Справа №442/5240/20
Провадження №2-др/442/7/21
13 жовтня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючої - судді Грицай М.М., розглянувши заяву адвоката Ловінської Світлани Степанівни про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирним коридором загального користування,
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.10.2021 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирним коридором загального користування.
08.10.2021 представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ловінська С.С. подала заяву про ухвалення додаткового рішення з вирішення питання про стягнення витрат, понесених відповідачем ОСОБА_2 , пов'язаних з надання правничої допомоги у суді першої інстанції. Заяву мотивує тим, що нею було виконано роботи згідно акту виконаних робіт від 04.10.2021 на загальну суму 13000 грн., дані витрати оплачено відповідачем, а тому просить вирішити питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу адвоката у вказаній сумі.
Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У відповідності до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем ОСОБА_2 та адвокатом Ловінською С.С. укладено договір №17/21 про надання правничої допомоги від 13.05.2021. Додаток № 1 до вказаного Договору укладений 13.05.2021, змістом якого визначено види робіт, що здійснює адвокат у цій справі у відповідності до умов договору з визначеним розміром оплати.
При поданні відзиву на позовну заяву адвокатом Ловінською С.С. вказано про розмір витрат на оплату роботи адвоката, які відповідач очікує понести, однак, до закінчення розгляду справи по суті адвокатом, всупереч вимог ст.141 ЦПК України, не заявлено про неможливість подання доказів, що підтверджують понесення таких витрат. У той же час, акт виконаних робіт до даного договору та додатку, а також товарний чек, датовані 04.10.2021 - датою ухвалення рішення по цій справі.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вказане, суд вважає, що причини неподання адвокатом відповідача доказів про понесені витрати на правничу допомогу до закінчення розгляду справи по суті, є неповажними, а тому слід відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 141, 264, 268, 270 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Марія Грицай