Справа № 192/932/21
Провадження № 2-а/192/13/21
15 жовтня 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Щербини Н. О.,
за участю секретаря судового засідання - Канівець Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, закриття справи,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №590411 від 02 липня 2021 року про притягнення його до відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП.
На обґрунтування своїх вимог зазначив, що 02 липня 2021 року старшим інспектором ВБДР УПП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Андреєвим Юрієм Петровичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ДП18 №590411 за порушення п. 31.3 (а) ПДР, вимог ДСТУ 3649/10 та було накладено штраф у розмірі 680 гривень. У постанові зазначено, що 02 липня 2021 року об 11 годині 40 хвилин в м. Дніпро по пров. Парусний, буд. 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz О345, номерний знак НОМЕР_1 , що використовується з надання послуг перевезення пасажирів, на якому в зоні роботи склоочисників тріщина, та мав переобладнання, а саме: згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу повинен бути встановлений пристрій для посадки/висадки пасажирів з обмеженням, чим порушив вимоги п. 31.3 (а) ПДР, вимоги ДСТУ 3649:10.
З вищезазначеною постановою позивач не погоджується, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням чинного законодавства в результаті чого підлягає скасуванню.
Позивач зазначає, що 02 липня 2021 року об 11 годині 40 хвилин в м. Дніпро по пров. Парусний, буд. 7, інспектор підійшов до транспортного засобу, в якому знаходився позивач та почав складати оскаржувану постанову, однак позивач зазначає, що не керував транспортним засобом, таким чином в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП.
Позивач зазначає також, що в порушення п. 3 розділу І Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13 жовтня 2008 року №534 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1107/15798, Інспектором не складено Акту перевірки технічного стану КТЗ за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, копію такого акту на місці зупинки транспортного засобу позивачеві не надано, як і не додано такого акту до оскаржуваної постанови.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності (а.с.4).
Представник відповідача до суду не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких доказів на підтвердження правомірності постанови, що оскаржується суду не направив. Тому суд розглянув справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд у відповідності з ч.1 ст. 41 КАС України постановив здійснювати розгляд справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Ознайомившись з позовною заявою, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ДП18 №590411 від 02 липня 2021 року старшого інспектора ВБДР УПП в Дніпропетровській області капітана поліції Андреєва Юрія Петровича, на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП за обставин, що ОСОБА_1 , керував автобусом Мерседес, номерний знак НОМЕР_1 у режимі маршрутного таксі, на якому в зоні склоочисників має місце тріщина та мав переобладнання, а саме: згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу повинен бути встановлений пристрій для посадки/висадки пасажирів з обмеженням, чим порушив вимоги п. 31.3 (а) ПДР, вимоги ДСТУ 3649:10, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП (а.с.10).
Як з'ясовано з позову, ОСОБА_1 вказує на безпідставність накладення на нього адміністративного стягнення та вважає постанову, складену представником відповідача протиправною.
За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Судом встановлено, що жодних доказів на підтвердження обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП (Керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, -), відповідачем суду не надано, а суд відповідно до ст. 77 КАС України позбавлений можливості самостійно збирати докази.
Так, ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Оскільки відповідач не надав суду будь-які докази на спростування посилань ОСОБА_1 або на підтвердження фактів наявності порушень, за які передбачена відповідальність, встановлена ч. 2 ст. 121 КУпАП, тому суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивача про протиправність постанови відповідача, а доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню і постанова відповідача підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, в тому числі скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Визнання протиправною оскаржуваної постанови не вимагається.
Тому суд вважає за необхідне справу про притягнення до адміністративної відповідальності позивача закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд, враховуючи положення ч. 1 ст. 139 КАС України вважає, що судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 6, 77, 246, 262, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, закриття справи - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 590411 від 02 липня 2021 року, прийняту старшим інспектором ВБДР УПП в Дніпропетровській області капітаном поліції Андреєвим Юрієм Петровичем відносно ОСОБА_1 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 680 гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП згідно постанови ДП18 №590411 від 02 липня 2021 року - закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 15 жовтня 2021 року.
Головуючий: суддя Н. О. Щербина