Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення адміністративного позову без розгляду
28 вересня 2021 р. Справа №200/2658/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., при секретарі при секретарі судового засідання - Кудрявцеві О.Ю.,
за участю:
представника відповідача - Кододової А.В.,
дослідивши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовавтогаз” до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Азовавтогаз” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000293201 від 20 вересня 2019 року, винесеного в рамках перевірки товариства.
Ухвалою суду від 15 березня 2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовавтогаз” залишено без руху у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду та наданням заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами на підтвердження поважності причин його пропуску (а.с. 21).
Ухвалою від 25 березня 2021 року відкрито провадження у даній справі (а.с. 45).
Ухвалою від 20 квітня 2021 року суд вирішив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20 травня 2021 року (а.с. 130).
Ухвалою від 20 квітня 2021 року визнано поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «Азовавтогаз» строку звернення до суду із даним позовом (а.с. 133).
Протокольною ухвалою суду від 20 травня 2021 року розгляд справи в межах підготовчого провадження відкладено на 17 червня 2021 року (а.с. 149).
Ухвалою від 17 червня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 липня 2021 року (а.с. 158).
Згідно витягу з протоколу з автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 липня 2021 року справу у зв'язую із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді перерозподілено на розгляд судді Волгіній Н.П. (а.с. 163-164).
Ухвалою від 27 липня 2021 року суддею Волгіною Н.П. справа прийнята до провадження; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 17 серпня 2021 року о 15-30 год (а.с. 165).
Протокольною ухвалою суду від 17 серпня 2021 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 9-00 год 10 вересня 2021 року (а.с. 176, 178).
Протокольною ухвалою суду від 10 вересня 2021 року підготовче засідання відкладено на 28 вересня 2021 року о 10-00 год (а.с. 184-185).
28 вересня 2021 року в підготовче засідання з'явилась представник відповідача.
Представник позивача в підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю “Азовавтогаз” повідомлено належним чином.
27 вересня 2021 року до суду надійшла заява позивача про проведення судового засідання 28 вересня 2021 року без участі представника товариства (а.с. 197-198).
Згідно ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи наведене суд вважає за можливе здійснити підготовче провадження без участі представника позивача.
Під час підготовчого засідання представник відповідача зазначила, що в межах даної справи Головним управлінням заявлялись клопотання про залишення позову без розгляду та закриття провадження у справі.
Наполягала на тому, що позивачем пропущено строк звернення до суду із даним позовом.
Також вказала, що спірне в межах даної справи податкове повідомлення-рішення було предметом розгляду у справі № 200/3036/20, а тому є підстави закрити провадження у справі.
В матеріалах справи наявне клопотання відповідача, яке отримано судом 8 квітня 2021 року, про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду, яке обґрунтовано наступним.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду прийняв постанову від 26 листопада 2020 року у справі 500/2486/19, в якій зазначив, що строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання встановлений безпосередньо пунктом 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) і становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті. Як наслідок, Верховний Суд зазначив, що колізія між нормами пунктів 56.18 і 56.19 ст. 56 ПК України відсутня.
З урахуванням наведеного Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення та сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма п. 56.18 ст. 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 ПК України. Водночас норма п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
Верховний Суд зазначив, що для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, під час вирішення тотожних спорів суди повинні враховувати наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої відступила судова палата у цій справі.
Беручи до уваги, що адміністративний позов позивачем був поданий у березні 2021 року, позивачем було пропущено строк на судове оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, встановлений п. 56.19 ст. 56 ПК України (а.с. 62-66).
Також в матеріалах справи міститься клопотання відповідача про закриття провадження у справі, яке надійшло до суду 22 вересня 2021 року, обґрунтоване тим, що позивачем вже оскаржувалось спірне повідомлення-рішення у справі № 200/3036/20, і рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року, яке залишилось без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року, Товариству з обмеженою відповідальністю «Азовавтогаз» було відмовлено у задоволенні позову (а.с. 188-191).
У відповіді на відзив на позов, якій отриманий судом 20 квітня 2021 року, позивач зазначає про свою незгоду із клопотанням відповідача щодо залишення позову без розгляду, зазначаючи, що за висновком Верховного Суду, наведених зокрема, у постановах від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, від 17 липня 2019 року у справі № 640/46/19, від 14 лютого 2019 року у справі № 813/4921/17, строк, встановлений п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України є спеціальним щодо строків, встановлених ст. 122 КАС України. Отже, незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду із адміністративним позовом про оскарження рішення податкового органу становить 1 095 днів.
Також зазначає, що в ухвалі Верховного Суду від 7 жовтня 2020 року у справі № 500/2486/19 суд касаційної інстанції відступив від наведеного вище висновку та зазначив, що строк судового оскарження податкового рішення у випадку здійснення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.19 Податкового кодексу становить 1 місяць.
Разом із цим позивач вказує, що згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують чи скасовують відповідальність, а враховуючи, що спірне рішення прийняте відповідачем у вересні 2019 року, постанова Верховного Суду від 7 жовтня 2020 року не може застосовуватись до даних правовідносин (а.с. 137-138).
23 вересня 2021 року судом отримані заперечення позивача на клопотання відповідача про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що підстави оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000293201 від 20 вересня 2019 року в межах адміністративної справи № 200/3036/20 були інші - процесуальні порушення податковим органом проведення фактичної перевірки, а в межах даної справи позивач оскаржує спірне рішення з матеріально-правових підстав - зокрема, позивач вважає правомірною оптову торгівлю пальним без ліценції, проведення якої слугувало підставою прийняття спірного повідомлення-рішення (а.с. 193-195).
Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою від 20 квітня 2021 року суд визнав поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «Азовавтогаз» строку звернення до суду із даним позовом, керуючись при цьому метою уникнення надмірного формалізму та неправомірного обмеження доступу до суду.
Разом із цим згідно ч. 2 ст. 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку […].
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 180 КАС України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Згідно ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи наведені вище нормативно-правові приписи, суд вважає за необхідне в межах даного підготовчого провадження розглянути питання поважності/не поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду із даним позовом.
Право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків, є складовим елементом права на суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, але зазначене право не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.
Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду з прав людини визнається, зокрема, сплив строку позовної давності (рішення у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» (Stabbings and Others v. United Kingdom) від 22 жовтня 1996 р.).
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Отже, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав […].
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч. 4 ст. 122 КАС України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст. 56 ПК України.
Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, яка викладена у постанові від 26 листопада 2020 року по справі 500/2486/19, в якій зазначено, що норма п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідком розгляду скарги позивача на спірне рішення до Держаної податкової служби України, останньою 20 грудня 2019 року було прийнято рішення про відмову у її задоволенні, яке отримано позивачем за його поясненням 23 грудня 2019 року.
Враховуючи, що позовна заява подана позивачем 10 березня 2021 року (а.с. 19), позивачем пропущено строк на судове оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, встановлений ч. 3 ст. 122 КАС України та п. 56.19 ст. 56 ПК України.
Щодо посилань позивача на те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято до прийняття Верховним Судом рішень, в яких касаційний суд відступив від раніше висловленого висновку до строку звернення до суду із аналогічними позовами, зокрема до 7 жовтня 2020 року у справі № 500/2486/19 та, відповідно, до 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, а тому згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України ці судові рішення не мають зворотної дії у часі і не можуть застосовуватись до даних правовідносин, - суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують чи скасовують відповідальність.
Отже, зазначена норма стосується саме нормативно-правових актів, а не судових рішень.
Крім цього, у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 Верховний Суд зауважив, що у вказаній вище справі № 500/2486/19 він формулює висновок у розвиток і уточнення зазначеного підходу при оскарженні податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошових зобов'язань. Задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
Позивач звернувся до суду 10 березня 2021 року, тобто, через більш ніж три місяці після прийняття Верховним Судом постанови у справі № 500/2486/19 та більш ніж п'ять місяців після прийняття ухвали від 7 жовтня 2020 року.
Враховуючи наведене, суд відхиляє наведені вище доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом.
Згідно усталеної судової практики причини пропуску строку визнаються поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
На зазначеному наголошував і Верховний Суд України у рішенні від 13 вересня 2006 року по справі № 6-26370кс04 та постанові від 30 вересня 2015 року по справі № 21-2231а15, де зазначено, що питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.
Суд зазначає, що у запереченні на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду як і у позовній заяві позивач не наводить інших причин, які могли б свідчити про поважність причин пропуску товариством строку звернення до суду із даним позовом.
Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду із даним позовом не можуть бути визнані поважними.
Згідно ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
На підставі викладеного вище адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовавтогаз” до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000293201 від 20 вересня 2019 року підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 121-123, 171, 205, 240, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовавтогаз” до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000293201 від 20 вересня 2019 року - залишити без розгляду.
Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в підготовчому судовому засіданні в присутності представника відповідача.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 1 жовтня 2021 року.
Суддя Н.П. Волгіна