Справа № 727/1796/16-ц
Провадження № 6/727/157/21
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ
06 серпня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Слободян Г.М.
за участю:
секретаря судових засідань: Тихенька М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданнів залі суду м. Чернівці справу за заявою ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє представник, адвокат Морозова Олена Леонідівна (ордер від 12.08.2021р. на підставі договору про надання правової допомоги № 11 від 25.01.2021р.) про поворот виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.09.20216 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору б/н від 05.09.2013 року, ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про поворот виконання судового рішення, мотивуючи свої вимоги тим, що 23 вересня 2016 року Шевченківським районним судом м. Чернівці було винесено рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору б/н від 05.09.2013 року, яким в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору б/н від 05.09.2013 року задоволені та визнано недійсним кредитний договір без номера від 05.09.2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .. 31 січня 2017 року Рішенням Чернівецького апеляційного суду апеляційну скаргу ПАТ КБ “ПриватБанк” задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 вересня 2016 року скасовано, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором в розмірі 21573,64 грн. та судовий збір в розмірі 2696,48 грн. за подання позовної заяви та апеляційної скарги, у задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ “ПриватБанк” про визнання недійсним кредитного договору б/н від 5 вересня 2013 року відмовити.
На підставі виконавчого листа за № 727/1769/16-ц від 08.02.2017p., виданого відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці, Чернівецьким міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області було відкрито виконавче провадження про примусове стягнення з ОСОБА_1 24 270, 12 грн. Станом на 13.11.2017 року заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк» погашена ОСОБА_1 в повному обсязі. 19.03.2018 року Першим відділом державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження про примусове стягнення з ОСОБА_1 24 270, 12 грн. на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. 18 вересня 2019 року Верховний Суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження та задовольнив частково касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 31 січня 2017 року, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 вересня 2016 року та рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 31 січня 2017 року у частині вимог Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, а саме: у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. У частині зустрічних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним та рішення Апеляційного суду Чернівецької області від ЗІ січня 2017 року було залишено без змін. Зазначає, що він в подальшому виїхав за межі України і постійно проживає на території Республіки Словакія, де отримав дозвіл на тимчасове проживання. Просить суд визнати причини пропуску на подання заяви про поворот виконання рішення поважними та поновити цей строк і стягнути в порядку повороту виконання рішення з АТ КБ “ПриватБанк” на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 24270,12 грн.
У судове засідання, сторони не з'явилися. Про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Заявником в його інтересах представником суду надано письмову заяву про розгляд заяви за їх відсутності.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Судом, за матеріалами справи вбачається, що 23 вересня 2016 року Шевченківським районним судом м. Чернівці було винесено рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору б/н від 05.09.2013 року, яким в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору б/н від 05.09.2013 року задоволені та визнано недійсним кредитний договір без номера від 05.09.2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .. 31 січня 2017 року Рішенням Чернівецького апеляційного суду апеляційну скаргу ПАТ КБ “ПриватБанк” задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 вересня 2016 року скасовано, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором в розмірі 21573,64 грн. та судовий збір в розмірі 2696,48 грн. за подання позовної заяви та апеляційної скарги, у задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ “ПриватБанк” про визнання недійсним кредитного договору б/н від 5 вересня 2013 року відмовити.
На підставі виконавчого листа за № 727/1769/16-ц від 08.02.2017p., виданого відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці, Чернівецьким міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області було відкрито виконавче провадження про примусове стягнення з ОСОБА_1 24 270, 12 грн.
18 вересня 2019 року Верховний Суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження та задовольнив частково касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 31 січня 2017 року, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 вересня 2016 року та рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 31 січня 2017 року у частині вимог Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, а саме: у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. У частині зустрічних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним та рішення Апеляційного суду Чернівецької області від ЗІ січня 2017 року було залишено без змін.
Згідно постанови від 19.03.2018 року державним виконавцем Царапіним А.Г. закрито виконавче провадження ВП 54469779, внаслідок погашення ОСОБА_1 заборгованості.
Згідно із ч. 5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Зазначене конституційне положення відображено і у ст.18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 2 ст. 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він:
1) закриває провадження у справі;
2) залишити позов без розгляду;
3) відмовляє в позові повністю;
4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
У відповідності до ч. 9 ст. 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді ( ч. 10 ст. 444 ЦПК України)
Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
Як зазначив Конституційний Суд у рішенні від 2.11.2011 у справі №13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.
Поворот виконання пов'язаний із цілим рядом юридичних фактів: скасування раніше ухваленого і виконаного рішення, яке набрало законної сили; набранням новим судовим рішенням законної сили (рішенням про повну або часткову відмову у задоволенні позову, ухвалою про залишення позову без розгляду або закриття провадження у справі); вказівка на поворот виконання у новому судовому рішенні.
Замість скасованого рішення приймається нове, яке за своїм змістом протилежне первісному, у зв'язку з чим боржник має право вимагати відновлення первісного положення і повернення йому того, що було передано стягувачеві. Це є реакцією на ситуацію щодо захисту порушеного, оспореного чи невизнаного права.
Поворот виконання це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.
Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
З вищезазначеного суд робить висновок, що інститут повороту виконання рішення суду насамперед необхідний та регулює відносини, у разі якщо в інший спосіб не можливо повернути в попередні стан правовідносини, які були вирішені скасованим судовим рішенням.
У відповідності до ч. 9 ст. 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.10 ст. 444 ЦПК України, заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі №336/9595/14 (провадження №61-14640сво18)висловлено правова позиція, що при розгляді заяви про поворот виконання рішення необхідно з'ясувати, чи порушено скасованим судовим рішенням права сторін, чи виконано рішення суду, що призвело до порушення прав, які потребують відновлення у судовому порядку. При повороті виконання рішення вчиняються дії, які покликані повернути стан речей до виконання рішення суду.
Аналіз наведеної норми передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ: - про відшкодування шкоди…… У вказаних випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. М ожливість повороту виконання судового рішення у справі про відшкодування шкоди передбачена виключно в разі недобросовісних дій позивача (стягувача), згідно з якими скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Заява відповідача ОСОБА_1 про поворот виконання рішення та матеріали справи також не містять будь-яких доказів чи відомостей, які подавалися позивачем і в подальшому були визнані завідомо неправдивими чи підробленими.
Поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні
сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення, мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.
Аналіз ст.1215 ЦК України свідчить, що вона є нормою матеріального права, а тому не може бути застосована у випадку розгляду питання про поворот виконання рішення.
Такий висновок міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі №336/9595/14.
Окрім наведеного, суд вважає, що заявником пропущено і строк звернення до суду з заявою про поворот виконання рішення суду.
Так, згідно зі ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У справі «Мушта проти України» Європейський суд зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Воно за своїм змістом може підлягати обмеженням. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності.
Поворот виконання судового рішення у справі про відшкодування шкоди можливий виключно у разі недобросовісних дій позивача (стягувача). Такий висновок зробив ВС в постанові №818/678/17.
Отже, строк подання заяви про поворот виконання рішення в даній справі сплив і заявник не подав суду обґрунтованих доказів щодо пропущеного строку.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку на подання заяви про поворот виконання рішення за відсутності обставин на обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, а також за відсутності доказів таких обставин, оскільки це призведе до порушення принципу юридичної визначеності, з огляду і на те, що суд вважає по суті заявлені вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 247, 353, 444 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє представник, адвокат Морозова Олена Леонідівна про поворот виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.09.20216 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору б/н від 05.09.2013 р. - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний м. Чернівці протягом 15 днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 11.08.2021 року.
Суддя Слободян Г.М.