11.10.2021
Справа № 359/9823/21
Провадження № 1-в/359/303/2021
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
11 жовтня 2021 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні без технічної фіксації клопотання начальника державної установи «Бориспільська виправна колонія (№ 119)» ОСОБА_3 про переведення з дільниці ресоціалізації до приміщення камерного типу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.09.20219 року, зміненого ухвалою Київського апеляційного суду від 03.12.2019 року, за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до трьох років двох місяців позбавлення волі,
11.10.2021 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло вищезазначене клопотання начальника державної установи «Бориспільська виправна колонія (№ 119)» ОСОБА_3 про переведення засудженого ОСОБА_4 з дільниці ресоціалізації до приміщення камерного типу терміном на 3 місяці.
У клопотанні зазначається, що 05.10.2021 року, о 09 год. 10 хвилин, начальником дільниці слідчого ізолятора, майором внутрішньої служби ОСОБА_5 , в присутності оперуповноваженого оперативного відділу лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_6 , засудженому ОСОБА_4 1985 року народження, засудженого за ст. ст. 185 ч. 3, 71 ч. 1 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, дільниця посиленого контролю, були пред'явлені встановлені чинним законодавством вимоги приступити до робіт по благоустрою місць позбавлення волі, згідно графіку чергувань на жовтень місяць 2021 року, який затверджений виконуючим обов'язки заступника начальника установи із СВ та ПР підполковником внутрішньої служби ОСОБА_7 , а саме: протерти від пилу інформаційні стенди, що розташовані в коридорі дільниці посиленого контролю та підмести підлогу прогулянкового дворика дільниці посиленого контролю, на якому останній відбуває покарання, на що засуджений відмовився виконати дані вимоги в категоричній формі.
О 09 годині 15 хвилин засудженому ОСОБА_4 було запропоновано прослідувати до медичної частини установи для встановлення стану його здоров'я, де черговим фельдшером установи було встановлено, що виконувати роботи по благоустрою місць позбавлення волі даний засуджений може.
Після цього о 09 годині 20 хвилин начальником дільниці слідчого ізолятора, майором внутрішньої служби ОСОБА_5 , в присутності оперуповноваженого оперативного відділу лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_6 , засудженому повторно було запропоновано приступити до робіт по благоустрою місць позбавлення волі, та роз'яснено, що в разі не відпрацювання даних робіт до нього можуть бути застосовані заходи дисциплінарного впливу, однак засуджений знову відмовився в категоричній формі.
На пропозицію надати письмове пояснення з приводу допущеного порушення, засуджений відмовився в категоричній формі. Даний факт було зафіксовано на відеореєстратор.
Інвентарем для прибирання, а саме: ганчірка, рукавиці, віник, совок, відро з теплою чистою водою був забезпечений в повному обсязі.
Своїми умисними діями засуджений ОСОБА_4 порушив вимоги ст. 107 ч. 3 п. 2, 4, 5 та ч. 5 ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України та п. 2, 4, 5 розділу 2 «Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань», затверджених наказом Міністерства юстиції України № 2823/5 від 28.08.2018 року.
Засуджений ОСОБА_4 , за час відбування покарання зарекомендував себе з негативного боку, за допущені порушення установленого закон порядку відбування покарання 18 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності у тому числі 5 раз був поміщений в дисциплінарний ізолят установи. Допущені порушення виражались у нетактовній поведінці перешкоджанні проведенню обшуку (чинив фізичний опір співробітник установи), невиконанні обов'язків чергового по камері, невиконанні законних вимог представників адміністрації установи, порушенні розпорядку дня установи, порушенні одягу встановленого зразка, пошкодження майна установи.
На виробництві установи не працевлаштований. Заохочень не має.
З засудженим ОСОБА_4 , проводилась профілактична робота з приводу допущених ним порушень, але засуджений належних висновків не робить, своєю поведінкою негативно впливає на процес виправлення та ресоціалізації інших засуджених, які утримуються в установі в цілому.
Підтримує так звані «Злодійські традиції» в місцях позбавлення волі та підбурює на це інших засуджених, що негативно впливає на виховний процес в установі. Рішенням комісії ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119)» згідно ст. 100, 101, 151-1 КВК України, 27.05.2021 року був переведений з дільниці ресоціалізації до дільниці посиленого контролю.
Засуджений ОСОБА_4 перебуває на профілактичному обліку установи я схильний до нападу та захоплення заручників.
Враховуючи вищевикладене, засуджений ОСОБА_4 , на думку адміністрації колонії, заслуговує на застосування до нього дисциплінарного стягнення відповідно до ч.1 ст. 132 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Керуючись ст. 134 КВК України та розділом XXI «Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» при розгляді на дисциплінарній комісії установи засудженого ОСОБА_4 та прийняття рішення щодо накладення стягнення було враховано поведінку засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень.
Враховуючи те, що інші заходи дисциплінарного впливу, які раніше були застосовані до засудженого ОСОБА_4 виявились безуспішними, керуючись ст. 135 КВК України, начальник установи просив суд винести рішення про переведення засудженого ОСОБА_4 1985 року народження, з дільниці ресоціалізації до приміщення камерного типу терміном на 3 (три) місяці.
Учасники судового процесу в судове засідання не з'явились. Про дату час та місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином. Розгляд подання здійснено в день його надходження у відповідності до вимог КПК України. Розгляд подання здійснюється суддею самостійно. При цьому керівник колонії повідомлений про розгляд його подання.
Відповідно до ч. 4 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомленні про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось у зв'язку із неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Ознайомившись з клопотанням, дослідивши матеріали, приєднані до нього, суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 засуджено до трьох років і двох місяців років позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_4 міру кримінального покарання в місцях позбавлення волі відбуває з 05.11.2020 року. Під час знаходження в ДУ «Київський слідчий ізолятор» зарекомендував себе посередньо, стягнень та заохочень не мав. До праці не залучався.
З 09.12.2020 року засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119)».
Як вбачається з поданого клопотання, 05.10.2021 року о 09 год. 10 хв. засудженому ОСОБА_4 було запропоновано приступити до робіт по благоустрою місць позбавлення, згідно графіка чергувань на жовтень місяць 2021 року, а саме: : протерти від пилу інформаційні стенди, що розташовані в коридорі дільниці посиленого контролю та підмести підлогу прогулянкового дворика дільниці посиленого контролю, на якому останній відбуває покарання. Засудженому було надано необхідний інвентар, однак засуджений відмовився виконати дані вимоги у категоричній формі.
У відповідності до ч.2 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 2823/5 від 28.08.2018 року, засуджені зобов'язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна установи виконання покарань і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; носити одяг встановленого законодавством зразка та нагрудні знаки, затверджені зразками поіменної картки та нагрудного розпізнавального знака для засуджених; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу установи виконання покарань; виконувати необхідні роботи із самообслуговування, благоустрою установи виконання покарань; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, мати охайний вигляд; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Відповідні обов'язки для засуджених встановлені також ст. ст. 107, 118 КВК України.
У відповідності до ст. 131-1 КВК України, дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою. Персонал установи виконання покарань зобов'язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.
Так, частиною 1 ст.132 КВК України передбачені стягнення, які накладаються на засуджених, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі. За невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
У відповідності до ч.1 ст.134 КВК України при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.
В частині 3 ст.134 КВК України зазначено, що стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Згідно ч. 9 ст.134 КВК України стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається в разі безуспішного застосування інших заходів впливу.
Факт порушення встановленого режиму відбуття покарання, вчиненого засудженим ОСОБА_4 підтверджується матеріалами, долученими до клопотання, які досліджені в судовому засіданні: висновком по факту невиконання вимог встановлених законодавством, а саме невиконання робіт по благоустрою місць позбавлення волі засудженим від 07.10.2021 року; рапортом начальника дільниці СІЗО ОСОБА_8 від 05.10.2021 року; рапортом оперуповноваженого ОВ ДУ «Бориспільська виправна колонія (№ 119)» ОСОБА_9 від 05.10.2021 року; актом про відмову засудженого ОСОБА_4 від надання будь яких пояснень з приводу допущеного ним 05.10.2021 року порушення режиму відбування покарання в установі, а саме відмови приступити до виконання робіт по благоустрою місць позбавлення волі, та відеозаписом події, тощо.
Також до матеріалів клопотання долучено характеристику на засудженого ОСОБА_4 , з якої вбачається, що за час відбування покарання засуджений характеризується негативно. У взаємовідносинах з іншими засудженими ситуативно конфліктний, підтримує дружні стосунки із засудженими негативної спрямованості. Засудженому було запропоновано бути працевлаштованим на виробництві установи, але засуджений відмовився у категоричні й формі у зв'язку з відсутністю власного бажання. Не дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення до персоналу установи. Вимоги адміністрації, встановлені законом, не виконує. Підтримує так звані «злодійські традиції» в місцях позбавлення волі, що негативно впливає на виховний процес у відділенні. За характером лінивий, безініціативний. Спостерігаються ознаки про кримінальної залежності.
З довідки про наявність стягнень та заохочень вбачається, що засуджений заохочень не має, однак за систематичні порушення режиму відбування покарання отримав 18 стягнень, які не зняті і не погашені у встановленому законом порядку. Допущені порушення були виражені у невиконанні встановлених законодавством вимог адміністрації, порушенні режиму утриманні, форми одягу, порушенні локалізації, зберіганні заборонених предметів та перешкоджанні обшуку.
З огляду на вище вказане, суд вважає обґрунтованими твердження адміністрації ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119)» щодо порушення засудженим ОСОБА_4 правил внутрішнього розпорядку, що виявилося у невиконанні останнім встановлених чинним законодавством вимог зазначених вище посадових осіб установи з приводу виконання робіт по обслуговуванню місць позбавлення волі, згідно із затвердженим графіком на жовтень 2021 року, а саме протерти від пилу інформаційні стенди, що розташовані в коридорі дільниці посиленого контролю та підмести підлогу прогулянкового дворика дільниці посиленого контролю, де він перебуває та утримується.
Наявність зазначеної кількості стягнень, послідовно і періодично застосованих до засудженого протягом усього строку відбування покарання, у поєднанні із проведеними заходами індивідуальної профілактичної роботи, а також поведінка засудженого ОСОБА_4 до вчинення проступку, який характеризується лише негативно, на думку суду вказують на безуспішність застосованих заходів впливу.
Згідно ч. 1 ст. 135 КВК України питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії.
Відповідно до абз.5 ч.6 ст.135 КВК України Поміщення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за рішенням суду. У разі прийняття на засіданні дисциплінарної комісії рішення про поміщення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) адміністрація установи виконання покарань протягом двадцяти чотирьох годин направляє до суду відповідне клопотання (подання) разом із рішенням комісії.
Відповідно до витягу із протоколу 46 від 07.10.2021 року, на засіданні дисциплінарної комісії по розгляду матеріалів про порушення засудженими вимог режиму утримання та передачі їх до суду для прийняття рішення стосовно можливого переведення засудженого до приміщення камерного типу, було прийнято рішення направити до Бориспільського міськрайонного суду Київської області клопотання про переведення ОСОБА_4 з дільниці ресоціалізації до приміщення камерного типу, враховуючи, що інші заходи дисциплінарного впливу, які раніше були застосовані до засудженого виявились безуспішними.
З огляду на викладене, та беручи до уваги те, що засуджений ОСОБА_4 неодноразово порушував режим утримання та встановлений порядок відбування покарання, за що він 18 разів піддавався дисциплінарним стягненням, при цьому до нього застосовувалися різні види стягнень, в тому числі і поміщення до дисциплінарного ізолятору, однак останній належних висновків для себе не зробив і знов допустив порушення встановленого порядку відбування покарань у вигляді невиконання встановленої законодавством вимоги персоналу установи виконання покарань, а також враховуючи безуспішність застосування до засудженого інших заходів впливу, суд приходить висновку, що до ОСОБА_4 слід застосувати стягнення у вигляді переведення засудженого до приміщення камерного типу на строк два місяці.
Тримісячний термін поміщення до приміщення камерного типу даного засудженого згідно подання колонії суд вважає досить суворим, а тому застосовує менш тривалий термін в два місяці.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 107, 369-372, 376, 536-539 КПК України, ст.ст. 107, 118, 132, 134, 135 КВК України, суддя -
Клопотання начальника державної установи «Бориспільська виправна колонія (№ 119)» ОСОБА_3 про переведення засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дільниці ресоціалізації до приміщення камерного типу, - задовольнити частково.
Перевести засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.09.20219 року, зміненого ухвалою Київського апеляційного суду від 03.12.2019 року, за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до трьох років двох місяців позбавлення волі, - з дільниці ресоціалізації до приміщення камерного типу строком на 2 (два) місяці.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня отримання її копії засудженим до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги.
Ухвала суду набирає законної сили після спливу семи днів з моменту отримання копії чи її вручення у встановленому порядку засудженому, а в разі подання апеляційної скарги по завершенню процедури апеляційного перегляду судового рішення.
Суддя ОСОБА_1