Рішення від 06.10.2021 по справі 451/289/21

Справа № 451/289/21

Провадження № 2/451/517/21

РІШЕННЯ

іменем України

(повне)

06 жовтня 2021 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Патинок О.П.

секретаря судового засідання - Ференс І.І.

Справа №451/289/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту проживання,

з участю представника позивача - ОСОБА_3

встановив:

04.03.2021 р. до Радехівського районного суду Львівської області з позовною заявою звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Лопатин Радехівського р-ну Львівської обл. померла його баба ОСОБА_4 . На випадок своєї смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 склала заповідальне розпорядженя, яке посвідчене секретарем виконкому Лопатинської селищної ради Радехівського району і зареєстроване у реєстрі за №60, відповідно до якого зробила розпорядження, зокрема, що 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 і належить спадкодавцю на праві власності та належну їй частку квартири АДРЕСА_2 , заповіла своєму внуку ОСОБА_1 - позивачу у справі. Спадкоємцем за законом на решту майна спадкодавця ОСОБА_4 є його мама ОСОБА_2 - відповідач у справі, що посвідчується Свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НМО №984390, яке зареєстроване в реєстрі за №286. Згідно довідки Лопатинської селищної ради №1501 від 14.12.2020 р. на момент смерті баби, у житловому будинку по АДРЕСА_1 , окрім неї були зареєстровані внук - ОСОБА_1 , дружина внука - ОСОБА_5 , правнучка - ОСОБА_6 , правнук - ОСОБА_7 , від її імені посвідчений заповіт №60 від 21.05.2010 р., позивач звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини, проте йому було повідомлено листом про неможливість відкриття спадкової справи, оскільки ним був пропущений строк для прийняття спадщини, а від так рекомендовано на звернення до суду, окрім цього, нотаріус повідомила, що спадкове майно, зазначене спадкодавцем у заповіті, знаходиться за однією адресою, тобто - АДРЕСА_1 . Так, за зазначеною адресою розташована житлова будівля, яка розподілена навпіл і 1/2 якої - це житловий будинок. За наявності за однією і тією ж адресою двох житлових об'єктів нерухомості виключає можливість оформлення спадкових прав за заповітом у позасудовому порядку. Просить суд визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/5 частини квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За результатами автоматизованого розподілу справи, оформленого відповідним протоколом від 04.03.2021 р., для розгляду цієї справи визначено суддю Радехівського районного суду Львівської області Патинок О.П. 09.03.2021 р. у відповідності до ч.6 ст. 187 ЦПК України зроблено запит до ВАД ГУДМС України у Львівській області про реєстрацію місця проживання відповідача, проте станом на 24.05.2021 р. відповіді на адресу суду не надійшло.

Ухвалою судді від 24 травня 2021 цивільна справа прийнята до провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

14.06.2021 р. в підготовчому засіданні оголошено перерву на 28 липня 2021 р. 09 год. 00 хв. для витребування спадкової справи.

28.07.2021 р. в підготовчому засіданні оголошено перерву для витребування додаткових доказів.

17.08.2021 р. до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, де позивач додатково просить встановити факт, що ОСОБА_4 проживала разом із ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

17.08.2021 р. в підготовчому засіданні оголошено перерву у зв'язку із збільшенням позовних вимог.

02.09.2021 р. в підготовчому засіданні оголошено перерву за клопотанням представника позивача.

13.09.2021 р. ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

06.10.2021 р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, які зазначені в позовній заяві, та просив їх задовольнити.

24.09.2021 р. від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позовних вимог, та розгляд справи без її участі.

06.10.2021 р. в судовому засіданні свідок - ОСОБА_8 показала, що дійсно ОСОБА_4 проживала разом із ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, вела з ним господарство та позивач здійснював за нею догляд.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні 06.10.2021 р. також показала, що ОСОБА_4 проживала разом із ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, вела з ним господарство та позивач здійснював за нею догляд.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками є ОСОБА_10 та ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.5).

Батьками ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_6 були ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.6).

Із свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 31.01.2017 р. видно, що ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_10 , який 27.07.1995 р. був розірваний, про що складено актовий запис №55, після реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишено прізвище « ОСОБА_13 » (а.с.7).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 07.01.2017 р. (а.с.8).

ОСОБА_4 за життя залишила заповіт від 21.10.2010 р., згідно якого 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 і належить спадкодавцю на праві власності та належну їй частку квартири АДРЕСА_2 , заповіла своєму внуку ОСОБА_1 - позивачу у справі (а.с.9).

Будинок АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.07.2003 р. (а.с.11).

Згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 04.08.2015 р. квартира в АДРЕСА_3 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в рівних частках, про що зроблено реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.12,13-14).

Спадкоємцем майна ОСОБА_4 за законом, згідно свідоцтва про право на спадщину від 16.09.2017 р. є ОСОБА_2 - відповідач у справі (а.с.15).

ОСОБА_14 завідувачем Радехівської державної нотаріальної контори З.С. Медведюк було повідомлено листом про неможливість відкриття спадкової справи, оскільки ним був пропущений строк для прийняття спадщини, а відтак рекомендовано на звернення до суду (а.с.18).

Згідно довідки, яка видана Лопатинською селищною радою від 14.12.2020 р. №1501 на день смерті ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с.19).

Із копії спадкової справи №91\2017 р., заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , видно, що спадкоємцем майна за законом є її дочка ОСОБА_2 , яка успадкувала житловий будинок АДРЕСА_4 (а.с.40-72).

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК).

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року роз'яснено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.

А згідно з ч. 1 ст. 315 ЦПК України такими фактами можуть бути зокрема факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

При цьому встановлення таких фактів можливе за умови, що вони породжують юридичні наслідки для заявника.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_15 та довідками Лопатинської селищної ради від 11.12.2020 р. №1501 та від 0608.2021 р. №1202, судом встановлено, що на час смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею проживав її онук ОСОБА_1 - позивач у справі, який вів за ним догляд, опікувався майном та здійснює догляд за ним та сплачує комунальні платежі..

Таким чином, оцінюючи безпосередньо досліджені та надані позивачем докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов в частині встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Спадщина відкрилася в цей же день, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно дост. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що спадщина померлої ОСОБА_4 складається, крім іншого, 1/5 частини квартири АДРЕСА_2 та 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України).

За змістом ст.ст.1233, 1236 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

За змістом ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За змістом частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Статтею 55 Конституції України гарантовано право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, оскільки з наявних у суду матеріалів справи інших спадкоємців, які згідно ст. 1241 ЦК України мають право на спадкування немає, а також враховуючи те, що позивач набув право власності на спірне нерухоме майно, а саме на 1/5 частини квартири АДРЕСА_2 та 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 , як спадкоємець за заповітом після смерті баби - ОСОБА_4 , однак не може отримати свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, а тому це право підлягає захисту судом шляхом його визнання.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати залишаються на стороні позивача.

На підставі ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту проживання - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_4 проживала разом із ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/5 частини квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення виготовлений 13.10.2021 року.

Головуючий суддяО. П. Патинок

Попередній документ
100341268
Наступний документ
100341270
Інформація про рішення:
№ рішення: 100341269
№ справи: 451/289/21
Дата рішення: 06.10.2021
Дата публікації: 18.10.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Радехівський районний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (04.03.2021)
Дата надходження: 04.03.2021
Предмет позову: про визнання права власності
Розклад засідань:
14.06.2021 09:00 Радехівський районний суд Львівської області
28.07.2021 09:00 Радехівський районний суд Львівської області
17.08.2021 12:00 Радехівський районний суд Львівської області
02.09.2021 11:30 Радехівський районний суд Львівської області
13.09.2021 10:30 Радехівський районний суд Львівської області
06.10.2021 10:00 Радехівський районний суд Львівської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПАТИНОК ОКСАНА ПЕТРІВНА
суддя-доповідач:
ПАТИНОК ОКСАНА ПЕТРІВНА
відповідач:
Смаль Марія Ярославівна
позивач:
Смаль Ярослав Петрович
представник позивача:
Мулявка Олег Васильович