Справа № 463/5744/21
Провадження № 2/463/1311/21
06 жовтня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - Жовніра Г.Б.,
з участю секретаря судових засідань - Фурик Л.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут», третя особа: начальник Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут» - Гусар Юрій Володимирович, про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
встановив:
позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, просить скасувати наказ №70-к про результати внутрішнього розслідування за доповідною запискою вчителя фізики, класного керівника 10-Г класу ОСОБА_4 та поновити його на роботі на посаді вихователя у КЗ ЛОР «Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут», стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 травня 2021 року до дня поновлення на роботі.
Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова по цивільній справі №463/9994/20 від 23 березня 2021 року було задоволено позов ОСОБА_1 про скасування наказу №119-ос від 21 вересня 2020 року та поновлення на посаді вихователя Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут».
Так, 30 квітня 2021 року начальником КЗ ЛОДА «Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут», полковником Ю.Гусаром винесено наказ №60-к про поновлення позивача на роботі, згідно рішення суду.
14 травня 2021 року начальником КЗ ЛОДА «Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут» полковником Ю.Гусаром винесено наказ №70-к про результати внутрішнього розслідування за доповідною запискою вчителя фізики, класного керівника 10-г класу ОСОБА_4 , яким його уже звинувачено у вчиненні фактичного тяжкого злочину і знову звільнено з посади вихователя КЗ ЛОДА «Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут». Підставою для звільнення стало «вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи». З таким не погоджується, оскільки вважає, що наказ №70-к є надуманим та містить неправдиву інформацію. Фактично, на його думку, такий є результатом конфлікту між ним та начальником КЗ ЛОДА «Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут» полковником ОСОБА_5 . На підставі викладеного просить позовні вимоги задоволити.
Ухвало судді від 25 травня 2021 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
27 серпня 2021 року на адресу суду поступив відзив на позовну заяву, у такому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити з наступних мотивів.
Наказом начальника ліцею ОСОБА_3 від 14 травня 2021 року №70-К «Про результати внутрішнього розслідування за доповідною запискою вчителя фізики, класного керівника 10-Г класу ОСОБА_4 » позивача звільнено з посади на підставі пункту 3 статті 41 КЗпП України у зв'язку із вчиненням ОСОБА_1 аморального проступку, не сумісного з продовженням роботи. Було проведено службове розслідування, за наслідками такого складено Акт від 14 травня 2021 року внутрішнього розслідування за доповідною запискою вчителя фізики, класного керівника 10-Г класу ОСОБА_4 . Цей акт базується на поясненнях ліцеїстів та вчителя фізики, класного керівника 10-Г класу ОСОБА_4 . Тож було прийнято рішення, що дії вчинені вихователем ОСОБА_1 порушують права ліцеїстів на повагу до людської гідності та честі та їх захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров'ю здобувача освіти, закріплених ст.53 ЗУ «Про освіту». При цьому звертає увагу, що такі дії позивача не лише істотно порушують права самих ліцеїстів, як учасників освітнього процесу, але й також зумовлюють до висновку про відсутність у Ліцеї, завдяки діям ОСОБА_1 , безпечного освітнього середовища. Позивач дискредитував себе як вихователь, а тому був звільнений з роботи на підставі п.3 ст.41 КЗпП України. Крім того, позивач відмовився надати комісії, яка проводила розслідування пояснення своїх дій, про що було складено відповідний акт. Враховуючи вище наведене просить позовну заяву залишити без задоволення.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Пояснив, що пункти інструкції на які зсилається відповідач в оскаржуваному наказі відсутні. Вся інформація викладена в наказі та акті внутрішнього розслідування не відповідають дійсності, вважає, що пояснення неповнолітніх дітей, які надані без дозволу їх батьків є незаконними та не можуть бути підставою для винесення оскаржуваного наказу. При цьому підтвердив, що дійсно мали місце випадки вживання ним нецензурної лексики на адресу ліцеїстів, оскільки він готує їх до майбутньої роботи в силових структурах.
Представник відповідача позовні вимоги заперечив, вважає, що звільнення позивача відбулось у відповідності до вимог КЗпП України. Вчинення позивачем аморального проступку підтверджується долученими до відзиву документами. А саме актом внутрішнього розслідування за доповідною запискою вчителя фізики, класного керівника 10-Г класу ОСОБА_4 та письмовими поясненнями учнів, які долучені до відповідного акту, просить врахувати, що пояснення різні за змістом стосуються різних обставин.
Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги заперечив. Пояснив, що позивач протягом виконання своїх обов'язків вихователя неодноразово поводився зухвало, нецензурно та в образливій формі звертався на його адресу як керівника та його заступників. Також постійно ставив під сумнів нові підходи виховання до дітей, які не повинні бути основані на залякуванні, погрозах та страху дітей, на чому постійно наполягає позивач. В травні 2021 р. класний керівник взводу в якому навчав позивач повідомила, що останній в процесі навчання використовує нецензурну лексику та погрози і зневажливі вислови на адресу ліцеїстів, що також підтвердили самі ліцеїсти, в результаті чого ним було призначено відповідну перевірку. Вважає, що позивач не може бути допущений до подальшої виховної роботи, просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, третьої особи, свідка, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова по цивільній справі №463/9994/20 від 23 березня 2021 року (а.с.7-16) задоволено позов ОСОБА_1 про скасування наказу №119-ос від 21 вересня 2020 року та поновлення на посаді вихователя Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут».
30 квітня 2021 року начальником КЗ ЛОДА «Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут», полковником Ю.Гусаром винесено наказ №60-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » (а.с.17).
Частиною 6 статті 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
До матеріалів справи долучено копію наказу начальника КЗ ЛОР «Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут» - Гусар Ю. від 14 травня №70-к «Про результати внутрішнього розслідування за доповідною запискою вчителя фізики, класного керівника 10-г класу ОСОБА_4 » відповідно до якого за порушення вимог п.5.15 розділу 5 Статуту Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут», п.п.2.3. та п.2 .11 Посадової інструкції вихователя рот та відповідно до п.3 ст.41 КЗпП України, а саме: «за вчинення працівником , який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи» звільнити з посади вихователя з 14 травня 2021 року ОСОБА_1 .
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Статтею 41 КЗпП України визначено додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.41 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.
До суб'єктів, які можуть бути звільнені за вказаною підставою, належать учасники освітнього процесу, зазначені у статті 52 Закону України «Про освіту», а саме: педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники.
Отже, позивач у цій справі належить до категорії працівників, які можуть бути звільнені на підставі пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП України.
За змістом статті 56 Закону України «Про освіту» педагогічні працівники зобов'язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру; настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі (правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей); виховувати у дітей повагу до батьків, жінки, старших за віком.
Така підвищена відповідальність педагогічних працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливих відносинах та виконують специфічні функції, які не обмежуються лише формальним виконанням трудових обов'язків вчителя (педагога, вихователя), а й здійснюють виховну функцію, не властиву іншим категоріям працівників.
Верховний Суд акцентує увагу на тому, що виховання морально-етичних якостей у дітей є стратегічним завданням держави, яке відображено у Законі «Про освіту», «;Про загальну середню освіту», «;Про позашкільну освіту», «;Про охорону дитинства», в національній програмі «Діти Україні», «Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти», Концепції позашкільної освіти та виховання, Національній доктрині розвитку освіти «України в XXI столітті», Державній національній програмі «Освіта України XXI століття». В «Основних напрямах реформи загальноосвітньої і професійної школи» визначено, що «школа зобов'язана виробляти внутрішню потребу жити і діяти за принципами моралі, неухильно додержуватись правил співжиття. З ранніх років вона повинна виховувати в учнів колективізм, чесність і правдивість, вимогливість і принциповість, стійкість і мужність характеру».
Звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: 1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами; 2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.
Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку, як при виконанні трудових обов'язків, так і не пов'язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).
Зокрема, аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб.
Працівники, які виконують виховну функцію, - вчитель, педагог, вихователь зобов'язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Тому якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України.
Термін «аморальний проступок» є оціночним поняттям, оскільки не конкретизований законодавцем, а тому суду, як правозастосовному органу, надано можливість на свій розсуд надавати оцінку на підставі встановлених обставин справи щодо того, чи є ті чи інші діяння аморальним проступком. Зокрема, аморальним проступком можна вважати діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції конкретного працівника.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про загальну середню освіту», педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти.
Аналіз вищезазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, вчитель, педагог, вихователь зобов'язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад вчителя та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Унаслідок цього, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 статті 41 КЗпП України. Саме таку правову позицію було висловлено Верховним Судом в постанові від 07 грудня 2020 року у справі № 279/44/20.
До матеріалів справи долучено посадову інструкцію вихователя, яка затверджена наказом начальника ліцею. Зазначена інструкція була доведена до відома позивача, про що є відповідний підпис ОСОБА_1
14 травня було складено Акт внутрішнього розслідування за доповідною запискою вчителя фізики, класного керівника 10-Г класу ОСОБА_4 , цей акт базується на поясненнях ліцеїстів та вчителя фізики, класного керівника 10-Г класу ОСОБА_4 . За результатми розслідування комісією було запропоновано за порушення вимог п.5.15 розділу 5 Статуту Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут», п.п.2.3. та п.2 .11 Посадової інструкції вихователя рот та відповідно до п.3 ст.41 КЗпП України, а саме за вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, розглянути питання про звільнення з посади ОСОБА_1 .
В результаті розслідування, з пояснень ліцеїстів взводу: … було встановлено наступне. 11 травня 2021 р. близько 16:30 год. Під час самостійної підготовки в приміщенні 11 кабінету вихователь взводу ОСОБА_1 в розмові з ліцеїстами застосував нецензурну лайку, звернення,які принижують людську гідність. Зокрема на адресу тих ліцеїстів, які не будуть дотримуватись його вимог обіцяв, що вони «будуть сідати на свічку з презервативом», «будете сосати», «надінете презерватив на паличку» (слова автора), називав ліцеїстів дебілами, суками, показував жести сексуального характеру, із зневагою висловлював принизливі слова на адресу людей єврейської національності, тощо. (пояснення ліцеїстів ).
Ліцеїст ОСОБА_6 в своєму поясненні написав, що ОСОБА_7 «прирівнював ліцеїстів до кроликів, які ї***ся», а далі в примітці дописав, що дослівно всі висловлювання вихователя не може написати, оскільки соромиться їх писати (пояснення ліцеїста ОСОБА_8 ).
Неприпустимим методом виховання є погрози з боку ОСОБА_9 щодо застосування фізичної сили, або застосування фізичних навантажень до порушників. Так, в своєму поясненні ліцеїст ОСОБА_10 свідчить, що ОСОБА_7 хвалився, що «не одному порушнику своїми мештами засандалював в 5 точку» (слова автора) (пояснення ліцеїста ШИРШСЬКОГОД.).
А з свідчення ліцеїста ОСОБА_11 вихователь ОСОБА_7 заставив його віджиматись від землі 25 разів, вважаючи, що він недостатньо готується до уроків, при цьому пригрозив, що «всі будуть грати за його правилами» (слова автора) (пояснення ліцеїста ОСОБА_11 ).
Подібні методи виховного впливу обурили практично всіх ліцеїстів класу, і вони звернулись до свого класного керівника ОСОБА_12 .
Крім того, до вище зазначеного акту долучено пояснення двадцяти двох ліцеїстів, якими підтверджуються описанні у вказаному вище акті факти та зі змісту яких вбачаються обставини вчинення вихователем ОСОБА_1 під час виконання ним своїх посадових обов'язків аморального проступку, що суперечить вимогам педагогічної етики, моралі, поваги до гідності дитини, обов'язку вихователя захищати дітей від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, а також суперечать загальноприйнятим нормам і правилам, порушують моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві.
Свідок ОСОБА_4 , яка являється вчителем фізики і астрономії ліцею, суду показала, що на початку травня 2021 р. позивач приступив до виконання обов'язків офіцера вихователя 10 Г класу в якому вона являється класним керівником. Через декілька днів діти повідомили їй, що позивач дивно поводиться під час самостійної підготовки, висловлюється нецензурною лайкою на їх адресу, погрожує та ображає. Також діти в її присутності та присутності ОСОБА_3 розповіли детально про конкретні вислови та образи на їхз адресу зі сторони позивача. В подальшому діти погодились абсолютно добровільно викласти все в письмовому вигляді. В її присутності та присутності в.о. заступника з виховної роботи ОСОБА_13 діти, всього більше двадцяти, одночасно написали все, що вважали за потрібне, без сторонньої допомоги та вказівок. Додатково зазначила, що також працювала з позивачем в 2016 р. та 2017 р., про що в неї також залишились негативні спогади, оскільки їй було важко з ним співпрацювати, такий не бажав спілкуватись з вчителями, агресивно ставився до дітей, ображав та в принизливій формі висловлювався на адресу дітей.
ОСОБА_1 відмовився надати будь які письмові пояснення щодо вживання нецензурної лексики та приниження ліцеїстів, які були викладені у доповідній записці ОСОБА_4 , про що складено акт відмови від надання письмового пояснення за вимогами внутрішнього розслідування. Даний факт також було підтверджено позивачем і в судовому засіданні.
Також в ході судового розгляду позивачем не надану суду жодних доказів, які б викликали сумніви в правдивості наданих ліцеїстами чи їх класним керівником пояснень.
Отже, в процесі судового розгляду судом не встановлено незаконність звільнення позивача, зокрема позивач не заперечує, що він використовує нецензурну лексику в процесі виховання, також підтверджує, що йому було запропоновано надати письмові пояснення від яких він відмовився.
Беручи до уваги вищенаведені обставини суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 щодо його поновлення на посаді вихователя задоволенню не підлягають у зв'язку із недоведеністю звільнення без законної підстави.
Оскільки решта позовних вимог, являється похідними, такі задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273ЦПК України, суд -
ухвалив:
відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут», третя особа: начальник Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут» - Гусар Юрій Володимирович, про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 11 жовтня 2021 року.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут», місцезнаходження: м.Львів, вул. Пасічна, 68.
Третя особа: начальник Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут» - Гусар Юрій Володимирович, місцезнаходження: м.Львів, вул. Пасічна, 68.
Суддя Г.Б. Жовнір