Справа №463/11452/21
Провадження №2-а/463/224/21
12 жовтня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Гирич С. В.
за участю секретаря судового засідання Попович Х.І.
представника позивача ОСОБА_1
перекладача Бешкаревої О.О.
відповідача ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 )
в м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши в залі суду адміністративну справу за позовом 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України до громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) про примусове видворення іноземця за межі території України та його затримання з метою забезпечення примусового видворення, -
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, просить суд ухвалити рішення про примусове видворення та затримання громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) з метою видворення за межі території України.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач здійснив незаконне перетинання державного кордону з України в Республіку Польща, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, внаслідок чого був затриманий прикордонним нарядом та переданий на територію України. 12.10.2021 року Мостиським районним судом Львівської області відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. В ході з'ясування обставин правопорушення було встановлено, що відповідач на територію України в'їхав встановленим порядком 16.06.2021 через міжнародний пункт пропуску для авіаційного сполучення «Львів» по разовій візі термін дії якої закінчився 24.06.2021 року, з туристичною метою.
Знаючи про можливість легально в'їхати до Європейських країн, відповідач вибрав незаконний спосіб досягнення своєї мети, усвідомлюючи, що при цьому він неодноразово буде грубо порушувати та ігнорувати законодавство України на своєму шляху. Керівник 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України прийняв рішення про примусове повернення відповідача на батьківщину, яке відповідач виконати не в змозі у зв'язку із відсутністю коштів та документа, який надає право на перетинання державного кордону. Тому керуючись положеннями ст.ст. 29, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» просить позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з наведених вище мотивів.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково. Пояснив, що дійсно намагався незаконно перетнути державний кордон України з Республікою Польща щоб попасти до Європи у зв'язку із відсутністю візи. Разом з тим, просить не затримувати його, оскільки він має намір самостійно виконати рішення про повернення, а затримання позбавить його можливості заробити кошти для цього.
Заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Згідно із п.1 ч.1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення видворення за межі території України.
Як вбачається із копії постанови Мостиського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2021 року, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, оскільки він - Громадянин Республіки Туркменістан ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи у складі групи осіб, здійснив незаконний перетин державного кордону з України в Республіку Польща, поза пунктами пропуску, на напрямку 502 прикордонного знаку територія Шегинівської ОТГ Яворівського району Львівської області, внаслідок чого 07.10.2021 року був затриманий Прикордонною Вартою Республіки Польща.
З матерів справи вбачається, що на підставі ст.ст.3, 5 Угоди між Україною та Європейським Співтовариством «Про реадмісію осіб» 09 жовтня 2021 року о 15 год. 10 хв. даного громадянина було передано на територію України в міжнародному пункті пропуску через державний кордон «Шегині-Медика» представникам відділу прикордонної служби «Шегині» 7 прикордонного загону. Даний громадянин був затриманий на термін до 3-х діб з метою з'ясування обставин правопорушення та при затриманні мав у наявності паспорт громадянина Республіки Туркменістан для виїзду за кордон.
12.10.2021 року начальником 7 прикордонного загону відносно відповідача прийнято рішення про примусове повернення з України, яке громадянин Республіки Туркменістан ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 виконати не в змозі, у зв'язку із відсутністю коштів, що підтвердив в судовому засіданні.
Судом встановлено, що відповідач прибув в Україну за туристичною візою, проте на даний час документів, які надають право на перебування та працевлаштування на території України та надають право на перетинання державного кордону не має, та не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; він затриманий при спробі мігрувати в країни Європейського Союзу та Україну для нього є транзитною країною для подальшого незаконного потрапляння до країн західної Європи. Обставин, передбачених ст.31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», в ході судового розгляду не встановлено.
Відповідно до п. 26 роз'яснень Пленуму Вищого адміністративного суду України № 1 від 25.06.2009 року «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні», виходячи з положень частини четвертої ст. 30 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” та приписів ст. 289 КАС України, позовна заява з вимогою про затримання іноземця чи особи без громадянства може бути подана до суду лише з метою забезпечення видворення, тобто рішення судом про таке видворення повинно бути прийнято до вирішення питання про затримання або якщо такі позовні вимоги заявлені в одній позовній заяві, то під час вирішення такої позовної заяви.
В ході судового розгляду встановлено, що існує ризик перешкоджання видворенню за межі території України, оскільки в останнього відсутні документи для легального виїзду з України, що підтвердив у судовому засіданні, наміру повертатись на батьківщину відповідач також не має, оскільки в нього відсутні кошти і добровільно виконати рішення про видворення не може. Крім цього, намір незаконного перетину ним державного кордону України в напрямку до країн Європейського Союзу свідчить про те, що останній порушив вимоги ст. ст. 4, 9, 16 згаданого вище Закону і відповідно до вимог ч.3 ст.29 цього ж Закону підлягає примусовому видворенню.
Враховуючи вищенаведене та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.371 КАС України, постанова суду в частині примусового видворення відповідача підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 12, 241, 244, 257, 246, 288, 289, 371 КАС України, ст. ст. 4, 9, 16, 29, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -
позов задовольнити.
Примусово видворити громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України.
Затримати громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк достатній для виконання судового рішення, але який не може перевищувати шість місяців, починаючи з часу затримання, а саме до 15 год. 10 хв. 9 квітня 2022 року.
Рішення в частині примусового видворення звернути до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст.ст. 288, 289, п. 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Гирич С. В.