Справа № 462/4286/20 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М.
Провадження № 22-ц/811/1350/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
Категорія:2
05 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Савуляка Р.В., Шандри М.М.,
секретарка: Скакун І.А.,
за участі в судовому засіданні представниці відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова в складі судді Палюх Н.М. від 04 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові та Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради про демонтаж надбудови на даху будинку над квартирою, -
ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 04 березня 2021 року заяву представника позивачки про забезпечення позову задоволено.
Заборонено ОСОБА_1 проводити будь-які будівельні роботи, пов'язані із надбудовою квартири АДРЕСА_1 , а також здійснювати будь-які додаткові навантаження, складувати будівельні, оздоблювальні та інші матеріали.
Вказану ухвалу оскаржила ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу та постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
З даною ухвалою не погоджується, вважаючи, що оскаржувана ухвала прийнята всупереч нормам процесуального права та всупереч дійсним обставинам справи, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи. Звертає увагу, що заява про забезпечення позову аргументована тим, що рішення суду може бути ускладнене, проте не зазначено яким саме чином та не надано доказів обґрунтованої необхідності вжиття заходів забезпечення. До заяви про забезпечення долучено викопіювання із мережі Інтернет щодо будинків, які жодним чином по даних, що характеризують не співпадають із будинком, який є предметом розгляду у даній справі. Позивач керується лише припущеннями щодо можливого руйнування будинку, які спростовуються матеріалами справи. Також, вказує що відповідачем подано заключення про можливість реконструкції з розширенням квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , де вказано, що реконструкція полягає у зміні суміщеного покриття (яке має значні протічки) на крокв'яне, із використанням горищного простору для мансардного поверху. Даним заключенням встановлено, що реконструкція є допустима, не завдасть пошкоджень для покриття чи фундаменту будинку, економічно вигідна, технічно можлива і доцільна. Окрім цього, надано звіт про обстеження та оцінку технічного стану житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 ФОП ОСОБА_5 , яким встановлено: - реконструкція квартири АДРЕСА_4 з розширенням за рахунок надбудови мансардного поверху можна виконувати, і це не призведе до погіршення несучої здатності будинку в цілому, а тільки покращить його архітектурну виразність; - реконструкція квартири АДРЕСА_4 з розширенням за рахунок надбудови мансардного поверху не призведе до погіршення інсоляції, як самого будинку, так і прилеглих будинків. Зазначає, що за взаємною згодою усіх співвласників квартир у будинку АДРЕСА_2 згідно розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №667 від 20.06.2007 року погоджено Відповідачу та іншим власникам квартир у будинку АДРЕСА_2 технічну можливість проведення реконструкції квартири з розширенням за рахунок надбудови мансардного поверху. На підставі розпорядження розроблено проект щодо реконструкції квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_3 . Окрім цього, отримано архітектурно-планувальне завдання №719 щодо реконструкції квартир АДРЕСА_6 . Також, згідно технічних умов ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», ВАТ «Львівобленерго», ЛМКП «Львівводоканал» технічно можлива реконструкція квартири АДРЕСА_1 . Також, вказує, що відповідні проведені будівельні роботи не порушують права Позивача так як не завдають шкоди ані будинку, ані квартирі Позивача. Крім того, вказує, що в заяві про забезпечення позову не наведено обґрунтованих підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Враховуючи надання відповідачем численних доказів про відсутність порушення прав Позивача, а вжиття заходів забезпечення обмежує права власника квартири, вбачається, що висновки суду в оскаржуваній ухвалі суду не відповідають дійсним обставинам справи та прийняті з порушенням вимог процесуального законодавства. Окрім цього, оскаржувана ухвала суду жодним чином не аргументована, а містить загальні положення, які не відповідають дійсним обставинам справи.
В судове засідання, окрім представників сторін, учасники справи не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності зважаючи на те, що такі особи повідомлялися про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та те, що у судовому засіданні інтереси позивачки та відповідачки захищали представники.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представниці відповідачки на підтримання апеляційної скарги, представника позивачки - в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, заяви про забезпечення позову, апеляційної скарги, а також усних та письмових пояснень учасників справи у суді апеляційної інстанції, - колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.1 ст. 2, ч.ч.1,2 ст. 149 ЦПК України, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ст. 17 Закону України «про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України», п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України», рішення від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії», рішення від 17.07.2008 у справі «Каіч та інші проти Хорватії», ст. 124 Конституції України, та задовольняючи заяву про забезпечення позову виходив з того, що позивачці належить на праві власності квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , а відповідачка є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , зо підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта. Суд встановив, що у своїй позовній заяві позивачка просить з метою запобігання порушенню права власності на квартиру АДРЕСА_9 та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні спільним майном багатоквартирного будинку внаслідок самочинного будівництва демонтувати надбудову над квартирою АДРЕСА_1 з проведенням покриття над квартирою АДРЕСА_4 у стан, що був до початку будівельних робіт. З оглянутих судом доказів, що знаходяться в матеріалах справи, суд вбачав про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову про демонтаж надбудови на даху будинку над квартирою. Проаналізувавши заяву про забезпечення позову, беручи до уваги те, що між сторонами існує спір з вказаного приводу, виходячи із засад розумності, з урахуванням співмірності заходів забезпечення та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін та зважаючи на наявність загрози утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважав, що заяву про вжиття заходів забезпечення позову слід задовольнити, заборонивши ОСОБА_1 проводити будь-які будівельні роботи, пов'язані із надбудовою квартири АДРЕСА_1 , а також здійснювати будь-які додаткові навантаження, складування будівельних, оздоблювальних та інших матеріалів.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції вцілому відповідають обставинам, що мають значення та вимогам закону та підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду немає.
Згідно ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяноїкаліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.
Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.
Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам, у тому числі уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, а також зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також шляхом встановлення для Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів.
Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій.
Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 ЗаконуУкраїни "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), до таких банків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Майно (активи) або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням йоговласників), на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), можуть бути передані приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно (активи) або грошові кошти залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв'язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобіганнякорупції".
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Відповідно до змісту п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що:
-між сторонами дійсно виник спір та
-існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;
-з'ясувати обсяг позовних вимог,
-дані про особу відповідача, а також
-відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Колегія суддів, відповідно до вказаних вище вимог закону та роз'яснень схожих за змістом правовідносин судом касаційної інстанції, перевіряючи: чи дійсно між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача; відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; а також беручи до уваги інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, - вважає, що підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду - немає.
Як вбачається із виділених матеріалів цивільної справи, що надійшли на розгляд до апеляційного суду, 17.07.2020 ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, у якій просив:
- зобов'язати ОСОБА_1 для запобігання порушенню права особистої власності на квартиру АДРЕСА_9 та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні спільним майном багатоквартирного будинку внаслідок самочинного будівництва, демонтувати надбудову на квартирою АДРЕСА_1 з приведенням покриття над квартирою АДРЕСА_1 у стан, що був до початку будівельних робіт;
- зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні прибудинковою територією будинку на АДРЕСА_2 в частині території, що є прилеглою до зовнішньо ї стіни кімнати №6-5 у квартирі АДРЕСА_9 .
Крім цього, 3.03.2021 ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 подав суду заяву про забезпечення позову, в якій просив:
?заборонити ОСОБА_1 проведення будь-яких будівельних робіт, пов'язаних із надбудовою над квартирою АДРЕСА_1 , а також здійснення будь-якого додаткового навантаження, складування будівельних, оздоблювальних та інших матеріалів.
В заяві про забезпечення позову покликається на те, що в провадженні суду знаходиться вказана цивільна справа. В той же час, відповідачка виконує будівельні роботи без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, без належного затвердженого проекту, а також з істотними порушеннями будівельних норм і правил та в силу ст. 376 ЦК України такі обставини є підставою для знесення (демонтажу) самочинного будівництва за позовом особи, право якої порушується. До даного часу відповідачкою не надано проектно-кошторисної документації на реконструкцію квартири, хоча будівельні роботи по влаштуванні надбудови тривають. На думку представника позивачки, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.
Колегія суддів вважає, що вимоги та доводи заяви суд першої інстанції правильно вважав обґрунтованими, в силу наведених вище норм закону та роз'яснень схожих правовідносин судом касаційної інстанції, та заява дійсно підлягала до задоволення.
Як вбачається із матеріалів справи та сторонами не заперечується, - між сторонами дійсно виник спір з приводу законності будівництва відповідачкою надбудови на даху будинку над квартирою позивача та порушенням у зв'язку із таким будівництвом її прав та законних інтересів.
Позивачкою заявлено, зокрема, вимоги про зобов'язання демонтажу відповідачкою надбудови з приведенням покриття над квартирою АДРЕСА_1 у стан, що був до початку будівельних робіт для запобігання порушенню права особистої власності на квартиру АДРЕСА_9 та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні спільним майном багатоквартирного будинку внаслідок самочинного будівництва та зобов'язання відповідачки усунути перешкоди в користуванні частиною прибудинкової території будинку.
Також, позивачкою у заяві про забезпечення позову заявлено вимогу про заборону проведення будь-яких будівельних робіт, пов'язаних із надбудовою над квартирою АДРЕСА_1 , а також здійснення будь-якого додаткового навантаження, складування будівельних, оздоблювальних та інших матеріалів.
Тому, співставивши позовні вимоги з вимогами заяви слід вважати, що заходи забезпечення, про вжиття яких просить позивач слід вважати співмірними позовним вимогам та такими, що не порушуватимуть прав інших осіб.
Так, невжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивачка однозначно утруднить чи навіть може унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову про демонтаж надбудови на даху будинку над квартирою позивачки, адже процедура демонтажу надбудови і приведення будинку в попередній стан ускладнюється із кожним наступним етапом виконаних будівельних робіт та видозміною частини об'єкту, що підлягає демонтажу. Крім цього, загроза порушення прав позивачки (та порушення які вона вважає мають місце і на даний час), про яку вона вказує у позовній заяві слід вважати реальною та такою, що виключно зростає з продовженням проведення робіт відповідачкою та, зокрема, збільшенням навантаження на конструктивні елементи будинку.
Доводи скарги та пояснень відповідачки у своїй більшості зводяться до заперечень стосовно підстав та предмету позову та відповіді на такі суд може дати виключно за наслідками розгляду справи та, на даний час, відповіді на ці доводи слід вважати є передчасними та такими, що не можуть оцінюватися при вирішення заяви про забезпечення позову.
Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу, слід залишити без задоволення, ухвалу ж суду першої інстанції, як таку що відповідає обставинам, які мають значення та вимогам закону слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 04 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного суду.
Повний текст постанови складено 12 жовтня 2021 року.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: Р.В. Савуляк
М.М. Шандра