гСправа № 187/1583/20 Провадження №1-кп/0187/81/21
12 жовтня 2021 року смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , учасників кримінального провадження прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020040520000463 від 06.08.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, має на утриманні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовозобов'язаний, раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статтею 185 Кримінального кодексу України,-
Встановив:
На початку липня 2020, в нічний час (більш точний час не встановлено), ОСОБА_4 , перебував біля будинку АДРЕСА_2 . Помітивши відсутність господарів вищевказаного домоволодіння, у ОСОБА_4 раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у господарське приміщення, розташоване за адресою: буд. АДРЕСА_2 . Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи корисливий мотив, ОСОБА_4 підійшов до господарського приміщення та шляхом пошкодження навісного замка проник до приміщення та з викрав майно, що належить ОСОБА_6 , а саме: відбійні молотки у кількості 2 штуки «ЕuroTec JM 103», сірого кольору, вартість яких відповідно до висновку експерта № 3571/20 від 13.10.2020 складає 5730 гривень.
Після чого, ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріального збитку на суму 5730 гривень.
Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Пояснив, що він дійсно при вказаних вище обставинах, у вказаний час та місці шляхом проникнення до приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , таємно викрав 2 відбійні молотки, які належать ОСОБА_7 . У вчиненому щиро розкаюється.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweerv. Belgium) держава та її судові органи зобов'язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.
Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку. Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Суд пересвідчився, що позиція підсудного ОСОБА_4 , щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, є добровільною і не пов'язана з вищевказаними чинниками.
В ході судового розгляду кримінальної справи, з урахуванням ч.3 ст. 349 КПК України суд допитав обвинуваченого та дійшов до переконання, що вина обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України знайшла своє підтвердження повністю в судовому засіданні.
Вирішуючи питання про призначення покарання суд керуючись загальними засадами призначення покарання закріпленими в ст. 65 КК України через які реалізовано принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на досягнення мети покарання пов'язаної з виправленням засудженого, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових злочинів (ст. 50 КК України). При цьому суд бере до уваги роз'яснення надані Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" N 7 від 24.10.2003 та позицію ЄСПЛ сформовану ним, зокрема, в рішенні Швидка проти України щодо покарання як заходу примусу необхідного у демократичному суспільстві для досягнення його мети.
Судом враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, інші обставини, зокрема дії обвинуваченого після вчинення злочину.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 має середню освіту, має постійне місце роботи, не перебуває на обліку у лікаря психіатра і нарколога, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак в силу статті 89 КК України визнається таким, що не має судимості.
Як обставину, що пом'якшує покарання суд враховує щире каяття, так як підсудним усвідомлено та критично оцінено свою протиправну поведінку та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які в силу статті 67 КК України обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.
Суд враховує суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_4 злочину та ступінь його тяжкості, який згідно ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів.
З огляду на викладене, з урахуванням конкретних обставин справи, відношення підсудного до скоєного, наявність обставин, що пом'якшують його покарання та відсутність обставин, що його обтяжує, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину є мінімальне покарання передбачене санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, однак при звільненні його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покладанням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення судових експертиз на суму 320 грн., відповідно до ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого на рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись статтями 368-370 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статтею 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно статті 75 частини 1 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.
Згідно статті 76 частини 1 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по справі вважати повернутими потерпілому ОСОБА_7 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати по проведенню судової товарознавчої експертизи № 3571/20 від 13.10.2020 в розмірі 320 грн. 00 коп. (триста двадцять грн. 00 коп.)
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1