Справа № 462/4434/21
12 жовтня 2021 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
Позивачка 25 червня 2021 року звернулась у суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача в її користь аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000,00 грн. щомісячно до червня 2024 року. Свої вимоги мотивує тим, що 26.03.2010 Залізничним районним судом м. Львова прийнято рішення про стягнення із ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 в розмірі 350 грн., які в подальшому було змінено на стягнення аліментів в розмірі ј частки від заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дати набрання рішенням законної сили. Донька ОСОБА_3 є студенткою першого курсу денної форми навчання Львівського національного університету імені Івана Франка, де орієнтовно у червні 2024 року завершує навчання. У зв"язку з навчанням донька потребує матеріальної допомоги, а відповідач здатний і повинен надавати їй таку допомогу. За наведеного просить позов задовольнити.
Ухвалою від 20.07.2021 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання. При цьому, учасникам процесу роз'яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.
Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 04.07.2003, виданим Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції.
Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 26.03.2010 року стягнуто із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 350 гривень.
Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 26.06.2018 змінено розмір та спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26.03.2010 року, та стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 виповнилося вісімнадцять років, тобто вона є такою, що досягла повноліття.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 навчається у Львівському національному університеті імені Івана Франка, з денною формою навчання, де орієнтовним завершенням навчання є червень 2024 року, що підтверджується довідкою з місця навчання від 16.06.2021, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.
Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, не надає.
Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Статтею 200 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно з ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимальною можливістю урахування інтересів дитини.
При визначенні розміру аліментів відповідно до ст. 182 СК України суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів.
Матеріальне становище повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, визначається з врахуванням вартості навчання, навчального обладнання, навчальних матеріалів, проїзду.
Як роз'яснено у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але не меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Саме такий правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року справа №346/103/17-ц.
Відповідно до наведених норм сімейного законодавства України, суд аналізує обставини виникнення спору з урахуванням необхідності встановлення справедливого та розумного розміру аліментів на утримання повнолітніх дітей на період їх навчання.
Суд вважає, що позивачка несе витрати на навчання дочки, які пов'язані з оплатою її власне навчання, проживання, оплатою проїзду, крім того, ОСОБА_3 як дівчина у молодому віці має витрати на придбання продуктів харчування, одягу, облаштування побуту, організацію дозвілля та відпочинку, які теж вимагають значних витрат.
Позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 3000 грн. щомісячно, однак не надала суду належних доказів на підтвердження того, що відповідач спроможний сплачувати аліменти у зазначеному нею розмірі. У свою чергу відповідач не подав до суд відзив на позовну заяву, а також доказів того, що він не спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.
При визначені розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, суд враховує те, що повнолітня донька сторін навчається на денній формі навчання та не може самостійно себе утримувати, обов'язок обох батьків щодо утримання своїх повнолітніх доньки чи сина у разі продовження ними навчання та, враховуючи принцип добросовісності та розумності (ч. 9 ст. 7 СК України), приходить до висновку, що заявлений позов слід задовольнити частково та визначити розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання повнолітньої доньки у розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з 25 червня 2021 року і до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років, що на думку суду не поставить відповідача в скрутне становище та відповідатиме вимогам закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
За таких обставин позивачка у справі про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, що є підставою для стягнення із відповідача в порядку ст. 141 ЦПК України 908 гривень судового збору в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 10, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 279, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із продовженням навчання, у розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з 25 червня 2021 року і до закінчення (припинення) навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Право ОСОБА_1 на утримання аліментів припиняється у разі припинення ОСОБА_3 навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 908 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: