Справа №463/6999/21
Провадження №2/463/1399/21
Заочне
11 жовтня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судового засідання: Онишкевича О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
позивач через свого представника адвоката Яцишина І.В., що діє на підставі ордеру серії ВС №1080748 від 14 червня 2021 року, звернувся 14 червня 2021 року до суду з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису №27378, виданого 5 травня 2021 року, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованості на суму 74 436,18 грн., а також про стягнення з відповідачів на його користь судових витрат.
Позов мотивує тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. 1 червня 2021 року постановою ВП № 65624525 було відкрито виконавче провадження, відповідно до якого позивач є боржником. 8 червня 2021 року після отримання вказаної постанови позивачу стало відомо про існування виконавчого напису № 27378 виданого 5 травня 2021 року, який вчинено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. за ймовірну на думку позивача заборгованість перед ТОВ «Цикл Фінанс» у загальному розмірі 74 436,18 грн. Позивач наголошує, що ніколи не укладав ніяких правочинів з зазначеним товариством і йому не відомо як могла утворитись вказана заборгованість, та хоч у постанові про відкриття виконавчого провадження вказано про кредитний договір № 005-13512-300113 від 30 січня 2013 року, однак про існування такого позивачу не відомо. Зазначає, що жодної вимоги про сплату заборгованості, а також розрахунку суми заборгованості, як і самого виконавчого напису не отримував. Відтак на його думку нотаріус при виданні оспорюваного виконавчого напису не перевірив обґрунтованості вимоги, безспірності вимоги, період, за який стягується заборгованість. Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений з порушенням ст.ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат», а також Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, на підставі виконавчих написів нотаріусів, оскільки вказана у ньому сума заборгованості не є безспірною і не може вважатися обґрунтованою. Вказує, що від ТОВ «Цикл Фінанс» не надходила вимога щодо дострокового повернення кредиту та погашення заборгованості за кредитом з зазначенням суми заборгованості, а розрахунок боргу зроблено даним відповідачем одноособово та такий не може бути доказом безспірності вимог відповідача до боржника.
Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова 18 червня 2021 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких визначено суддю Стрепка Н.Л.
Ухвалою суду від 22 червня 2021 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання у такій з повідомленням (викликом) осіб.
Також ухвалою суду від 22 червня 2021 року в порядку забезпечення позову за заявою представника позивача ОСОБА_2 зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №27378, виданого 5 травня 2021 року, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованості на суму 74 436,18 грн.
В судове засідання 11 жовтня 2021 року позивач не з'явився, його представник ОСОБА_2 подав на електронну адресу суду заяву, відповідно до якої розгляд справи просить проводити у відсутності сторони позивача.
Представник відповідача ТОВ «Цикл Фінанс» та відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судові засідання 19 серпня 2021 року та 11 жовтня 2021 року не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про час і місце проведення таких, відзивів чи клопотання про відкладення розгляду справи не подали.
За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та ухвалити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що 5 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис № 27378 про стягнення зОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованості в розмірі 74436,18 грн.
На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. розпочато виконавче провадження ВП № 65624525, про що 1 червня 2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно представленої позивачем та долученої до матеріалів справи копії зазначеної постанови про відкриття виконавчого провадження виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. № 27378 від 5 травня 2021 року було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №005-13512-300113 від 30 січня 2012 року у розмірі 74436,18 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 48706,07 грн., простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 24605,11 грн., заборгованості по пені - 1125 грн., а також витрат нотаріуса за вчинення виконавчого напису у розмірі 50 грн. (а.с. 3).
Звертаючись до суду з вимогою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивач обґрунтовує мотивованість та підставність заявлення такої тим, що вказаний виконавчий напис вчинено нотаріусом всупереч вимогам чинного законодавства та з порушення процедури вчинення такого. Крім того, позивач не визнає заборгованість, зазначену у виконавчому написі.
Оцінюючи вказані покликання сторони позивача на предмет їх відповідності обставинам справи та вимогам чинного законодавства суд виходить з наступного.
У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).
Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
У відповідності до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої в постанові від 6 травня 2020 року у справі № 320/7932/16-ц (провадження № 61-38989св18), сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
У відповідності до правового висновку, висловленого у п. 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19), вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.
Таким чином, ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Як встановлено судом з матеріалів справи по виконавчому напису нотаріуса стягується з позивача заборгованість на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №005-13512-300113 від 30 січня 2012 року. Відомостей на підтвердження того, що позивачу було скеровано письмову вимогу про усунення порушень, стороною відповідача суду не представлено, а відтак в цій частині суд надає віри покликанням позивача, зазначеним у позовній заяві про те, що вимоги про сплату заборгованості, а також розрахунку суми заборгованості, він не отримував.
Крім того, детального розрахунку заборгованості, яка стягується з позивача по виконавчому написі, відповідачем не представлено також суду і під час розгляду справи. Відсутні у справі й докази на підтвердження безспірності заборгованості боржника.
Зважаючи на вищенаведене суд приходить до висновку, що заявлений позов є обґрунтованим та підставним, а відтак підлягає задоволенню.
Суд ухвалюючи рішення також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені сторонами у заявах по суті справи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Також у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, то з відповідачів на користь позивача підлягає до стягнення в рівних частинах судовий збір на загальну суму 1362 гривень, з яких 908 гривень сплачені за подання позовної заяви, 454 гривень - заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-80, 259, 263, 264, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №27378, вчинений 5 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованості в розмірі 74 436 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять шість) гривень 18 (вісімнадцять) копійок.
Стягнути в рівних частинах з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича в користь ОСОБА_1 1362 (одну тисячу триста шістдесят дві) гривні судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом та заявою про забезпечення позову.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 : місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Цикл Фінанс», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Ігоря Сікорського, 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43453613;
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. мала Житомирська, 6/5.
Суддя: Стрепко Н.Л.