№ 207/1034/21
№ 2/207/893/21
10 вересня 2021 року м. Кам'янське
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Юрченко І.М.,
при секретарі Сівачук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
Звертаючись до суду, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 06 вересня 2020 року на прохання знайомого за колишньою роботою на підприємстві ОСОБА_2 ним особисто було передано відповідачу в борг грошові кошти в розмірі 9300 (дев'ять тисяч триста) гривень 00 копійок. На підтвердження отримання цієї суми грошей, відповідач ОСОБА_2 надав особисту письмову розписку від 06 вересня 2020 року із зазначенням умов повернення грошей.
Згідно розписці, відповідач взяв на себе зобов'язання повернуту йому всю суму боргу у розмірі 9300 грн. 00 коп. в строк до 22 вересня 2020 року. Крім того, відповідач взяв на себе зобов'язання в той же строк до 22 вересня 2020 року додатково доплатити до вказаної суми ще кошти у розмірі 700 гривень.
В узгоджений термін відповідач своїх зобов'язань не виконав і гроші, які взяв в борг, не повернув.
Відповідач уникає виконання своїх зобов'язань. Позивач неодноразово звертався до відповідача особисто та прохав повернути позичені гроші, але ніяких результатів ці звернення не принесли у зв'язку з небажанням відповідача в добровільному порядку виконати зобов'язання за договором позики.
На підставі викладеного позивач в позовній заяві просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь суму боргу в розмірі 10000 грн. та судові витрати.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась. Заяву про слухання справи за її відсутністю не надала. Про причини неявки суд не повідомила. Про час і місце слухання справи повідомлена належним чином - у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання.
Відповідно до ст.280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.
Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не надав ні відзиву, ні заперечень за позовом, тому обставини, на які посилається позивач за текстом позовної заяви суд вважає доведеними.
Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що правовідносини, які склались між сторонами, врегульовано параграфом 1 глави 71 ЦК України. Зокрема, згідно із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У судовому засіданні встановлено, що згідно із розпискою, наданою ОСОБА_2 , останній отримав від позивача у борг 9300,00 грн. Зазначену суму грошових коштів відповідач зобов'язався повернути до 22.09.2020 р. та додатково зобов'язався повернути до 22.09.2020 р. до вищезазначеної суми ще 700,00 грн. Розписка містить дату її написання та підпис відповідача. (ар.с.5). Оригінал вказаної розписки позивачем надано суду та залучено до матеріалів справи (ар.с. 25).
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вказана розписка в розумінні ст.1047 ЦК України, має бути розцінена як документ на підтвердження укладення сторонами договору позики.
Відповідно до ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Відповідно до ст.218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо- відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Відповідно до ст.545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
На час звернення до суду борговий документ - розписка (ар.с. 5, 25) перебувала у кредитора - позивача у справі ОСОБА_1 , що, в свою чергу, за відсутності доказів на підтвердження повернення боргу, свідчить про невиконання відповідачем грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Таким чином, доводи позивача щодо наявності факту укладення договору позики та отримання грошових коштів за ним відповідачем та не повернення їх у визначений сторонами строк, суд вважає доведеними як такі, що підтверджені письмовими доказами, а також як такі, що не спростовані в ході судового розгляду іншими допустимими доказами у справі.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.
Договір позики був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з урахуванням волевиявлення відповідача, оскільки підписи на договорі є доказом того, що сторони погодились з його умовами.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача боргу у розмірі 9300,00 грн. заявлено обґрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача в даній частині підлягають задоволенню. Що стосується 700,00грн., які як зазначив в розписці відповідач він додатково доплатить позивачу до вказаної суми, то в розписці не розкрите правове обгрунтування повернення зазначених коштів, а отже суд приходить висновку, що стягнення даної суми не має законних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 247, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 про стягнення боргу за договором позики, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 суму боргу в розмірі 9300 грн. (дев'ять тисяч триста гривень) 00 коп.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по судовому збору у розмірі 844, 44 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Юрченко