Справа № 462/7394/21
11 жовтня 2021 року cуддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. розглянувши заяву представника позивачаОСОБА_1 - адвоката Романишина Ярослава Олексійовича про забезпечення позову,
адвокат Романишин Я.О. - представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
Разом із позовною заявою адвокат Романишин Я.О. подав суду заяву про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Розглянувши заяву адвоката Романишина Я.О. про забезпечення позову, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно та /або/ грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову, позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 550000,00 гривень, спричинену смертю його батька, на якого відповідач здійснив наїзд 16.11.2020 року та просить суд накласти арешт квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 .
Частиною 3 ст. 150 ЦПК передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Разом з тим, представник позивача не вказав вартість квартири, на яку просить накласти арешт, що унеможливлює встановити співмірність такого заходу забезпечення позову ціні позову.
Крім цього, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відтак, заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо зв'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
При цьому, представником позивача не надано достатніх доказів для вжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на вказане майно, зокрема доказів, що відповідач має намір відчужити його третім особам, інших доказів необхідності вживати заходи забезпечення позову. Викладені в заяві мотиви не дають підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення судуабо ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім цього, суд враховує, що квартира, на яку представник позивача просить накласти арешт перебуває у спільній сумісній власності, що дає підстави вважати, що таке забезпечення даного позову вплине на права інших осіб, відомостей про яких представником позивача суду не надано.
Таким чином, викладені в заяві мотиви не дають підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позивачем не надано достатніх доказів для вжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на вказане майно, належне на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 .
Відтак, суд прийшов до висновку провідсутність необхідних підстав для забезпечення позову на даній стадії судового розгляду.
Керуючись ст. 149,153 ЦПК України,
відмовити представнику позивачаОСОБА_1 - адвокату Романишину Ярославу Олексійовичу у задоволені заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, або у порядку та строки, передбачені ст. 354, 355 ЦПК України.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Бориславський Ю. Л.