Справа № 445/211/21
провадження № 2-др/445/7/21
04 жовтня 2021 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області заяву представника відповідача - адвоката Потопальського Богдана Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 19.07.2021 року в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. При цьому, питання судових витрат судом не вирішувалося.
06.09.2021 року представник відповідача - адвокат Потопальський Б.М. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі. В обгрунтування заяви вказав, що під час судового засідання 19.07.2021 року в межах встановленого законом строку він подав письмову заяву про подання доказів на підтвердження розміру судових витрат в частині витрат на професійну правову допомогу після ухвалення рішення суду. Оскільки представник відповідача був відсутній під час проголошення рішення суду, про результат якого він дізнався 31.08.2021 року, отримавши такий 31.08.2021 року у поштовій скриньці. Тому вважає, причини пропуску строку на подання даної заяви поважними, просив поновити строк на подання даної заяви. У зв'язку з тим, що в задоволення позову Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було відмовлено, просить стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Виходячи із положення ч.4 ст. 270 ЦПК України, в судове засідання сторони не викликались, тому на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними звукозаписувальними засобами не здійснювалося.
Дослідивши матеріали даної заяви, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.
Згідно ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Стаття 133 ЦПК України, встановлює, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Водночас, в силу вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 5, 6 зазначеної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторони, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У Постанові Верховного Суду складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.06.2021 по справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20) та постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зроблено висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена)відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Зазначене також узгоджується з правовими висновками, наведеними в Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, від 17.08.2020 у справі № 925/1067/19, від 19.08.2020 у справі № 910/6029/17, від 22.10.2020 у справі № 904/4387/19 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2020 у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2021 по справі № 910/12876/19, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, серед іншого, зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
В постанові від 19.07.2021 року по справі № 910/16803/19 Верховний Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, дійшов до висновку, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Судом встановлено, що 16.04.2021 року між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатським бюром Богдана Потовальського, що є юридичною особою, в особі керуючого бюро Потопальського Б.М. укладено договір про надання правничої (правової) допомоги.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 16.04.2021 року представництво в судовому засіданні по справі № 445/211/21 складає 500,00 грн., одна година роботи виконавця адвокатське бюро Богдана Потопацького з надання правничої допомоги становить 500,00 грн.
Згідно із акту - приймання передачі виконаних робіт та надання послуг відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 16.04.201 року виконані роботи наступні роботи в період з 19.04.2021 по 19.07.2021 року :підготовка та подання до Золочівського районного суду Львівської області відзиву на позовну заяву у справі №445/211/2021 - 5 годин; участь в судовому засіданні по справі №445/211/21 - 19.07.2021 року. Вартість виконаних робіт становить 3000,00 грн.
Згідно платіжного доручення №В881071430 від 03.09.2021 року, ОСОБА_1 сплатив Адвокатському бюро Богдана Потопальського 3000,00 грн. за надання правничої допомоги згідно договору від 16.04.2021 року, актом приймання-передачі виконаних робіт №1 від 03.09.2021 року.
Таким чином, враховуючи документально підтверджені витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу Адвокатського бюро Богдана Потопальського, а також враховуючи, що в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,в рішенні суду не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат стосовно витрат на правову допомогу, при цьому представником відповідача 19.07.2021 року до проведення судових дебатів у справі було заявлено клопотання про вирішення судових витрат після ухвалення рішення, суд вважає заяву обґрунтованою, а тому вбачаються підстави для ухвалення судом додаткового рішення по справі.
Керуючись ст.ст. 133,137,141,264,270 ЦПК України,-
у х в ал и в:
заяву представника відповідача - адвоката Потопальського Богдана Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути зі Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (код. ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, вул. Грушевського,1Д, м. Київ, 01001) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ПІН НОМЕР_1 , рахунок № НОМЕР_2 в АТ "ПУМБ" у м. Київ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення суду складено 4.10.2021 року.
Суддя В. М. Сивак