Справа № 463/8030/21
Провадження № 2/463/1501/21
06 жовтня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Рудаков Д. І.
при секетарі судового засідання Ліпчанській А.В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медкосвісс» Україна про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -
позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Позовні вимоги аргументовані тим, що 06.07.2021 позивачка була прийнята на посаду заступника головного бухгалтера ТОВ «Медкосвісс» (Україна) на основне місце роботи. 14 липня 2021 позивачка була звільнена від роботи за результатам випробування відповідно до п.11 ст. 40 КЗпП України. Згідно трудового договору №59/07 від 05 липня 2021 п.2.2. працівник зобов'язаний сумлінно дотримуватись посадових обов'язків, визначених посадової інструкцією, яrа є невід'ємною частиною цього договору. Проте відповідач знехтував своїм зобов'язанням і не пред'являв позивачці посадову інструкцію для ознайомлення із її посадовими обов'язками та підпису. Окрім цього протягом семи робочих днів, ОСОБА_1 жодних бухгалтерських операцій не виконувала, займалася лише сортуванням бухгалтерських документів. Вважає, якщо відповідч мав сумніви до професійної підготовки позивачки, то мав право вимагати від неї проходження професійного тесту, проте цього не було зроблено. Посилається, що обов'язком будь-якого керівника відділу на підприємстві є ознайомлення нового працівника із специфікою роботи, проте цього теж не було виконано відповідачем, по між цим головний бухгалтер вимагала від позивачки сплатити їй грошову винагороду за те, що вона ознайомить позивачку із специфікою діяльності та обліку на підприємстві у розмірі місячної заробітньої плати, оскільки не погодилась із таким рішенням була звільнена. Враховуючи наведене просить відшкодувати моральну шкоду , яка визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості, вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин. Уточнивши позовні вимоги, просить стягнути із відповідача середній заробіток за час її вимушеного прогулу у розмірі 29 820 гривнень 00 коп. за кожний місяць вимушеного прогулу, що станом на 11.09.2021 становить 75 905 гривень та стягнути 600 000 гривень моральної шкоди. У зв'язку із наведеним просить позов задоволити.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 21.07.2021 позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою судді від 29 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.
07.09.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву. Відповідно до якого роз'яснено, що позивачка 05.07.2021, згідно її заяви, була прийнята на посаду заступника головного бухгалтера у ТОВ «Медкосвісс» (Україна) із строком випробування три місяці, про що обуло видано відповідний наказ та з яким було ознайомлено позивача. Окрім цього на ствердження того факту, що позивачку ОСОБА_1 не було ознайомлено із посадовою інструкцією не відповідає дійсності. Так посадову інструкцію було прочитано вголос під час проведення загальних зборів трудового колективу, а потім надано посадову інструкцію під підпис для ознайомлення, але позивачка відмовилася від підпису, про що було складено акт про відмову позивачки ОСОБА_1 від підпису на ній. Окрім цього у перший робочий день позивачу був наданий робочий комп'ютер, на якому було встановлене програмне забезпечення для ведення бухгалтерського обліку та проведення усіх необхідних бухгалтерських операцій. Варто зазначити, що відповідно до доповідної записки головного бухгалтера відповідача поставлене завдання для позивачки було ведення обліку підприємства прихідних документів з послуг мобільного зв'язку, що доводить той факт, що позивачу було поставлене завдання, яке потребує володінння працівником знань у бухгалтерії та вмінння використовувати програмне забезпечення «1С Підприємство версія 8.3». Оскільки позивач незадовільно виконала просте завдання, головний бухгалтер не ставила складніших завдань, тому що позивач не змогла б їх виконати. Звертає увагу на те, що вирішення питання відповідності працівника займаній посаді є правом роботодавця, який приймає таке рішення за наслідками роботи працівника в період строку випробування, який позивач не поройшла через відсутність достатньої кваліфікації та досвіду для виконання поставлених задач, відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 КЗпП та ч.1 ст. 27 цього ж кодексу. Так відповідно до ч.2 ст. 28 КЗпП, якщо у разі встановлення власником або уповноваженим органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі, він має право протягом строку випробуванння звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Всі вище вказані умови були повністю виконанні відповідачем, що підтверджується доказами. Ці та інші твердження, наведені позивачем, не мають ніякого підгрунтя, тому що позивач їх сама вигадала, при цьому жодним чином не підтверджується доказами. Не підтверджується і факт понесення моральних страждань, втрати будь-яких нормальних життєвих зв'язків та яких саме додаткових зусиль для організації життя позивача необхідно після семи робочих днів на посаді заступника головного бухгалтера понесено.
Окрім цього посилається на те, що позивач, систематично звертається до суду із аналогічних підстав до різних підприємств, що характеризує її як працівника, що не відповідає займаній посаді. Враховуючи наведене просить відмовити у позові повністю, а саме у поновленні на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного ропрогулу, стягнення моральної шкоди.
13.09.2021 на адресу суду надійшла відповідь на відзив. Відповідно до якого позивач вважає, що всі документи є нікчемними, оскільки були підговленні в односторонньому порядку, а тому не можуть бути належними, допустимими та достовірними доказами у справі (зокрема це копія посадової інструкції, копія протоколу загальних зборів та копія акту про відмову позивачки від ознайомлення з посадовою інструкцією). Вважає, що вказані документи були підготовленні після пред'явлення позову до суду. Окрім цього позивачка 22.08.2021 надіслала повідомлення директору ТОВ «Медкосвісс» (Україна) пропозицію укладення мирової угоди, 06.09.2021 вдруге надіслала таку пропозицію представнику відповідача ОСОБА_2 , про те відповіді не отримала. Такаж зазначає, що згідно Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації», забороняється збирання, зберігання та поширення конфіденційної інформації про фізичну особу, зокрема дані про стан здоров'я. Відповідно до п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України позивачка вправі збільшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядаєится в порядку спрощеного позовного провадження. У зв'язку із наведеним просить стягнути з відповідача середній заробіток за час її вимушеного прогулу у розмірі 29 820.00 гривень за кожний місяць вимушеного прогулу, що станом на 11.09.2021 становить - 79 905. 00 гривень та стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди у розмірі 600 000.00 гривень.
16.09.2021 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив. Зокрема зосереджено увагу на те, що процедура вилучення у цивільному процесі відсутня, а для виключення доказів по справі потрібно подати докази невідповідності з посиланням на законодавство України. Так відповідач на виконання п.1 ч.5 ст. 178 ЦПК України додав до відзиву докази, на яких ґрунтується заперечення по справі та твердження позивача про їх фіктивність через відсутність її підпису. Оскільки доказами є будь-які дані, на підставі яких суд, встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними доказами відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України, які містять інформацію щодо предмету доказування. Так до ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Повторно зазначає, відповідач прийняв рішення про звільнення позивача після надання доповідної записки головного бухгалтера, який є уповноваженим органом, який встановлює невідповідність працівника займаній посаді. Окрім цього посилається на норму закону відповідно до якої позивачка зловживає своїми процесуальними правами, збільшуючи позовні вимоги, а тому просить залишити без розгляду позовну заяву відповідно до ст.44 ЦПК України.
Ухвалою суду вказане клопотання розглянуто по суті, та відмовлено у такому.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала. Вважає, що звільнення відбулось не законно з порушенням законодавства про працю та практики Верховного суду. Зокрема, на її думку, не було дотримано вимоги закону, оскільки не доведено факт ознайомлення її, ОСОБА_1 , із посадовою інструкцією, не відповідає дійсності твердження відповідача питання відповідності працівника займаній посаді, що є правом роботодавця, який приймає таке рішення за наслідками роботи працівника в період строку випробування, який позивач не поройшла через відсутність достатньої кваліфікації та досвіду для виконання поставлених задач. Вважає, що позивач за своєю кваліфікацією могла займати посаду заступника головного бухгалтера у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Медкосвісс» Україна.
Представник відповідача позовні вимоги заперечила, вважає, що звільнення позивачки відбулось у відповідності до вимог КЗпП України. Відповідно до якого роз'яснено, що позивачка 05.07.2021, згідно її заяви, була прийнята на посаду зступника головного бухгалтера у ТОВ «Медкосвісс» (Україна) із строком випробування три місяці, про що обуло видано відповідний наказ та з яким було ознайомлено позивача під підпис. Окрім цього на ствердження того факту, що позивачку ОСОБА_1 не було ознайомлено із посадовою інструкцією не відповідає дійсності. Так посадову інструкцію було прочитано вголос під час проведення загальних зборів трудового колективу, а потім надано посадову інструкцію під підпис для ознайомлення, але позивачка відмовилася від підпису, про що буо складено акт про відмову позивачки ОСОБА_1 від підпису на ній. Окрім цього у перший робочий день позивачу був наданий робочий комп'ютер, на якому було встановлене програмне забезпечення для ведення бухгалтерського обліку та проведення усіх необхідних бухгалтерських операцій. Варто зазначити, що відповідно до доповідної записки головного бухгалтера відповідача поставлене завдання дл позивачки було ведення обліку підприємства прихідних документів з послуг мобільного зв'язку, що доводить той факт, що позивачу було поставлене завдання, яке потребує володінння працівником знань у бухгалтерії та вмінння використовувати програмне забезпечення «1С Підприємство версія 8.3». Оскільки позивач незадовільно виконала просте завдання, головний бухгалтер не ставила складніших завдань, тому що позивач не змогла б їх виконати. Звертає увагу на те, що вирішення питання відповідності працівника займаній посаді є правом роботодавця, який приймає таке рішення за наслідками роботи працівника в період строку випробування, який позивач не поройшла через відсутність достатньої кваліфікації та досвіду для виконання поставлених задач, відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 КЗпП та ч.1 ст. 27 цьогож кодексу. Враховуючи наведене, що позивачку звільнено до вимог чинного законодавства, відповідно не має підстав для задоволення інших вимог, а саме про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, покази свідка головного бухгалтера Товаристві з обмеженою відповідальністю «Медкосвісс» Україна ОСОБА_3 , оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що з 05 липня 2021 року позивач прийнята на роботу із строком випробування 3 (три) місяці, про що обуло видано відповідний наказ № МС 000000007-0000000059 від 05.07.2021 (а.с.45). Даний наказ винесено відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 від 05.07.2021 про прийняття на роботу на посаду із 06.07.2021 зі строком випробуванння 3 (три) місяці (а.с.44). Окрім цього підтверджений той факт, що позивачці в день підписання трудового договору спочатку в усній формі було ознайомлено із усіма посадовими обов'язками згідно із додатком до договору (посадовою інструкцією). Окрім цього проведено загальні збори трудового колективу, де вголос прочитано посадову інструкцію заступника головного бухгалтера, що підтверджується протоколом загальних зборів трудового колективу 9 (а.с. 51), окрім цього посадову інструкцію для підпису надано позивачу для ознайомлення, однак позивачка ОСОБА_1 відмовилася від підпису про ознайомлення, про що було складено акт про відмову позивачки від підпису посадової інструкції (а.с. 52).
Відповідно до показів свідка ОСОБА_3 слідує, що ОСОБА_1 було прийнято на посаду заступника головного бухгалтера на основне місце роботи з 06 липня 2021 зі строком випробуванння три місяці та оскільки така не пройшла випробування, запропоновано звільнити, у звязку із невідповідністю цій посаді. Так з першого робочого дняпозивачу був наданий робочий комп'ютер, на якому було встановлене програмне забезпечення для ведення бухгалтерського обліку та проведення усіх необхідних бухгалтерських операцій. Варто зазначити, позивачу поставлене завдання ведення обліку підприємства прихідних документів з послуг мобільного зв'язку, що доводить той факт, що позивачу було поставлене завдання, яке потребує володінння працівником знань у бухгалтерії та вмінння використовувати програмне забезпечення «1С Підприємство версія 8.3». Оскільки позивач незадовільно виконала просте завдання, головний бухгалтер не ставила складніших завдань, тому що позивач не змогла б їх виконати. Звертає увагу на те, що вирішення питання відповідності працівника займаній посаді є правом роботодавця, який приймає таке рішення за наслідками роботи працівника в період строку випробування, який позивач не поройшла через відсутність достатньої кваліфікації та досвіду для виконання поставлених задач.
Варто зазначити, що за час роботи а саме 7 (сім) робочих днів, знаходячись на займаній посаді позивачу було надано робоче місце з комп'ютером, на якому було встановлене програмне забезпечення для ведення бухгалтерського обліку та проведення усіх бухгалтерських операцій. В цей же день системним адміністратором відповідача, було завантажено нову версію програмного забезпечення «1 С Підприємство версія 8.3», яким користується відділ бухгалтерії у своїй повсякденній роботі, що підтверджується Логом роботи 1С. Відповідно до доповідної записки головного бухгалтера ТОВ «Медкосвісc» (Україна) ОСОБА_3 від 08.07.2021 (а.с. 6) слідує, що на підприємстві складний облік, великий документообіг, та посада заступника голового бухгалтера вимагає обізнаності та знань на всіх ділянках роботи бухгалтерського відділу з чим ОСОБА_4 не впоралася, відповідно запропоновано звільнити її за п.11 ст. 40 КЗпП. Так позивач незадовільно виконала просте завдання, відповідно головним бухгалтером не ставилось складніших завдань. Вирішення питання відповідності працівника займаній посаді є правом роботодавця, який приймає таке рішення за наслідками роботи працівника в період строку випробуванння, який позивач не пройшла через відсутність достатньої кваліфікації та досвіду для поставлених задач згідно ч.1,2 ст. 26 КЗпП при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Так ст. 27 КЗпП cтрок випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця. До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
Ст. 28 КЗпП у разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Відповідно 08.07.2021 за вихідним № 08/07 ОСОБА_1 повідомлено, що що її рівень професійної підготовки є недостатнім для виконання завдань та обов'язків заступника головного бухгалтера, її буде звільнено 14.07.2021 у зв'язку із невідповідністю займаній посаді під час строку випробуванння відповідно до п.11 ст. 40 КЗпП України. Таке повідомлення отримала 08.07.2021 про що свідчить розписка на ньому (а.с.5).
Відповідно до змісту ст.ст.11,15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Положеннями п.11 ст. 40 КЗпП України визначено, що встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування звільняється на підставі вище вказаного пункту здійснюється з урахуваннням ч. 2 ст. 28 КЗпП за таких умов: встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі; письмове попередження; звільнення проводиться протягом строку випробуванння його про це за три дні. Відповідно відповідачем вважається таким, що належно виконав вимоги КЗпП України щодо звільнення працівника.
Згідно виконананням усіх умов, позивачку було звільнено наказом № МС000000005-0000000059 про припинення трудового.
Дані обставини позивачка в судовому засіданні не визнала та просила визнати долучені докази фіктивними.
Відповідно розірвання трудового договору з працівником під час терміну випробування не можна визнати таким, що провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органуним органу, оскільки працівник при прийнятті на роботу, даючи згоду на випробування, фактично дас згоду і на можливість розірвання з ним трудового договору, якщо протягом строку випробування буде встановлено невідповідність його роботі, на яку його прийнято.
Касаційний цивільний суд зазначив, що звільнення на підставі пункту 11 статті 40 КЗпП України з урахуванням частини другої статті 28 КЗпП України має відбуватися за наступних умов: 1) встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі; 2) письмове попередження працівника про звільнення за три дні; 3) звільнення проводиться протягом строку випробування.
При цьому, вирішення питання відповідності працівника займаній посаді і правом роботодавця, який приймає таке рішення за наслідками роботи працівника в період строку випробування.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Додаток до договору - це документ, який містить доповненая, уточнення, додаткові роз'яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо. Тобто додаток до договору - це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов.».
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Однак, в процесі судового розгляду судом не встановлено незаконність звільнення позивачки, зокрема була присутня на засіданні (протокол №06/07), на якому розглядалось питання про ознайомлення з посадовою інструкцією, підтверджується актом про відмову з ознайомлення із посадовою інстркцією.
Беручи до уваги вищенаведені обставини суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_4 щодо її поновлення на посаді заступника головного бухгалтера задоволенню не підлягають у зв'язку із недоведеністю звільнення без законної підстави.
Оскільки решта позовних вимог, являється похідними, такі задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 10-13, 76-81, 141, 258, 259, 279, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медковісс» Україна про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
Повний текст рішення складено та підписано 11 жовтня 2021 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Медкосвісс» Україна, 79056, м.Львів, вул.Пластова,2, ЄДРПОУ: 33495882.
Суддя Д.І. Рудаков