Справа № 458/121/18 Головуючий у 1 інстанції: Кшик О.І.
Провадження № 22-ц/811/1730/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
Категорія:116
05 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Савуляка Р.В., Шандри М.М.,
секретарка: Скакун І.А.,
за участі в судовому засіданні заявника ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , заінтересованої особи ОСОБА_3 , її представника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Турківського районного суду Львівської області в складі судді Кшик О.І. від 21 квітня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: головний державний виконавець Турківського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) Попівняк Андрій Йосифович, стягувач ОСОБА_3 , на дії державного виконавця щодо порядку здійснення розрахунку зі сплати аліментів, -
ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 21 квітня 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: головний державний виконавець Турківського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Попівняк Андрій Йосифович, стягувач ОСОБА_3 , на дії державного виконавця щодо порядку здійснення розрахунку зі сплати аліментів - відмовлено.
Дану ухвалу оскаржив ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу та постановити ухвалу, якою задовольнити скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо порядку здійснення розрахунку зі сплати аліментів.
Вважає дану ухвалу суду незаконною, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що державний виконавець в порушення вимог ст. 195 СК України без встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів 19.03.2021р. протиправно здійснив розрахунок зі сплати аліментів. Зазначений розрахунок не відповідає наявним в матеріалах виконавчого провадження доказам і він не може бути проведений на підставі припущень, у зв'язку з чим його слід визнати неправомірним. Також, незрозумілою йому залишається позиція суду першої інстанції, який в оскаржуваній ухвалі покликається на те, що самого розміру заборгованості боржник не оскаржує, а тому суд його не перевіряє. Наведене не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки в даному випадку оскаржуються всі дії державного виконавця, вчинені ним при розрахунку заборгованості по аліментах який було здійснено 19.03.2021р., в т.ч. і сума неправомірно визначеної заборгованості. Також, ним про це було наголошено в суді першої інстанції, і суд досліджуючи матеріали виконавчого провадження, досліджував в т.ч. і документи (розрахунки державного виконавця), на підставі яких проводилося нарахування та стягнення аліментів з боржника, при чому судом було встановлено, що до проведення оскаржуваного перерахунку, заборгованості по сплаті аліментів у боржника не було.
В судове засідання, представник Турківського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) не з'явився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у його відсутності зважаючи на те, що така особа повідомлялися про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило, доказів поважності причин неявки представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України, та те, що від Турківського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без участі представника ДВС.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявника та його представника на підтримання апеляційної скарги, заінтересованої особи та її представника - в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви осіб, що беруть участь у справі в межах доводів скарги, відзиву на скаргу, апеляційної скарги, а також усних та письмових пояснень учасників справи у судах обох інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст. 447, ч.3 ст. 451 ЦПК України, ч.1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 195 СК України, та відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що у провадженні Турківського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) перебуває виконавче провадження № 56348207 з примусового виконання виконавчого листа № 458/121/18, виданого Турківським районним судом Львівської області 03.05.2018 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.01.2018 і до досягнення сином повноліття. Зазначене виконавче провадження відкрито постановою державного виконавця 08.05.2018. 11.03.2021 стягувачем ОСОБА_3 подано заяву до Турківського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) про нарахування заборгованості по аліментах виходячи з середньомісячної заробітної плати одного штатного працівника у Турківському району Львівської області за весь період стягнення аліментів відповідно до ч.2 ст.195 Сімейного кодексу України. Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах від 19.03.2021 у ВП № 56348207, наданим головним державним виконавцем Турківського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Попівняк А.Й., заборгованість зі сплати аліментів у боржника ОСОБА_1 станом на 19.03.2021 становить 45722,61 грн. Суд встановив з матеріалів виконавчого провадження, що боржник ОСОБА_1 доходів, пенсії не отримує, інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня. Водночас, представник ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що ОСОБА_1 жодних доходів не отримував. Покликання представника боржника на те, що обов'язок встановлення та підтвердження офіційного джерела доходу боржника покладено на стягувача суд відхилив як безпідставні, а свій обов'язок щодо з'ясування наявності доходу, місця праці боржника державний виконавець виконав в межах виконавчого провадження, що підтверджено матеріалами такого, які оглянуті в судовому засіданні. Відтак, за встановлених конкретних обставин справи, державний виконавець при проведенні розрахунку заборгованості за аліментами при обчисленні такої заборгованості правомірно виходив із розміру середньомісячної заробітної плати працівника у Турківському районі Львівської області, який міститься в матеріалах виконавчого провадження. Суд зазначив, що самого розміру заборгованості боржник не оскаржує, тому суд його не перевіряв. Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що державний виконавець діяв правомірно, права боржника ОСОБА_1 порушені не були, а тому скарга до задоволення не підлягає.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам, що мають значення та вимогам закону та підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду - немає.
31.03.2021 ОСОБА_5 в інтерсеах ОСОБА_1 подав до суду скаргу, заінтересовані особи: головний державний виконавець Турківського районного ВДВС Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) Попівняк А.Й., ОСОБА_3 , в якій просив:
?визнати неправомірними дії головного державного виконавця Турківського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Попівняк А.Й. щодо порядку здійснення розрахунку заборгованості по аліментах, який було здійснено ним 19.03.2021 року у виконавчому провадженні №56348207;
?зобов'язати головного державного виконавця Турківського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Попівняк А.Й. усунути порушення щодо порядку здійснення розрахунку заборгованості по аліментах, який було здійснено ним 19.03.2021 року у виконавчому провадженні №56348207;
?привести його до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» та поновити порушене право заявника ОСОБА_1 сплачувати аліменти у відповідності до виконавчого листа Турківського районного суду Львівської області №458/121/18 виданого на підставі рішення Турківського районного суду Львівської області від 27.03.2018р., тобто в сумі 50 прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідно віку;
Скаргу обґрунтовував тим, що боржник ОСОБА_1 за рішенням Турківського районного суду Львівської області від 27.03.2018 у справі №458/121/18, на підставі виконавчого листа сплачує аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Однак, 19.03.2021 головним державним виконавцем Турківського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Попівняк А.Й. було здійснено новий розрахунок по аліментах на підставі листа стягувача ОСОБА_3 від 11.03.2021 про нарахування заборгованості по аліментах, виходячи з середньомісячної заробітної плати одного штатного працівника у Турківському районі Львівської області за весь період стягнення аліментів. Вважає такі дії державного виконавця щодо порядку здійснення розрахунку зі сплати аліментів від 19.03.2021 і сам розрахунок протиправними.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорено та не спростовано, - рішенням Турківського районного суду Львівської області від 27 березня 2018 року у справі №458/121/18 змінено розмір стягнення аліментів із ОСОБА_1 на утримання сина, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ухвалено стягувати із ОСОБА_1 , аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання сина, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи із 30.01.2018 року, і до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 7)
Також, встановлено, що у провадженні Турківського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) перебуває виконавче провадження № 56348207 з примусового виконання виконавчого листа № 458/121/18, виданого Турківським районним судом Львівської області 03.05.2018 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.01.2018 і до досягнення сином повноліття.
Зазначене виконавче провадження відкрито постановою державного виконавця 08.05.2018. (а.с. 49)
11.03.2021 стягувачем ОСОБА_3 подано заяву до Турківського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) про нарахування заборгованості по аліментах виходячи з середньомісячної заробітної плати одного штатного працівника у Турківському районі Львівської області за весь період стягнення аліментів відповідно до ч.2 ст.195 Сімейного кодексу України (а.с. 12-13).
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах від 19.03.2021 у ВП № 56348207, наданим головним державним виконавцем Турківського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Попівняк А.Й., заборгованість зі сплати аліментів у боржника ОСОБА_1 станом на 19.03.2021 становить 45 722,61 грн (а.с. 9-11).
Вказаний розрахунок був здійснений, виходячи із середньомісячної заробітної плати одного штатного працівника у Турківському районі Львівської області за весь період стягнення аліментів відповідно до ч.2 ст. 195 Сімейного кодексу України.
Частиною першою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімально гарантованого розміру, передбаченого СК України.
Згідно ст. 195 СК України, Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Вказана норма була чинною у весь період розрахунку заборгованості, що здійснений державним виконавцем.
Зважаючи на вказане судом першої інстанції, також, правильно встановлено, що з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що боржник ОСОБА_1 доходів, пенсії не отримує, інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня та судом вірно відхилено покликання представника боржника на те, що обов'язок встановлення та підтвердження офіційного джерела доходу боржника покладено на стягувача, оскільки свій обов'язок щодо з'ясування наявності доходу, місця праці боржника державний виконавець виконав в межах виконавчого провадження, що підтверджено матеріалами такого. Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції заявник підтвердив, що не працює.
Відтак, судом першої інстанції вірно встановлено, що державний виконавець при проведенні розрахунку заборгованості за аліментами при обчисленні такої заборгованості правомірно виходив із розміру середньомісячної заробітної плати працівника у Турківському районі Львівської області, який міститься в матеріалах виконавчого провадження.
Наведені представником скаржника в апеляційній скарзі доводи щодо невідповідності ухвали суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення ним норм матеріального права, не спростовують правильних висновків суду, а є його власним суб'єктивним тлумаченням норм права та обставин справи і не впливають на законність оскаржуваної ухвали. Як на її законність не впливають і доводи сторони заявника у суді апеляційної інстанції з приводу відсутності вини заявника у недоплаті аліментів у спірний період та виникнення боргу не з його вини, оскільки інші дії чи рішення виконавця після здійснення розрахунку заборгованості не оскаржувалися.
Враховуючи вказане доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає та таку слід відхилити, залишивши оскаржувану ухвалу без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Турківського районного суду Львівської області від 21 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 12 жовтня 2021 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: Р.В. Савуляк
М.М. Шандра