з випробовуванням, встановивши іспитовий строк терміном 1 (один ) рік.
На підставі ч.ч.1,3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки :
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя