№ 207/1938/21
№ 2/207/1070/21
04 серпня 2021 року м. Кам'янське
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Юрченко І.М.,
при секретарі Сівачук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Південний відділ державної виконавчої служби міста Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту з майна
Звертаючись до суду, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина. 19 жовтня 2013 року приватним нотаріусом Кам'янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Моісєєнко Д.О., була заведена спадкова справа до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі заяви позивача ОСОБА_1 (дружини померлого), та заяви ОСОБА_4 (дочки померлого від попереднього шлюбу) про прийняття спадщини.
Спадкоємцями після померлого ОСОБА_3 є вона - ОСОБА_1 та його дочка від попереднього шлюбу ОСОБА_5 .
До складу спадщини входить квартира АДРЕСА_1 .
20 січня 2021 року нею була подана заява до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого чоловіка ОСОБА_3 .
Нотаріус надав їй Роз'яснення за № 8/02-14 від 20.01.2021, що на все нерухоме майно ОСОБА_3 накладено арешт.
Арешт нерухомого майна був накладений на підставі Постанови ДВС у Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області АЕ 940658 від 12.04.2006 та зареєстрований 18.04.2006 Другою дніпродзержинською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер обтяження: 3118665.
02 лютого 2021 року вона звернулася до Південного відділу державної виконавчої служби у міст Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) з проханням про зняття арешту з майна, яке вона отримала у спадок від померлого чоловіка ОСОБА_3 .
25 лютого 2021 року позивачем була отримана відповідь, що виконавче провадження було знищено за спливом строків зберігання, на підставі п. 3.19 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 470/7 від 05.09.1999 року строк зберігання завершених виконавчих проваджень переданих на зберігання, становить три роки, тому у зв'язку із закінченням терміну зберігання дане виконавче провадження за вказаний період знищено, та рекомендовано звернутися до суду з позовом про зняття арешту з майна.
З Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області позивач отримала копію Постанови ДВС у Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області АЕ 940656 від 12.04.2006 р., на підставі якої був накладений Другою дніпродзержинською державною нотаріальною конторою арешт на все нерухоме майно ОСОБА_3 .
Відповідно до постанови державного виконавця щодо накладання арешту на майно Спадкодавця, арешт був накладений державним виконавцем на виконання виконавчого листа виданого у 1999 року Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_6 , 1993 року народження.
На даний час ОСОБА_7 повнолітня, тому вона є стягувач у вищезазначеному виконавчому проваджені, а тому є належним відповідачем в даній справі.
Отже, частка у квартирі АДРЕСА_1 , фактично належить позивачеві, однак оформити її належним чином, як того передбачає чинне законодавство України, вона не має можливості, так як на майно спадкодавця накладений арешт та заборона відчуження, який не можливо зняти іншим шляхом окрім судового. Тому, вона вимушена звернутися до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з даною позовною заявою.
На підставі зазначеного, позивач в позовній заяві просив суд: зняти арешт з усього майна, що належить померлому ОСОБА_3 , накладений на підставі постанови АЕ 940656 від 12.04.2006, виданої ВДВС Баглійського районного управління юстиції м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вик. ОСОБА_8 , реєстраційний номер обтяження № 3118665, зареєстрований 18.04.2006 Другою дніпродзержинською державною нотаріальною конторою.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутністю, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, судові витрати просила залишити за нею.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги визнала в повному обсязі, проти задоволення позову та зняття арешту з майна позивача не заперечувала.
Представник третьої особи - Південного відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з'явився надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено, що, 18.04.2006 Другою Дніпродзержинською державною нотаріальною конторою зареєстровано обтяження (арешт нерухомого майна), на підставі постанови АЕ 940658, 12.04.2006 року державною виконавчою службою у Баглійському районні міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
В період винесення постанови про арешт майна АЕ 940658, 12.04.2006 року державною виконавчою службою у Баглійському районні міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області не діяв Єдиний державний реєстр виконавчих документів (автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку електронних виконавчих документів, а також надання інформації з нього), а здійснити пошук інформації на паперових носіях не можливо, так як згідно з вимогами п.3.19 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України за № 470/7 від 05.09.1999 (в редакції Наказу Міністерства юстиції N 89/5 від 15.08.2005) строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становить 3 роки від дати відмови у відкритті виконавчого провадження або дати завершення виконавчого провадження.
Південний відділ державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) повідомив позивачці ОСОБА_1 про відсутність підстав для зняття арешту з майна, яке на праві власності належить ОСОБА_3 та їй було запропоновано звернутись з заявою до відповідного суду.
Просили розглянути позовну заяву ОСОБА_1 про скасування арешту нерухомого та рухомого майна та прийняти рішення на розсуд суду. Судові витрати пов'язанні з позовною заявою покласти на позивача.
Враховуючи вищенаведене у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Відповідно до ч. 3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета позову на власний розсуд.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, передбачено, що відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15.03.2001 року квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 дійсно належить на праві спільної приватної власності ОСОБА_3 (ар.с.9).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (ар.с.6).
Згідно Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на все майно ОСОБА_3 накладено арешт на підставі постанови АЕ 940656 від 12.04.2006, виданої ВДВС у Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (ар.с. 18).
Відповідно до копії постанови АЕ 940656 від 12.04.2006 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВДВС у Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області наклав арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 та заборонено здійснювати відчуження вищезазначеного майна (ар.с.16).
Відповідно до даних наданих Південним відділом державної виконавчої служби міста Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у Південному відділі державної виконавчої служби міста Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого у 1999 році Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_9 , 1993 року народження.
З метою забезпечення виконання рішення суду та усунення можливостей відчуження майна, на яке можливо звернути стягнення 12.04.2006 державним виконавцем відділу винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Надати більш вичерпну інформацію не має можливості у зв'язку з тим, що виконавче провадження знищено, згідно з вимогами п. 3.19 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України за № 470/7 від 05.09.1999 (в редакції Наказу Міністерства юстиції N 89/5 від 15.08.2005), строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становить 3 роки від дати відмови у відкритті виконавчого провадження або дати завершення виконавчого провадження.
Таким чином, в архіві та на виконанні відділу відсутні матеріали виконавчого провадження на підставі якого накладено арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Аналогічні положення містяться і у ст. ст. 317, 321 ЦК України, згідно яких власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Як зазначено в п. 2. постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27.08.1976 р. (з наступними змінами) № 6 вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення з-під арешту; відповідачем у справі є особа, в інтересах якої накладено арешт на майно. Оскільки арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 накладений 12.04.2006 р. в інтересах стягувача за виконавчим провадженням - ОСОБА_6 , саме ця особа ОСОБА_7 є відповідачем по справі.
Таким чином, позивач через наявність арешту, накладеного на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , позбавлений можливості отримати свідоцтво на спадщину та відповідно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Судом встановлено, що наявністю в Єдиному Реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про обтяження майна, порушуються права позивача на реалізацію свого права власності, а тому його право підлягає судовому захисту у спосіб, визначений законом, а саме: ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» - шляхом зняття арешту з майна.
Оскільки арешт накладений на підставі постанови АЕ 940656 від 12.04.2006 виданої ВДВС у Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у виконавчому провадженні про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_6 , 1993 року народження, а спірні відносини, які існували між сторонами, вирішено, і відповідач визнає позовні вимоги про зняття арешту з майна у повному обсязі, та станом на 04.08.2021 року в архіві та на виконанні відділу відсутні матеріали виконавчого провадження на підставі якого накладено арешт, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
На підставі наведеного, аналізуючи докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про звільнення майна з-під арешту є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 49, 81, 82, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , третя особа: Південний відділ державної виконавчої служби міста Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що знаходиться за адресою: м. Кам'янське, вул. Ялтинська, 2 про зняття арешту з майна, задовольнити у повному обсязі.
Скасувати арешт накладений на все нерухоме та рухоме майно, що належить померлому ОСОБА_3 , накладений на підставі постанови АЕ 940656 від 12.04.2006, виданої Державною виконавчою службою у Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вик. Пушкарук М.В., реєстраційний номер обтяження № 3118665, зареєстрований 18.04.2006 Другою дніпродзержинською державною нотаріальною конторою.
Судові витрати по справі - залишити за позивачем ОСОБА_1 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.
Суддя І.М. Юрченко