Справа №463/10132/21
Провадження №2-н/463/1644/21
про відмову у видачі судового наказу
12 жовтня 2021 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Леньо С.І.,розглянувши заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 про за розподіл природного газу,
встановив:
Заявник АТ «Оператор газорозподільної системи «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» звернувся до Личаківського районного суду м. Львова із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 про за розподіл природного газу 453,10 грн.
Розглянувши надані матеріали, приходжу до висновку, що слід відмовити у видачі судового наказу виходячи з наступного.
Згідно ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Правила загальної підсудності визначені у статті 27 ЦПК України, відповідно до якої позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
При вирішенні питання про видачу судового наказу з'ясовано, що згідно інформації відповідного органу реєстрації, боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної підсудності Галицького районного суду м. Львова.
Таким чином, дана справа не підсудна Личаківському районному суду м. Львова.
В свою чергу, вважаю невірним твердження про можливість розгляду заяви про видачу судового наказу за місцем знаходження нерухомого майна, тобто за правилами виключної підсудності.
Так, згідно ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Правила загальної підсудності визначені у статті 27 ЦПК України, відповідно до якої позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
При цьому, за змістом п. 7 ч. 1 ст. 162 ЦПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Отже, в порядку наказного провадження проводиться розгляд справ щодо яких презюмується відсутність спору.
Під час розгляду цивільної справи № 646/8916/17 (постанова від 27.03.2019) Верховний Суд вказав, що позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов'язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов'язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред'явлені до суду за місцем знаходження цього майна.
Таким чином, правила виключної підсудності стосуються випадків, коли відносно нерухомого майна триває спір, вирішення якого можливе виключно за наслідками розгляду справи по суті, а відтак, ці правила не можуть застосовуватись до заяв наказного провадження, де розгляд справи по суті не відбувається та презюмується відсутність спору.
Вказане пояснюється особливим порядком розгляду справ наказного провадження, де боржник не повідомляється про розгляд справи, однак йому забезпечується право перегляду цього судового рішення. Власне, саме з метою спрощення реалізації цього права справи наказного провадження розглядаються лише за правилами загальної підсудності, тобто за місцем реєстрації боржника.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
З огляду на зазначене, у видачі судового наказу слід відмовити, роз'яснивши заявнику право подати аналогічну заяву до суду за зареєстрованим місцем проживання боржника.
Керуючись ст. ст. 161, 165 ЦПК України, -
ухвалив:
Відмовити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» у видачі судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 про за розподіл природного газу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст.ст. 354, 355, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Суддя Леньо С. І.