125/989/21
3/125/443/2021
05.10.2021 м. Бар Вінницької області
Суддя Барського районного суду Вінницької області Питель О. В., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділу поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 455315, що складений о 10 год. 25 хв. 10.06.2021 по вул. Кармелюка у с. Заможне Жмеринського району Вінницької області інспектором СРПП ВП №1 Жмеринського РВП Жмеринського ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Матвієнком Д.Ю., 10.06.2021 о 10 год. 05 хв. по вул. Кармелюка у с. Заможне Жмеринського району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Mazda 323", д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення медичного огляду у мед. закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, зазначив, що протокол та додані до нього матеріали є сфальсифікованими, правопорушення взагалі не було. Пояснив, що 10.06.2021 він їхав додому, почувши "спец сигнал", зупинився, до нього підійшли працівники поліції, які не представилися. Сказали надати посвідчення водія та повідомили, що він керував авто та не був пристебнутий ременем безпеки. Після чого запропонували надати їм 500 гривень, щоб не складати протокол. Оскільки ОСОБА_2 працівники поліції зупинили майже біля його будинку, то він запропонував, щоб його трішки почекали, він візьме вдома гроші. ОСОБА_2 пішов додому, та коли повернувся, працівників поліції не було. У цей час до нього підійшов його сусід ОСОБА_3 , який повідомив, що бачив, як працівники поліції поїхали, коли ОСОБА_2 зайшов додому. На сидінні у автомобілі ОСОБА_2 побачив аркуш паперу з номером телефону, зрозумів, що його залишили працівники поліції. Оскільки у них залишилося його посвідчення водія, то ОСОБА_2 зателефонував за вказаним номером. Це був номер телефону поліцейського Матвієнка, який повідомив, щоб ОСОБА_2 приїжджав до м. Бар та він поверне йому посвідчення водія. Оскільки у ОСОБА_2 не було посвідчення, він попросив сусіда ОСОБА_4 відвезти його, на що той погодився. У м. Бар з поліцейськими вони зустрілися за пропозицією останніх на вул. Соборній. Під час зустрічі поліцейський запропонував ОСОБА_2 поставити підпис у протоколі та отримати тимчасовий талон на право керування транспортним засобом. З чим останній не погодився, оскільки ніяких правопорушень не вчиняв, поліцейські не повідомляли йому про складення будь-яких протоколів, у його присутності такі не складалися, права ОСОБА_2 не роз'яснювали, розгляд будь-яких справ не проводився. Пізніше, з виконавчої служби ОСОБА_2 дізнався про те, що на виконання надійшла постанова поліцейського про накладення на нього стягнення за керування автомобілем не пристебнутим ременем безпеки. Вказану постанову ОСОБА_2 оскаржив та суд задовільнив його позов. ОСОБА_2 просив закрити провадження у даній справі оскільки жодних правопорушень він не вчиняв.
Судом здійснювався виклик свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення та в акті огляду, однак у судове засідання свідки двічі не з'явилися, що позбавило суд можливості встановити чи були ці особи присутні під час пропозицій пройти огляд та під час складення протоколу.
За клопотанням ОСОБА_1 у судовому засіданні був прослуханий аудіо запис його телефонної розмови, як вказав ОСОБА_2 , зі свідком ОСОБА_7 . На звукозаписі чути два чоловічих голоса, один, з яких запитує чи була особа свідком під час проходження огляду на стан сп'яніння, чи бачив свідок особу, яка відмовилася пройти огляд. На що інший голос відповів, що працівники поліції попросили його поставити підпис у протоколі, ніякої особи свідок не бачив, та не чув щоб комусь пропонували пройти огляд, вибачався, якщо його підпис завдав шкоди, пояснив, що не міг відмовити працівникам поліції.
За клопотанням ОСОБА_2 у судовому засіданні був допитаний у якості свідка ОСОБА_3 . Який суду пояснив, що 10.06.2021 знаходився вдома, вранці з вулиці почув поліцейську сирену, що привернуло його увагу, тому він вийшов на вулицю та побачив, що поліцейський автомобіль зупинився біля будинку його сусіда ОСОБА_2 . ОСОБА_2 кілька хвилин розмовляв з поліцейськими, потім пішов додому, а поліцейські поїхали. Коли ОСОБА_2 вийшов на вулицю, то ОСОБА_4 підійшов до нього, щоб запитати що сталося. ОСОБА_2 розказав, що ходив додому за грошима. Далі вони побачили аркуш з номером телефону, дзвонили за вказаним номером, бо ОСОБА_2 хотів забрати своє посвідчення водія. Поліцейський сказав приїхати у м. Бар на вул. Соборну, тому вони разом з ОСОБА_2 поїхали. Свідок бачив, що поліцейський пропонував ОСОБА_2 отримати тимчасове посвідчення на право керування автомобілем, на що той відмовився.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши матеріали справи та наданий ОСОБА_2 звукозапис, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП).
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
З 17.03.2021 до протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачене ст. 130 КУпАП, обов'язково повинні бути долучені матеріали відеозапису, на яких зафіксовано проведення огляду на стан сп'яніння. Матеріали відеозапису не долучаються лише у випадку, коли огляд проводився у присутності двох свідків з підстав неможливості застосування поліцейським технічних засобів відеозапису. До матеріалів справи не долучено відеозапису та не наведено обставин щодо неможливості застосування поліцейським технічних засобів відеозапису.
У п. 7 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015), зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що кореспондує з абз. 2 п. 27 постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (зі змінами і доповненнями), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
На порушення наведених вимог, у протоколі не вказано дій водія щодо ухилення від огляду.
У направленні до закладу охорони здоров'я у графі «особу встановлено» не вказано ким і коли видано документ, що посвідчує особу, яку направлено на огляд; у графі "серія та номер протоколу про адміністративне правопорушення, складеного поліцейським" зазначено номер протоколу, що відрізняється від номера протоколу, що складений відносно ОСОБА_2 , який надійшов до суду; у графі "особу на огляд в заклад охорони здоров'я доставив" відсутній підпис поліцейського. Таким чином, суд не приймає у якості доказу направлення водія до закладу охорони здоров'я, у зв'язку з недоліками, допущеними під час його складення.
Суд також не приймає у якості доказу аудіо запис телефонної розмови, що наданий особою, відносно якої складено протокол, оскільки суд позбавлений можливості встановити осіб, між якими відбувалася розмова.
З огляду на викладене вище, а саме з пояснень особи, стосовно якої складено протокол, свідка, який був допитаний у судовому засіданні, ураховуючи неможливість допиту свідків, що вказані у протоколі, недоліки, що були допущені поліцейськими під час складання документів, суд дійшов висновку, що докази того, що водію було запропоновано пройти огляд на місці і він відмовився від проходження такого огляду, у матеріалах справи відсутні.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема, спосіб отримання доказів, було справедливим.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». При цьому, всі обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про недостатність належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя