Справа № 521/4485/21
Провадження № 2/521/2984/21
16 вересня 2021 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мирончук Н.В.,
секретаря судового засідання - Манюк Д.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання дитини та аліментів за минулий час,
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання дитини та аліментів за минулий час.
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач вказала наступне.
У 2009 році позивач та відповідач знаходилися у фактичних шлюбних відносинах, від яких у них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тривалий час та на момент звернення до суду, ведення спільного господарства між сторонами припинено, дитина проживає разом із матір'ю - ОСОБА_1 .. Відповідач проживає окремо та в добровільному порядку коштів на утримання сина не надає, не приймає належним чином участі в його утриманні.
Також, позивач вказує, що на її неодноразові звернення про необхідність матеріальної підтримки, відповідач не реагував.
Позивач вказала, що відповідач працездатний, але має нерегулярний дохід, у зв'язку з чим вона просить суд стягнути аліменти у твердій грошовій сумі.
Окрім того, як вказала позивач, вона є багатодітною матір'ю, на час звернення до суду з позовом не працює, знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років.
Враховуючи викладене, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання їх неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі, в розмірі 5000,00 грн. щомісячно, а також аліменти за минулий час у твердій грошовій сумі, в розмірі 2500,00 грн. щомісячно - за останні десять років.
У відкритому судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, просила суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у відкритому судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у заявленому позивачем розмірі, просив суд задовольнити позов частково.
Крім того, до канцелярії суду представником відповідача було подано відзив на позов, в якому той вказав, що про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та існування позову, він дізнався лише 23.04.2021 року.
Відповідач вказав, що під час переговорів з позивачкою він виявив бажання сплачувати аліменти у розмірі 1500,00 грн. щомісячно.
Також, як вказує відповідач, він перебуває у «цивільному» шлюбі з ОСОБА_5 , з якою орендує квартиру, утримує та виховує сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв'язку з викладеним, відповідач просив суд задовольнити позовні вимоги частково, та стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 1500,00 грн., а в задоволенні аліментів за минулий час - відмовити (а.с.18-20).
Заслухавши думки сторін у справі, дослідивши матеріали справи та надані сторонами письмові докази, відповідно до вимог закону, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , від 05.11.2009 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_4 , про що Другим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис № 1018 (а. с. 4).
В указаному свідоцтві про народження, серії НОМЕР_1 , в графі «батько» зазначено ОСОБА_7 , в графі «мати» зазначено ОСОБА_1 .
Отже, батьками дитини є позивач, ОСОБА_1 та відповідач, ОСОБА_3 , що сторонами у справі не оспорюється.
Дитина перебуває на утриманні ОСОБА_1 , що ОСОБА_3 також, не оспорюється.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів , інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 5000,00 грн., щомісячно.
Проте, жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували спроможність відповідача сплачувати аліменти саме у такому розмірі, позивачем до суду не надано.
Разом з тим, при визначенні розміру аліментів суд враховує, що син відповідача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує матеріальної допомоги, тому вважає, що відповідач може і зобов'язаний платити щомісячно аліменти на його утримання.
Як вбачається з матеріалів справи, останні не містять доказів працевлаштування відповідача.
Між тим, в матеріалах справи міститься відповідь Державної прикордонної служби України, з якої вбачається, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , здійснював перетини державного кордону України, а саме:
03.06.2019 року - виїзд, пункт пропуску Краківець;
30.08.2019 року - в'їзд, пункт пропуску Шегині;
06.11.2019 року - виїзд, пункт пропуску Угринів;
23.12.2019 року - в'їзд, пункт пропуску Рава-Руська;
20.01.2020 року - виїзд, пункт пропуску Угринів;
02.10.2020 року - в'їзд, пункт пропуску Ягодин;
28.05.2021 року - виїзд, пункт пропуску Ягодин (а.с.101).
Вказане підтверджує заявлене позивачкою у відкритому судовому засіданні стосовно її обізнаності про факт виїзду ОСОБА_3 на заробітки за кордон, що, також, враховується судом при визначенні розміру аліментів.
Суд погоджується з позицією позивача, щодо необхідності стягувати аліменти у твердій грошовій суму з огляду на неофіційний характер працевлаштування відповідача.
Між тим, при визначенні розміру аліментів, судом враховано той факт, що у відповідності до ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно відомостей з офіційного сайту Державної служби статистики України, останньою відомою інформацією щодо середньої заробітної плати по Одеському регіону, станом на дату ухвалення рішення суду, є липень місяць 2021 року - 12609,00 грн.
Частиною 2 ст. 27 «Конвенції про права дитини» від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За правилами ч. ч. 1-2 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 141 Сімейного кодексу встановлена рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Зі змісту наведених норм, позивач та відповідач несуть рівні обов'язки по утриманню дитини - ОСОБА_4 , а сам ОСОБА_4 має такі ж права, як і діти відповідача від іншого шлюбу.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів, які будуть стягуватися з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі, що становить чверть розміру середньої заробітної плати по Одеському регіону, а саме: 3152,25 грн. щомісячно, починаючи з дати звернення до суду і до повноліття дитини.
Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача аліментів за минулий час, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Правовий аналіз наведеної норми законодавства свідчить, що можливість стягнути аліменти за минулий період є виключенням із загального правила, а тому доступна лише за наявності двох умов:
- позивач доведе, що він вживав заходи щодо одержання аліментів з відповідача;
- відповідач ухилявся від надання утримання дитині.
При зверненні до суду, позивачем не надано жодних доказів її звернення до відповідача щодо одержання аліментів на користь дитини, не надано і доказів того, що відповідач ухилявся від їх сплати.
Разом з тим, на підтвердження заявлених вимог про стягнення аліментів за минулий час, позивач долучила скріншоти переписок у месенджері «Вайбер» та «Інстаграм», з яких, як вона сама вважає, вбачається факт її звернень до відповідача через його родичів, про необхідність сплати аліментів.
Проте, з наведених скріншотів не вбачається факт звернень безпосередньо до ОСОБА_3 , а звернення позивача до родичів відповідача не має жодного правового підгрунтя, оскільки не передбачено діючим сімейним законодавством.
Враховуючи наведене, з огляду на відсутність доказів того, що позивач вживала заходи щодо одержання аліментів, а відповідач ухилявся від надання матеріальної допомоги на утримання дитини, у зв'язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 , в частині стягнення аліментів на дитину за минулий час, задоволенню не підлягають.
Крім того, суд вважає на необхідне роз'яснити, що згідно зі ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів, у разі зміни матеріального, або сімейного стану, погіршення, або поліпшення здоров'я когось із них.
Окрім того, у відповідності до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення, суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Судовий збір по справі становить 908,00 грн., які слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 180 - 183, 191-192 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 137, 141, 223, 258-259, 264, 265, 267, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання дитини та аліментів за минулий час, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3152,25 (три тисячі сто п'ятдесят дві) грн. 25 коп., щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме: з 30.03.2021 року та до досягнення ОСОБА_4 , повноліття, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Допустити негайне виконання рішення, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені ст. 354 - 355 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено та підписано 24 вересня 2021 року.
Суддя: Н.В. Мирончук