Справа №443/1610/21
Провадження №2/443/1349/21
про залишення позовної заяви без руху
12 жовтня 2021 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Державний нотаріус Жидачівської державної нотаріальної контори Матусек В.В. про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа Державний нотаріус Жидачівської державної нотаріальної контори Матусек В.В. про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований ЦПК України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, зокрема, щодо юрисдикції.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обовязків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Відповідно до положень ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Згідно п. 9 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч.9 ст.185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Позивачем до поданої позовної заяви на підтвердження сплати судового збору додано квитанцію №29 від 07.10.2021 року на суму 908 гривень та квитанцію №0.0.2248694966.1 від 30.08.2021 року на суму 908 гривень.
Судом на підставі інформації наявної в розділі «Реєстр підтверджень оплат із Казначейства» комп'ютерної автоматизованої системи документообігу суду «Д-3», встановлено, що квитанція №0.0.2248694966.1 від 30.08.2021 року на суму 908 гривень вже була зареєстрована в цивільній справі №443/1404/21 (провадження №2/443/1269/21), що свідчить про повторне використання заявником платіжних доручень у двох різних цивільних справах.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотання особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Так, ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 17.09.2021 року по справі №443/1404/21 (провадження №2/443/1269/21) вирішено повернути позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Державний нотаріус Жидачівської державної нотаріальної контори Матусек В.В. про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та повернути ОСОБА_1 908,00 грн. сплаченого судового збору, згідно квитанції №0.0.2248694966.1 від 30.08.2021 року та 454,00 грн. сплаченого судового збору, згідно квитанції №0.0.2248694832.1 від 30.08.2021 року.
Відповідно до ч.5 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що судовий збір, сплачений за позовною заявою, що була раніше повернута, не вважається його сплатою за повторно поданою позовною заявою.
Згідно ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Тобто, з наведеного слідує, що позивач за подання до суду позовної заяви сплачує судовий збір у відповідному розмірі, а в разі повернення позовної заяви сума сплаченого судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
Таким чином, квитанція №0.0.2248694966.1 від 30.08.2021 року, яку було подано за подання позовної заяви у справі №443/1404/21 (провадження №2/443/1269/21) та яка ухвалою від 17.09.2021 року повернута позивачу, не може бути прийнята судом, як належний доказ, що підтверджує сплату судового збору, оскільки існує механізм повернення судового збору, визначений Законом України "Про судовий збір", що виключає можливість зарахування попередньо сплаченого судового збору в інших справах.
Таким чином, позивачем не надано належних доказів на підтвердження сплати судового збору в розмірі 908 гривень за одну із позовних вимог.
Крім того, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, а саме:
-позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
-не зазначено повної адреси місцезнаходження третьої особи.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Державний нотаріус Жидачівської державної нотаріальної контори Матусек В.В. про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом - залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Сливка