№ 207/1803/21
№ 2/207/1045/21
22 червня 2021 року м. Кам'янське
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Юрченко І.М.,
при секретарі Сівачук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття майна з-під арешту,
Звертаючись до суду, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що в провадженні Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходилась заява ТОВ «Теплосервіс» про видачу судового наказу, а саме: № 2-н-451, щодо стягнення з нього, ОСОБА_1 , боргу в сумі 1609,01 гривень.
На підставі виконавчого документа № 2н-451 від 19.06.2009р. державним виконавцем Баглійського відділу ДВС Дніпродзержинського МУЮ було винесено постанову про арешт належного йому майна та оголошено заборону його відчуження.
Згідно наданої територіальним сервісним центром № 1244 РСЦ МВС в Дніпропетровській області інформації про обмеження на транспортний засіб від 22 квітня 2021 року за № 114882284 на підставі постанови державного виконавця Баглійського ВДВС від 29.09.2009р. № 7778, на належний йому транспортний засіб ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладено арешт та заборона на відчуження, а також на належну йому квартиру.
На даний час заборгованості перед ТОВ «Теплосервіс» не має.
Звернувшись до Південного ВДВС м.Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області з заявою від 26.04.2021 року щодо зняття арешту, накладеного на майно, яке належить йому на праві власності, отримав роз'яснення, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень та його спецрозділу встановлено, шо на виконанні перебувало виконавче провадження, щодо виконання судового наказу №2н-451 від 19.06.2009р. виданого Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з нього на користь ТОВ «Теплосервіс» боргу в сумі 1609,01 гривень, по якому державним виконавцем на підставі п.8 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції' від 21.04.1999 р. №606 - XIV (зі змінами)) винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження завершене 20.04.2010р. Щодо накладання арешту на майно в рамках вищезазначеного виконавчого провадження, відповідно даних АСВП та його спецрозділу у відповідному відділі відсутня, рекомендовано звернутись до суду з відповідною заявою.
На підставі зазначеного позивач в позовній заяві просив суд: звільнити з-під арешту все нерухоме, рухоме майно, яке належить йому - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зняття арешту та заборони його відчуження, накладеного постановою державного виконавця Баглійського відділу ДВС Дніпродзержинського МУЮ за № 7778 від 29.09.2009 року
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив залишити за ним судові витрати та не стягувати їх з відповідача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що напротязі 2009-2010 років у відповідному відділі ДВС перебувало виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №2н-451 від 19.06.2009р., виданого Бакинським районним судом м.Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Теплосервіс» боргу в сумі 1609,01 гривень. Виконавче провадження завершене 20.04.2010 р. Інформація щодо накладення арешту на майно ОСОБА_1 в рамках вищезазначеного виконавчого провадження, відповідно до даних АСВП та його спецрозділу у відповідному відділі відсутня.
Здійснити пошук інформації на паперових носіях неможливо, оскільки, згідно з вимогами п.3.19 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України за № 470/7 від 05.09.1999 (в редакції Наказу Міністерства юстиції N 89/5 від 15.08.2005) строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становить 3 роки від дати відмови у відкритті виконавчого провадження або дати завершення виконавчого провадження.
Просили розглянути позовну заяву ОСОБА_1 про скасування арешту та прийняти рішення на розсуд суду.
Враховуючи вищенаведене у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Відповідно до ч. 3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета позову на власний розсуд.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, передбачено, що відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що з Інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 22.06.2021, за адресою: АДРЕСА_1 , в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості відсутні (ар.с.20).
Згідно наданої територіальним сервісним центром № 1244 РСЦ МВС в Дніпропетровській області інформації про обмеження на транспортний засіб від 22 квітня 2021 року за № 114882284 на підставі постанови державного виконавця Баглійського ВДВС від 29.09.2009р. № 7778, на належний ОСОБА_1 транспортний засіб ВАЗ 21124, реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладено арешт та заборона на відчуження (ар.с.10).
В судовому засіданні також (ар.с.8) встановлено, що відповідно до роз'яснення, наданого Південним відділом державної виконавчої служби міста Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в листі від 29.04.2021 року за №10/17.16-34/16245 зазначено, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження та його спецрозділу встановлено, що у 2009-2010 роках на примусовому виконанні у відповідному відділі перебував судовий наказ № 2н-451 від 19.06.2009 року виданий Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Теплосервіс» боргу в сумі 1609,01 гривень.
Виконавче провадження завершене 20.04.2010, інформація щодо накладання арешту на майно в рамках вищезазначеного виконавчого провадження, відповідно даних АСВП та його спецрозділу у відповідному відділі відсутня.
Здійснити пошук інформації на паперових носіях неможливо, оскільки, згідно з вимогами п. 3.19 Інструкції з діловодства в органах ДВС, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання до архіву, становить 3 роки., у зв'язку з вищевикладеним виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на підставі якого був накладений арешт на все нерухоме та рухоме майно знищене, отже зняти арешт з майна боржника не мають змоги (ар.с.8).
Таким чином станом на теперішній час ОСОБА_1 всі борги перед стягувачами погасив, крім того в архіві та на виконанні у відділу ДВС відсутні матеріали виконавчих проваджень, на підставі яких накладено арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Аналогічні положення містяться і у ст. ст. 317, 321 ЦК України, згідно яких власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27.08.1976 р. (з наступними змінами) № 6 вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення з-під арешту.
Як зазначено в п. 2. постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Таким чином, позивач через наявність арешту, накладеного на його майно, позбавлений можливості володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Судом встановлено, що наявністю арешту та заборон відчуження об'єктів нерухомого та рухомого майна порушуються права позивача на реалізацію свого права власності, а тому його право підлягає судовому захисту у спосіб, визначений законом, а саме: ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» - шляхом зняття арешту з майна.
Оскільки арешт накладений на підставі судового наказу № 2н-451 від 19.06.2009 року, виданого Баглійським районним судом міста Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Теплосервіс» боргу в сумі 1609,01 гривень,., а спірних відносин на даний час по вказаним виконавчим документам вже не існує, та на теперішній час на виконанні у відділі відсутні матеріали виконавчих проваджень, на підставі яких накладено арешт, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі наведеного, аналізуючи докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про звільнення майна з-під арешту є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 49, 81, 82, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 до Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), який знаходиться за адресою: м. Кам'янське, вул. Ялтинська, 2 про зняття майна з-під арешту, задовольнити у повному обсязі.
Звільнити з-під арешту все нерухоме, рухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зняття арешту та заборони його відчуження, накладеного постановою державного виконавця Баглійського відділу ДВС Дніпродзержинського МУЮ за № 7778 від 29.09.2009 року
Баглійського відділу ДВС Дніпродзержинського МУЮ за № 7778 від 29.09.2009 року.
Судові витрати по справі - залишити за позивачем ОСОБА_1 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.
Суддя І.М. Юрченко