Єдиний унікальний номер 448/1137/21
Провадження № 2/448/567/21
про повернення позовної заяви
13.09.2021 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
На адресу суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Ознайомившись із змістом позовної заяви ОСОБА_1 та проаналізувавши додані до неї додатки, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч.7 ст.177 цього Кодексу, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 1 ст.58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон №5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Отже, ордер, який видано відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.
Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція ЦПК України не вимагає.
Виходячи зі змісту ч.3 ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору.
Так, адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (ч.4 ст.26 Закону).
Відповідно до п.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер, який видається адвокатом, повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з п.12 зазначеного Положення, ордер має містити, зокрема, прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога (12.2); посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа( п.12.3); дату видачі ордера (п.12.9).
Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено всі дані у відповідності до укладеного між сторонами договору.
У ордері адвоката, повинен зазначатись відповідний орган (суд), у якому здійснюється представництво інтересів клієнта.
В ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18.
Із позовної заяви вбачається, що така підписана, як зазначено в позовній заяві, представником позивачки ОСОБА_1 - адвокатом Кісь Оленою Романівною. На підтвердження своїх повноважень (подачі та підписання позовної заяви від імені позивачки ОСОБА_1 , представництва її інтересів саме у Мостиському районному суді Львівської області) адвокатом Кісь О.Р. до позовної заяви додано копію Договору про надання правової допомоги від 17.06.2021р. та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №015, виданого 31.10.2013р.
Також, згідно позовної заяви та наданої до неї копій паспорту серії НОМЕР_1 , виданого Франківським РВ ЛУМ УМВС України у Львівській області 16.02.2000р., позивачкою у справі зазначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно Договору про надання правової допомоги від 17.06.2021р. наданого адвокатом Кісь О.Р., такий укладений між адвокатом Кісь Оленою Романівною з однієї сторони і ОСОБА_6 , від імені якої діє ОСОБА_1 з другої сторони, тобто такий укладений в інтересах саме ОСОБА_6 , надання саме їй правової допомоги у всіх органах правосуддя та інших органах, підприємствах, установах організаціях, а не з метою надання правової допомоги та захисту інтересів ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що надані адвокатом Кісь О.Р. документи не можуть бути доказами, що посвідчують її повноваження на представництво інтересів позивачки ОСОБА_1 в суді, зокрема підписання та подання від її імені позовної заяви до Мостиського районного суду Львівської області.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
З огляду на вищенаведене, вважаю за доцільне роз'яснити позивачці, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, а також її право заявити клопотання про повернення сплаченої суми судового збору.
В зв'язку з наведеним, повернення заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки, після усунення вказаних вище невідповідностей вимогам закону, позивачка має право повторного звернення до суду із вказаною заявою.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - повернути позивачці.
Роз'яснити позивачці ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, а також її право заявити клопотання про повернення сплаченої суми судового збору.
Копію ухвали надіслати позивачці ОСОБА_1 .
Ухвала про повернення заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.В. Кічак