Справа №461/4289/21
05 жовтня 2021 року місто Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого - судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б.,
представник позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Жовтонецького В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах якої діє адвокат Кірюшин Артем Андрійович до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи добросовісним набувачем,
встановив:
ОСОБА_2 звернулась в суд з даним позовом, у якому після уточнення позовних вимог, просить визнати ОСОБА_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , добросовісним набувачем транспортного засобу - автомобіля марки Сitroen, моделі С4 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 .
В обґрунтування позову покликається на те, що 03 квітня 2021 року придбала автомобіль Сitroen, моделі С4 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 . Автомобіль був придбаний на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7594/21/4036, який укладено між суб'єктом господарювання, що здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного із власником транспортного засобу та який перебуває на обліку в ГСЦ МВС за реєстраційним № 7594 ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Продаж вчинено за 40000 грн. Відповідно до даних Державного реєстру обмежень рухомого майна, на дату укладення вказаного договору будь-які обтяження на вказаний автомобіль накладено не було. Через деякий час позивач дізналась, що вказаний автомобіль перебуває в заставі за зобов'язаннями ОСОБА_4 перед АТ «Ідея Банк». Зазначає, що вона є добросовісним набувачем спірного автомобіля, оскільки станом на 03.04.2021, тобто на дату укладення Договору, відомості про обтяження автомобіля, на підставі договору застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено не було. Оскільки позивач набула право власності на спірний автомобіль за відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження автомобіля, тому, в силу положень статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», є добросовісним набувачем та набула право власності на автомобіль без обтяжень.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав визначених у позові. Зазначив, що вказаний автомобіль позивачем було придбано не у боржників ОСОБА_6 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Плюс», а у власника автомобіля, який є добросовісним набувачем, отже автомобіль було придбано позивачем без обтяжень. Попередній власник автомобіля не мав зобов'язань перед ПАТ «Ідея Банк», що не може свідчити про придбання позивачем автомобіля з обтяженням, яке не діяло відносно особи, яка продала їй автомобіль. Вказав, що АТ «Ідея Банк» має нести ризик невнесення (несвоєчасного внесення) відомостей про обтяження автомобіля до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а також наділене правом вимагати від застоводавця відшкодування завданих збитків. Тобто, у даному випадку найбільш ефективним засобом захисту права власності позивача на автомобіль є визнання ОСОБА_5 добросовісним його набувачем.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, який підтримав в судовому засіданні. У відзиві зазначив, що під час укладення позивачем 03.04.2021 договору купівлі-продажу автомобіля марки Сitroen, моделі С4 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 відомості про обтяження рухомого майна відповідачем були наявні у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Зазначене підтверджується копією нотаріально посвідченого договору застави транспортного засобу і витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Спірний автомобіль у власність позивача не перейшов, оскільки така передача не була оформлена у встановленому законом порядку. З цих підстав, просив відмовити у позові повністю.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.2 ст.12 ЦПК України).
За вимогою ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За визначенням ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 81 ЦПК України визначено обов'язок доказування і подання доказів відповідно до якого - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про заставу» та статтею 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частиною четвертою статті 577 ЦК України передбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до частини другої статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 27 Закону України «Про заставу», застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
Статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.
Тобто, реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу і застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.
Судом встановлено, що 03.04.2021 між суб'єктом господарювання, що здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного із власником транспортного засобу та який перебуває на обліку в ГСЦ МВС за реєстраційним № 7594 ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу від 03.04.2021 № 7594/21/4036, за яким позивач набула право власності на транспортний засіб - автомобіль марки Сitroen, моделі С4 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 .
Відповідно до поданої позивачем інформації з Державного реєстру обмежень рухомого майна, на дату укладення вказаного договору будь-які обтяження на даний автомобіль накладено не було.
Рішення Галицького районного суду від 25.01.2015 у справі № 461/8670/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Гарант Плюс» та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.03.2012 № 910.13801, звернення стягнення на предмет застави та солідарного стягнення з ОСОБА_6 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Плюс» боргу за вказаним кредитним договором задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет застави транспортний засіб марки Сitroen, моделі С4 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» будь-якій третій особі покупцю від імені власника, з наданням публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Вказаним рішенням також вирішено вилучити у ОСОБА_4 або в інших осіб, у яких може знаходитись транспортний засіб, який є предметом застави, а саме автомобіль марки Сitroen, моделі С4 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 та передати Публічному акціонерному товариству «Ідея Банк».
З даного рішення вбачається, що 21.03.2012 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 910.13801. Виконання зобов'язань за цим кредитним договором було забезпечено заставою автомобіля марки Сitroen, моделі С4 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 переданого у заставу згідно нотаріально посвідченого договору застави транспортного засобу 910.13801 від 20.04.2012, яка 26.04.2012 була зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна під номером 12439471 з терміном дії до 26.04.2017, який 17.03.2017 було продовжено до 17.03.2022.
Рішення суду набрало законної сили.
Постановою державного виконавця Замостянського районного відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 19.06.2017 на виконання вказаного судового рішення відкрито виконавче провадження № 54159215.
14.09.2017 у виконавчому провадженні №54159215 старшим державним виконавцем Замостянського районного відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
Згідно зі статтею 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.
Частиною четвертою статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.
Відповідно до частин першої, другої статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України, застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року в справі № 333/6700/15-ц (провадження б№ 61-2859св18), від 11 вересня 2019 року в справі № 573/1105/17 (провадження № 61-29747св18), від 25 листопада 2019 року в справі № 757/17150/17-ц (провадження № 64-45097св18), від 18 грудня 2019 року в справі № 619/4033/18 (провадження № 61-16542св19) та від 07 квітня 2020 року у справі № 761/48585/18 (провадження № 61-19810св19).
З долученої відповідачем інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що на час укладення позивачем 03.04.2021 договору купівлі-продажу автомобіля марки Сitroen, моделі С4 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 відомості про обтяження цього рухомого майна Відповідачем були наявні у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Вказана обставина підтверджується копією нотаріально посвідченого договору застави транспортного засобу і витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна а.с./69-71/.
В той же час, оцінюючи наданий позивачем витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, то такий не спростовує обставин щодо наявності відомостей про обтяження автомобіля у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, оскільки датою його видачі є 19.05.2021, тобто вже після укладення договору купівлі-продажу 03.04.2021. Окрім цього, вбачається, що параметри запиту задані щодо автомобіля марки Сitroen, моделі С4 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 по номеру державної реєстрації НОМЕР_5 .
Отже, під час розгляду цієї справи встановлено, що на час укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу від 03.04.2021 № 7594/21/4036 застава спірного транспортного засобу була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а тому наявність у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження та наявність обтяження на час відчуження спірного автомобіля боржником не свідчить про набуття позивачем права власності на спірний автомобіль.
Законодавець пов'язує наявність запису у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна саме на момент відчуження майна, а не на момент реєстрації права власності на нього.
Згідно ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється за наявності згоди обтяжувана (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом.
Як встановлено судом, передача автомобіля у вищевказаному порядку оформлена не була оформлена, відтак автомобіль Сitroen, моделі С4 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 у власність позивача не перейшов.
Сам по собі договір купівлі-продажу від 03.04.2021 без зняття з реєстрації, перереєстрації транспортного засобу, відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів І та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року, № 1388 не породжує правових наслідків у вигляді переходу права власності від продавця до покупця.
У зв'язку з визначеним, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та визнання ОСОБА_5 добросовісним набувачем автомобіля Сitroen, моделі С4 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , оскільки на час відчуження вказаного автомобіля, застава спірного транспортного засобу була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд також враховує те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах якої діє адвокат Кірюшин Артем Андрійович до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи добросовісним набувачем - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 08 жовтня 2021 року.
Головуючий суддя Стрельбицький В.В.