12.10.2021 Єдиний унікальний № 371/615/21
Миронівський районний суд Київської області
ЄУН 371/ 615 /21
Провадження № 3/371/ 286 /21
12 жовтня 2021 року м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Поліщук А.С.,
за участі
секретаря Овчаренко В.С.,
прокурора Фрей Р.А.,
особи, яка притягується
до адміністративної
відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника особи,
яка притягується
до адміністративної
відповідальності Ящука Л.А.,
розглянувши протокол про адміністративні правопорушення від 15 червня 2021 року №525 складений за частиною 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та додані до протоколу матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Магдалинівка Дніпропетровської області, українця, громадянина України, проживаючого в квартирі АДРЕСА_1 , працює директором Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 08 квітня 1996 року Магдалинівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ,
Відповідно до протоколу ОСОБА_1 , займаючи посаду директора Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомив керівництво НААН України про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між його приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, які виникли перед укладенням (підписанням) договору від 4 березня 2020 року №220-20 із ТОВ «Дуброва», засновником якого є його дружина ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї позиції щодо визнання чи не визнання вини за вчинення адміністративного правопорушення не висловив, пояснив, що дійсно уклав договір на постачання добрив із фірмою його дружини, при цьому не повідомляв про наявність у нього конфлікту інтересів оскільки не досить добре знав антикорупційне законодавство. Договір про постачання добрива уклав із ТОВ «Дуброва», так як інші фірми не хотіли поставляти це добриво за кошти, що Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України мав можливість заплатити. При цьому Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України конче потребував цих добрив для того, щоб не втратити новітні зразки рослин, які науковцями інституту селекціонувались протягом тривалого часу. Також повідомив, що добриво було закуплене по найнижчим цінам, які на той час існували на ринку.
Захисник Демидова О.А. в судовому засіданні повідомив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, з огляду на наступне.
Під реальним конфліктом інтересів, згідно з п. 11 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» та приміткою до ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та його службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
За змістом наведених норм обов'язковою умовою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, є наявність реального конфлікту інтересів, як суперечності між приватним інтересом особи та його службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність прийняття цією особою рішень, вчинення чи не вчинення дій на відповідній посаді, в тому числі у стосунках з фізичними чи юридичними особами.
В п. 3 роз'яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» №223-943/0/4- 17 від 22 травня 2017 року зазначено, що для встановлення реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, по-третє, така суперечність не може впливати, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішення чи вчинення дій.
Проте, під час судового розгляду справи не було доведено, що приватний інтерес ОСОБА_1 суперечив його службовим повноваженням, а також реально вплинув на прийняття ним рішення щодо укладання (підписання) договору від 24.03.2020 року №220-20. При цьому, у протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не зазначено, яким чином приватній інтерес ОСОБА_1 реально вплинув на об'єктивність чи неупередженість прийняття ним рішення чи вчинення дій.
Наявність суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями при укладанні (підписанні) зазначеного договору спростовується інформацією державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 21.07.2021 року №112/247, відповідно до якої селітра аміачна була закуплена Миронівським інститутом пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України у ТОВ «Дубрава» за мінімальною ціною (7000 грн./т), яка станом на 24.03.2020 року спостерігалась на рівні 7000-7700 грн./т, а також витягом з протоколу №3 засідання вченої ради Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла від 12.03.2020 року, яка ухвалила провести закупівлю мінерального добрива аміачна селітра у ТОВ «Дубрава» для підживлення озимих зернових культур під урожай 2020 р. у кількості 16 т, у зв'язку з найбільш вигідними умовами закупівлі (7 тис. грн. за 1 т).
За вказаних обставин укладання (підписання) ОСОБА_1 договору від 24 березня 2020 року №220-20 між Миронівським інститутом пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України та ТОВ «Дубрава», засновником якого є його дружина ОСОБА_2 , щодо закупівлі селітри аміачної не могло вплинути та реально і не вплинуло на об'єктивність чи неупередженість прийняття ним рішення чи вчинення дій.
Крім того, у справі закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 3 ст. 38 КУпАП.
Оскільки з дня подання 15 червня 2021 року начальником 1-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань у Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Дмитром Кравченком рапорту про виявлення всіх необхідних ознак складу правопорушення та з дня складання ним 15 червня 2021 року протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення минуло три місяці.
Зупинення 14.07.2021 року провадження у справі через перебування ОСОБА_1 на лікуванні відповідно до ч. 4 ст. 277 КУпАП вплинуло лише на строк розгляду адміністративної справи. Враховуючи, що чинний КУпАП не передбачає можливість зупинення зазначеного у ч. З ст. 38 даного Кодексу строку накладення адміністративного стягнення у разі зупинення строку розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення.
Також звернув увагу на те, що з матеріалів справи вбачається, що перевірка за фактом вчинення ОСОБА_1 правопорушення у період з лютого по травень 2021 року проводилась Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України (направлялись запити до Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України (запит від 15 лютого 2021 року), до Національної академії аграрних наук України (запит від 15 квітня 2021 року), до Національного агентства з питань запобігання корупції (запит від 07 квітня 2021 року), отримувалась інформація на запити (05 травня 2021 року - з Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції, 12 травня 2021 року - з Національної академії аграрних наук України), у т.ч. інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 06 квітня 2021 року відбиралось пояснення від ОСОБА_1 тощо. Однак, протокол №525 про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, було складено начальником 1-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Кравченком Д.А., який фактично зазначену перевірку не проводив. При цьому, у справі відсутні відомості про проведення будь-якої перевірки у період з 12 травня 2021 року (дата отримання останньої інформації на запит ДСР Національної поліції України) по 15 червня 2021 року (дата складання рапорту про виявлення адміністративного правопорушення та дата складання протоколу про адміністративне правопорушення).
Тобто, з наведеного вбачається, що станом на 12 травня 2021 року посадовими особами Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, уповноваженими на складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, була отримана вся необхідна інформація для вирішення питання щодо складання такого протоколу.
Також, наведене у протоколі обґрунтування моменту виявлення адміністративного правопорушення не узгоджується з доданим до протоколу роз'ясненням Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України від 11 серпня 2018 року №04-18/10-1584, згідно з яким одним з моментів виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, слід вважати прибуття цієї особи на запрошення/викпик до органу, посадові особи якого уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, враховуючи, що ОСОБА_1 06 квітня 2021 року за викликом прибув до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України і надав пояснення щодо обставин можливого порушення ним вимог Закону України «Про запобігання корупції».
Спростовується наведене у протоколі обґрунтування моменту виявлення адміністративного правопорушення і змістом супровідного листа від 07 червня 2021 року за №6279/55/02-2021, підписаного першим заступником начальника Департаменту стратегічних розслідувань підполковником поліції Михайлом Максименком, про надсилання до управління стратегічних розслідувань у Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України погоджених проектів протоколів з матеріалами відносно директора Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України ОСОБА_1 , за фактами порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 №1700-\/ІІ, відповідальність за порушення яких передбачено частинами 1 та 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, для оголошення та скерування до суду, який був зареєстрований в управлінні стратегічних розслідувань у Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 08 червня 2021 року за вхідним №987.
Прокурор в судовому засіданні підтримала звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважає що його вина у вчиненні даного адміністративного правопорушення встановлена та доведена зібраними про справі доказами. Вважає що шестимісячний строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративно відповідальності встановлений частино 4 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення не закінчився, його перебіг розпочався 15 червня 2021 року, оскільки саме у цей день уповноважений працівник поліції зібравши докази виявив, що ОСОБА_1 винуватий у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного із корупцією.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення пов'язаних із корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення доведена, зважаючи на наступне.
Адміністративним правопорушенням, передбаченим частиною 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення є неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Об'єктом правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, є суспільні відносини у сфері державного управління, зокрема обов'язку дотримуватися та відповідальність за порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» особою, яка є суб'єктом корупційного правопорушення.
Згідно примітки, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Визначення змісту поняття «конфлікт інтересів» має значення для правильного застосування положень статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобіганню та урегулюванню конфлікту інтересів.
Зміст цього поняття визначають такі дві обов'язкові ознаки: конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими; наявність такої суперечності може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є в тому числі посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.
Як вбачається із витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, є юридичною особою, державною організацією (установою, закладом), засновником якої є Національна академія аграрних наук України.
Статутом Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України визначено, що він є державною, бюджетною, неприбутковою, науковою установою, яка перебуває у віданні НААН України як органу управління державним майном. Інститут є юридичною особою, яка заснована на державній власності, має відокремлене майно, самостійний баланс, реєстраційні рахунки у відділеннях Державної казначейської служби України, печатку.
Таким чином, з огляду на норми ст. ст. 8, 18 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», ст. ст. 1, 4 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», ст. ст. 81, 87, 167 Цивільного кодексу України Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України є юридичною особою публічного права.
Абзацом 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачено, що наукова установа діє на підставі статуту (положення) чи іншого установчого документа, що затверджуються в установленому порядку.
У відповідності до п. 34 статуту Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, управління цією науковою установою здійснює директор, який обирається шляхом таємного голосування на зборах колективу наукових працівників цієї установи на строк до п'яти років, з правом бути переобраним і призначається на посаду шляхом укладення з ним президентом Національної академії аграрних наук України контракту.
Згідно з контрактом, укладеним 16 квітня 2015 року між президентом Національної академії аграрних наук України та ОСОБА_1 , останнього призначено на посаду директора Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, на термін із 16 квітня 2015 року по 16 квітня 2020 року. При цьому пунктом 11 цього контракту визначено, що він набирає чинності з дня видання наказу президента про призначення керівника на посаду.
Наказом президента Національної академії аграрних наук України від 01 квітня 2015 року № 57-к «Про призначення ОСОБА_1 », ОСОБА_1 призначено на посаду директора Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України терміном на п'ять років.
Організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом,, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт.
У відповідності до ст. 9 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та п. п. 1.2, 13 Контракту від 16 квітня 2015 року ОСОБА_1 як керівник Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, у період часу із 16 квітня 2015 року по 16 квітня 2020 року набув повноваження здійснювати поточне керівництво цією науковою установою, забезпечувати її діяльність та підпорядкованих їй дослідних господарств, зокрема, вирішувати питання діяльності інституту, в межах своєї компетенції видавати накази і розпорядження, затверджувати положення про структурні підрозділи і визначати функціональні обов'язки працівників тощо.
У відповідності до п. 37 статуту Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, ОСОБА_1 мав право укладати договори, необхідні для виконання покладених на цю установу завдань.
Згідно із ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства є посадовою особою цього підприємства.
Аналіз змісту статуту Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, контракту укладеного із ОСОБА_1 дає підстави дійти висновку, що він як директор цього інституту наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.
Таким чином, ОСОБА_1 у період часу із 16 квітня 2015 року по 16 квітня 2020 року був посадовою особою, такої державної установи як Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, яка наділена як організаційно-розпорядчими так і адміністративно-господарськими функціями, а отже у відповідності до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, а отже є суб'єктом правопорушень, передбачених ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
Із змісту норм ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 як суб'єкт на якого поширюються дія цього Закону у випадку виникнення у нього реального конфлікту інтересів повинен був повідомити не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього реального конфлікту інтересів Національне агентство з питань запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган.
24 березня 2020 року ОСОБА_1 , діючи у якості директора Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубрава» за № 220-20, предметом якого є поставка до Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла аміачної селітри, масою 16 тон, загальною вартістю 111 999 гривень 94 копійки.
Цей договір укладено без використання електронної системи закупівель, передбаченої Законом України «Про публічні закупівлі».
Витягом з Реєстру юридичних осіб вбачається, що засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи ТОВ «Дубрава» є ОСОБА_2 .
Як вбачається із відомостей, які містяться в роздруківці і Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016-2020 роки, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зазначена у розділі 2.2. Декларації «Інформація про членів сім'ї декларування» як дружина. Окрім цього, у Деклараціях ОСОБА_1 за 2016-2020 роки, ТОВ «Дубрава» неодноразово зазначено у розділах 8 «Корпоративні права» та 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї».
Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, вбачається що з 19 грудня 1978 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Отже, ОСОБА_1 , в якості директора Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, одноособово, без використання електронної системи закупівель, 24 березня 2020 року уклав договір поставки аміачної селітри з ТОВ «Дубрава», власником та кінцевим бенефіціарним власником якого, у тому числі станом на 24 березня 2020 року, була його дружина ОСОБА_1 .
Згідно з абзацом 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» близькі особи - це особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у ч. 1 ст. З цього Закону, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина.
Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є близькими особами у розумінні абзацу 4 ч. 1 cт. 1 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки є членами сім'ї, а саме є чоловіком і дружиною.
Реальний конфлікт інтересів, відповідно до абзацу 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», це - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до абзацу 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Сімейні відносини завжди створюють для особи, на яку поширюються положення Закону, передумови для виникнення приватного інтересу, зумовлені природнім прагненням піклуватись про близьку особу. Відповідно, наявність у такої особи службових (представницьких) повноважень, пов'язаних із вчиненням/не вчиненням дій, прийняттям рішень стосовно близької особи, утворює потенційний конфлікт інтересів, а реалізація службових (представницьких) повноважень стосовно близької особи - реальний конфлікт інтересів.
Наявність у ОСОБА_1 службових повноважень обумовлена тим, що будучи директором Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України ОСОБА_1 наділений, у межах компетенції, - повноваженнями на самостійне вирішення ряду питань діяльності цієї установи, зокрема, з укладання господарських договорів.
Наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу обумовлена тим, що одноосібним власником ТОВ «Дубрава» є його дружина ОСОБА_2 , яка, при виконанні умов договору, як учасник ТОВ «Дубрава», у відповідності до положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» має право на отримання дивідендів з прибутку чи збільшення статутного капіталу товариства за рахунок прибутку, що в силу положень ст. 60 Сімейного кодексу України свідчить про особистий майновий інтерес ОСОБА_1 , зумовлений сприянням матеріальну інтересу близькій особі - дружині.
Наявність суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями обумовлено тим, що він як директор Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, будучи наділеним повноваженнями на укладання договорів та будучи зацікавленою особою у сприянні матеріальним інтересам близькій особі - дружині, яка є одноосібним власником ТОВ «Дубрава», маючи дискреційні повноваження з укладання господарських договорів, реалізував таке повноваження без застосування конкурентних процедур відбору контрагентів, у тому числі передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», уклав договір поставки аміачної селітри саме із ТОВ «Дубрава», а не з іншим суб'єктом господарювання, який міг би запропонувати меншу ціну договору, таким чином надавши перевагу саме ТОВ «Дубрава» перед іншими суб'єктами господарювання.
В даному випадку реальний конфлікт інтересів полягає в тому, що ОСОБА_1 , як директор Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, маючи суперечність між його приватним інтересом, який полягав в бажанні надати можливість саме ТОВ «Дубрава» як суб'єкту господарювання, власником якого є його дружина, отримати дохід, частина якого в силу ст. 60 Сімейного кодексу України є його спільною із дружиною сімейною власністю, та службовим інтересами щодо укладення цього договору з суб'єктом господарювання, із числа осіб, які могли брати участь в конкурентних умовах та запропонувати більш вигідні умови поставки ніж ТОВ «Дубрава, що є порушенням гарантії, передбаченої ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема того, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних та конкурентних умовах.
Таким чином, в діяльності ОСОБА_1 , як директора Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, при укладанні договору поставки аміачної селітри від 24 березня 2020 року №220-20, наявний реальний конфлікт інтересів, що зобов'язував його дотримуватись положень ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».
Положенням про заходи щодо запобігання корупції в Миронівському інституті пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, затвердженим ОСОБА_1 як директором цього інституту та ухваленим вченою радою Інституту згідно протоколу № 9 від 30 жовтня 2017 року (далі - Положення про запобігання корупції), встановлено комплекс правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції в діяльності Інституту.
Зокрема, розділом 13 Положення про запобігання корупції «Врегулювання конфлікту інтересів у діяльності працівників Інституту» визначено, що працівники Інституту зобов'язані не пізніше наступного робочого дня з дати, коли дізналися чи повинні були дізнатися про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів, письмово повідомляти про це свого безпосереднього керівника, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а у разі виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів у директора Інституту, він письмово повідомляє про це посадову особу, відповідальну за реалізацію заходів щодо запобігання корупції. При цьому, рішення про врегулювання конфлікту інтересів у діяльності директора Інституту приймається Національна академія аграрних наук України.
Проте, листами в. о. президента Національної академії аграрних наук України від 05 травня 2021 № 11-1/45 та заступника директора з фінансово-економічної та маркетингової діяльності Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України від 24 лютого 2021 року № 02/57 зазначено, що повідомлення від ОСОБА_1 про наявність реального конфлікту інтересів при укладанні Договору не надходили.
Частиною 5 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз'ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно вимог, передбачених у цьому розділі Закону.
Листом в. о. керівника департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції від 27 квітня 2021 року № 30-15/28286 вказано, що згідно даних системи електронного документообігу Національного агентства, звернення щодо наявності/відсутності конфлікту інтересів при укладанні договору від №220-20 від 24 березня 2020 року від ОСОБА_1 , директора Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України до Національного агентства не надходили.
У своїх письмових поясненнях, наданих працівнику поліції 06 квітня 2021 року, ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 є його дружиною та власницею ТОВ «Дубрава», повідомлення про виникнення реального конфлікту інтересів при укладанні Договору ним не здійснювалось, умови укладеного Договору виконані.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:
вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
ОСОБА_1 не виконав вимоги пунктів 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не вжив заходів, щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, оскільки як вбачається із його письмових пояснень від 06 квітня 2021 року, та витягу із протоколу засідання вченої ради Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла № 3 від 12 березня 2020 року, саме він запропонував провести закупівлю аміачної селітри в ТОВ «Дуброва», знаючи про те, що власником цього товариства є близька йому особа, після чого вчинив послідовні, цілеспрямовані дії направлені на укладення договору про закупівлю в ТОВ «Дуброва» аміачної селітри без застосування конкурентних процедур, чим порушив обов'язки вживати заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, вжити заходів щодо врегулювання реального конфлікту інтересів, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».
У відповідності до пункту 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів.
Відповідно до норм частин 5 та 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов'язана звернутися за роз'ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.
Матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України чи Національного агентства з питань запобігання корупції за роз'ясненнями про наявність у нього конфлікту інтересів чи вчинення ним інших дій, передбачених розділом V Закону України «Про запобігання корупції».
Таким чином ОСОБА_1 24 березня 2020 року, в умовах реального конфлікту інтересів прийняв рішення на укладення, без застосування конкурентних процедур, договору поставки селітри аміачної суб'єктом господарювання, який належить близькій йому особі та вчинив дії, а саме уклав такий договір із ТОВ «Дуброва», не вживши заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів передбачених розділом V Закону України «Про запобігання корупції», зокрема не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції та Національну академію аграрних наук України про наявність у його реального конфлікту інтересів протягом одного робочого дня після укладення з ТОВ «Дуброва» договору поставки від 24 березня 2020 року №220-20, чим порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», за що ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність.
Дане адміністративне правопорушення не є триваючим, воно було вчинено 26 березня 2020 року (день, коли сплив строк повідомлення про реальний конфлікт інтересів, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», який відраховано від дати підписання договору № 220-20).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується письмовими матеріалами справи: даними протоколу про адміністративне корупційне правопорушення від 15 червня 2021 року (а. с. 6-20 т. 1), який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і одним із джерел доказів, передбачених ч. 1 ст. 251 КУпАП, його письмовими поясненнями від 06 квітня 2021 року (а. с. 155-157 т. 1), копією договору поставки від 24 березня 2020 року №220-20 (а. с. 53-54 т. 1), витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємцівта громадських формувань (а. с. 24, 67-71 т. 1), копією статуту Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України (а. с. 26-45 т. 1), копією наказу НААН України від 01 квітня 2015 року №57-к (а. с. 46 т. 1), копією контракту від 16 квітня 2015 року (а. с. 47-52 т. 1), роздруківками декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (а. с. 73-119 т. 1), повним витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян, щодо актового запису про шлюб (а. с. 122 т. 1), копією положення про заходи щодо запобігання корупції в Миронівському інституті пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України (а. с. 129-147 т. 1), копією листа НААН України від 05 травня 2021 року №11-1/45 (а. с. 149 т. 1), копією листа НАЗК від 27 квітня 2021 року №30-15/28286/21 (а. с. 153 т. 1), копією листа НААН України від 13 жовтня 2020 року №11-1/369 (а. с. 153-160 т. 1).
Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, в редакції чинній на час розгляду справи, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Проте у відповідності до ч. 3 ст. 38 КУпАП, в редакції яка діяла на час вчинення адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Аналіз змісту ст. 8КУпАП, ст. 38 КУпАП, в редакції, що діяла станом на 26 березня 2020 року (часу вчинення правопорушення) дає підстави дійти до висновку, що для того, щоб вирішити питання про те чи сплив строк накладення адміністративного стягнення необхідно окрім з'ясування факту вчинення конкретною особою адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією з'ясувати також час його виявлення, від якого розпочинається відлік строку накладення адміністративного стягнення, який у даному випадку складає три місяці (аналогічна правова позиція викладена Київським апеляційним судом в постанові від 21 вересня 2020 рокупо справі 371/322/20, провадження № 33/824/2956/2020).
В матеріалах справи міститься пояснення ОСОБА_1 , надані працівнику Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06 квітня 2021 року, в яких він повідомив, що 24 березня 2020 року уклав договір поставки із ТОВ «Дуброва», власником якого є його дружина, при цьому він не повідомляв ні НАЗК ні НААН України про наявність у нього реального конфлікту інтересів (а. с. 155 т. 1).
Крім того в матеріалах справи наявний лист НАЗК від 27 квітня 2021 року №30-15/28286/21, який згідно штампу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшов до останніх 05 травня 2021 року та був зареєстрований під № 5789, із аналізу якого вбачається, що Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України саме 05 травня 2021 року отримав доказ того, що ОСОБА_1 не повідомляв НАЗК про наявний у нього реальний конфлікт інтересів під час укладення договору поставки із ТОВ «Дуброва» від 24 березня 2020 року (а. с. 153 т. 1).
Також в матеріалах справи, наявний лист НААН України від 05 травня 2021 року №11-1/45, який згідно штампу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшов до останніх 05 травня 2021 року та був зареєстрований під № 5800 із аналізу якого вбачається, що Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 05 травня 2021 року отримав ще один доказ того, що ОСОБА_1 не повідомляв НААК України про наявний у нього реальний конфлікт інтересів під час укладення договору поставки із ТОВ «Дуброва» від 24 березня 2020 року (а. с. 149 т. 1).
Із шостого абзацу листа Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 05 жовтня 2021 року №12385/55/02-2021 вбачається, що у відповідності до підпунктів 25-27 пункту 1 розділу III Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, до функцій Департаменту належить здійснення моніторингу та аналізустану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов'язані з корупцією (а. с. 229-230 т. 1 ).
Тобто працівники Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, в силу ст. ст. 254, 255 КУпАП та Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України є уповноваженими особами на складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-7 КУпАП (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).
З огляду на те, що збирання усіх доказів по справі здійснювалося працівниками Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, які у відповідності до ст. 255 КУпАП та підпунктів 25-27 пункту 1 розділу III Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України є уповноваженими особами на складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-7 КУпАП, то суд приходить до висновку, що моментом виявлення вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є 05 травня 2021 року, оскільки саме в цей день до вищенаведеного Департаменту надійшли останні докази, які в своїй сукупності засвідчують факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення.
Саме з цього часу починає відлік строку накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 3 ст. 38 КУпАП, в редакції яка діяла на час вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення чи про закриття справи.
Враховуючи, що на момент розгляду справи сплив 3-х місячний строк накладення адміністративного стягнення передбачений ч. 3 ст. 38 КУпАП сплинув (05 серпня 2021 року), а тому у відповідності до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 та ст. 284 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 38, 221, 247, 276, 279, 283, 284, 285, 294 КупАП,
1.Провадження по адміністративній справі за частиною 1 ст. 172-7 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП (в редакції чинній станом на 26.03.2020).
2.Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області.
3.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя підпис А.С. Поліщук
Суддя А.С. Поліщук